Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомив про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області у наданні завідомо неправдивих показань детективам НАБУ та декларуванні недостовірної інформації. Про це повідомили в пресслужбі НАБУ та САП. За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, йдеться про депутата Сокальської міської ради Львівської області Володимира Ковальчука. У коментарі журналістам Ковальчук заявив, що вважає підозру необґрунтованою.
У повідомленні НАБУ зазначається, що під час розслідування справи щодо незаконного збагачення високопосадовця, яку нині розглядає Вищий антикорупційний суд, детективи неодноразово допитували депутата міськради, оскільки він нібито надавав позику родині чиновника – щоб виправдати походження активів. З контексту можна зрозуміти, що йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого обвинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на 72 млн гривень.
Зокрема, під час обрання запобіжного заходу Кириленку ще влітку 2024 року, на якому була знімальна група «Схем», тесть Кириленка Олександр Матієнко, пояснюючи у суді походження коштів на придбання елітної нерухомості, повідомив, що він отримав позику у розмірі 800 тисяч доларів від депутата Сокальської міськради Львівської області Володимира Ковальчука.
За ці гроші тесть Олександр Матієнко та його дружина Наталія Матієнко начебто придбали нерухомість в Києві – офісні приміщення, квартири та паркомісця – в житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». НАБУ і САП інкримінують набуття цих активів самому Кириленку.
«Мене познайомили з людиною, яка займається нерухомістю. Одного разу ми сиділи і розмовляли в цій компанії. Розмова зайшла про те, що в Києві будуються нові будинки, і їм це було цікаво. Вони запропонували це питання продумати і порахувати, чи варто вкладатися чи ні. І коли ми дізналися з дружиною про ціни в «Оболонь плаза», приїхали туди в Ужгород, обговорили це питання, і люди зацікавились. Це був Володимир Ковальчук. І ми вирішили зробити спільний бізнес-проєкт. Придбати в Києві нерухомість, зробити ремонт, почекати, поки вона підніметься в ціні, і продати», – казав у суді Матієнко.
Олександр Матієнко
На запитання прокурора САП, якою була вигода для бізнесмена Ковальчука від угоди, Матієнко повідомив, що вони мали зробити ремонт, продати квартири, а потім поділити гроші. «Нам треба було поїхати (в Київ – ред.) і все дізнатися. Зважити все і розказати все людині (Ковальчуку – ред.)», – повідомив тесть Кириленка.
Водночас Матієнко зазначив, що до цього не займався діяльністю з продажу нерухомості. Він також не зміг пригадати, скільки коштувала нерухомість в ЖК «Оболонь плаза», повідомивши, що цими питаннями опікувалася його дружина.
За даними НАБУ, Ковальчук надав неправдиві свідчення щодо укладення договору позики, який мав би виправдати походження активів родини Кириленка, чим, фактично, «створив штучні докази захисту». Крім того, депутат вніс недостовірні дані до власної декларації за 2024 рік, вказавши «фіктивну позику третій особі» (Олександру Матієнку – ред.) і «використав підроблений договір та звернувся до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу».
Журналісти перевірили цей факт: дійсно, навесні 2025 року Володимир Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнків про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 тисяч доларів США.
Під час того судового засідання були озвучені пояснення прокурора САП про те, що в рамках кримінального провадження щодо Кириленка провели судову експертизу договору позики, датованого начебто 10 липня 2021 року. Експерт встановив, що рукописні записи з прізвищами позикодавця та позичальника, а також їхні підписи в обох примірниках договору, були виконані значно пізніше – в період з квітня по липень 2024 року. Крім того, експерт дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити».
Незважаючи на доводи прокуратури, у серпні 2025 року Ужгородський суд позов Ковальчука задовольнив і постановив стягнути борг з Матієнків. САП подала апеляцію на це рішення, яку розглядає Закарпатський апеляційний суд. Перше засідання призначене на 24 березня.
НАБУ та САП кваліфікували дії Ковальчука за декількома статтями Кримінального кодексу – ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підробленого документа) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації).
Ковальчук в коментарі «Схемам» повідомив, що вважає підозру необґрунтованою.
«Це створено для тиску на мене, щоб я дав покази, я є свідком у справі», – зазначив депутат. На питання щодо проведеної експертизи угоди про надання позики на предмет її давності він сказав: «Не бачив я такої експертизи ні разу» .
Депутат також повідомив, що на момент нібито надання позики не знав, що Матієнко є родичем голови Антимонопольного комітету.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вищий антикорупційний суд відмовився відсторонювати від посади голову АМКУ Кириленка5 червня НАБУ і САП повідомили про нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку «в недекларуванні майна». Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко – «у пособництві в незаконному збагаченні».
Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості й люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини. Йдеться про:
• шість квартир у Києві й Ужгороді;
• житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м і дві земельні ділянки;
• два гаражні бокси;
• шість паркомісць;
• три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
• автомобіль BMW X3.
Судячи з переліку, йдеться про те саме майно, через яке посадовець раніше отримав попередню підозру в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Це кримінальне провадження в НАБУ розпочали на підставі фактів з розслідування «Схем» (проєкт Радіо Свобода).
У березні 2024 року «Схеми» опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
У коментарі «Схемам» Кириленко заявляв, що джерело статків – це стартовий капітал родини, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося.
Після розслідування «Схем» Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Водночас у декларації Кириленко так і не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ.
7 липня 2025 року справу щодо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого обвинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, передали до суду. В серпні 2025 року САП ініціювала відсторонення Кириленка від обовʼязків голови АМКУ, після того, як той в межах судового процесу особисто підтвердив, що може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких осіб. Вищий антикорупційний суд це клопотання не задовольнив.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як родина ставленика Зеленського Кириленка «обросла» елітним майном на 70 мільйонів під час війни (розслідування)