Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що оборонна угода, підписана напередодні Туреччиною, Пакистаном і Саудівською Аравією, не спрямована проти Ірану, хоча, за його словами, технічно вона є такою ж, як і стаття 5 договору НАТО про колективну оборону: напад на одну країну розглядається як напад на всіх.
Фідан 8 серпня додав, що до пакту, підписаного днем раніше лідерами трьох країн, зрештою можуть приєднатися Єгипет та інші країни після вирішення низки технічних питань.
«НАТО – це гігантський військовий альянс, у якому є 32 країни. Ми почали тут як три країни, і ми повинні зробити дуже скромні, але конкретні кроки», – сказав він.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Туреччина заявляє, що угода з Саудівською Аравією і Пакистаном не суперечить її зобов’язанням перед НАТОУ коментарі державному інформаційному агентству Anadolu міністр сказав, що буде створений комітет міністрів, подібний до того, що є в альянсі НАТО, а також генеральний секретаріат, який базуватиметься в Саудівській Аравії.
Фідан не розкрив питання, які необхідно вирішити, щоб Єгипет міг приєднатися до угоди.
7 серпня лідери Туреччини, Саудівської Аравії і Пакистану зібралися в саудівському місті Мекка, щоб підписати спільний оборонний пакт, спрямований на посилення «колективного стримування від будь-якого акту агресії».
У початковій заяві турецький уряд зауважив, що «угода не суперечить зобов’язанням Туреччини щодо чинних міжнародних альянсів, включаючи ті, що лежать в основі НАТО», членом якого є ця країна.
«Угода має особливе значення на тлі загострення викликів і загроз, з якими стикається регіон, перш за все серед них – терористичні атаки, контрабанда зброї і загрози, спрямовані проти сусідніх країн і міжнародних морських шляхів», – додали у міністерстві.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Саудівська Аравія, Пакистан і Туреччина підписали оборонну угоду на тлі напруженості між США й ІраномЦя подія сталася на тлі зростання невизначеності на Близькому Сході й подальшого протистояння між Тегераном і Вашингтоном.
Минулого року Саудівська Аравія підписала з Пакистаном Угоду про стратегічну взаємну оборону, яка містила пункт, аналогічний статті 5-ій НАТО, де зазначалося, що «будь-яка агресія проти будь-якої з країн вважатиметься агресією проти обох».
Саудівська Аравія, союзник США і давній суперник Ірану за регіональний вплив у політичних, військових і релігійних питаннях, часто була мішенню для іранських ракетних і безпілотних атак після того, як США й Ізраїль завдали ударів по Ірану, починаючи з 28 лютого.