У Вірменії 7 червня відбулись парламентські вибори на тлі загострення відносин між Єреваном і Москвою. Росія останнім часом посилила економічний тиск на Вірменію, запровадивши обмеження на імпорт вірменських товарів та пригрозивши скороченням постачання пільгових енергоносіїв.
Згідно з опитуваннями, правляча партія Пашиняна «Громадянський договір» має підтримку близько 32% виборців і випереджає своїх конкурентів. Друге місце прогнозують проросійській партії «Сильна Вірменія», яка може отримати близько 11% голосів.
Перемога Пашиняна може надати йому політичний мандат для завершення мирних переговорів з Азербайджаном та нормалізації відносин із Туреччиною, яка є ключовим союзником Баку.
Після голосування Пашинян заявив журналістам у Єревані, що у разі переобрання його уряд продовжить проводити «збалансовану зовнішню політику» у відносинах як з Росією, так і з ЄС.
Опозицію на виборах представляють проросійські сили. Серед них – партія «Сильна Вірменія», заснована торік бізнесменом Самвелом Карапетяном. Він виступає за збереження «тісних зв’язків із Росією, яка залишається одним із головних постачальників енергоносіїв та найбільших торговельних партнерів Вірменії».
Нікол Пашинян на передвиборчому мітингу, Єреван, 5 червня 2026 року
У Вірменії вранці 7 червня відкрилися дільниці для голосування на парламентських виборах, які стануть підтримки чинного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.
Виборам передували суперечлива мирна угода Єревану з сусіднім Азербайджаном та зусилля уряду зі зближення невеликої південнокавказької країни із Заходом після десятиліть залежності від Росії.
Міністерство внутрішніх справ Вірменії повідомило, що для голосування зареєструвалися 2,49 мільйона людей, які обиратимуть з 18 політичних сил на 2 005 виборчих дільницях. Партія прем’єр-міністра Нікола Пашиняна «Громадянський договір» домінує в опитуваннях перед голосуванням над низкою проросійських партій.
Виборчі дільниці відкрилися о 8:00 ранку та мають закритися о 20:00. Близько 400 міжнародних спостерігачів уповноважені стежити за голосуванням. Центральна виборча комісія заявила, що попередні результати будуть опубліковані протягом 24 годин після закриття виборчих дільниць, а остаточні результати мають бути оголошені 14 червня.
Зв’язки Єревана з Москвою стали серйозною виборчою проблемою, особливо після рішення Росії запровадити обмеження на вірменський експорт в останні тижні у відповідь на подальше зближення Вірменії з Заходом.
Опитування показують, що «Громадянський договір» має підтримку 24-32% виборців, тоді як проросійська партія «Сильна Вірменія» має підтримку приблизно 6-11%, що ставить її на друге місце.
Сполучені Штати та Європейський Союз висловили підтримку Пашиняну, який прийшов до влади у 2018 році після переважно мирного народного повстання, відомого як Оксамитова революція, проти попереднього дружнього до Москви уряду.
Пашинян розпочав процес приєднання до ЄС, який може тривати багато років, та просував мирний процес із сусіднім Азербайджаном – контраверсійне рішення, яке зміцнило опозицію та розлютило навіть деяких його колишніх прихильників.
Прем’єр Вірменії отримав значну підтримку США завдяки згоді на участь у програмі президента Дональда Трампа «Шлях до міжнародного миру та процвітання» (TRIPP). Державний департамент США повідомляв Радіо Свобода, що розглядає цю ініціативу як «вирішальну та тривалу частину забезпечення миру та процвітання у Вірменії та на Південному Кавказі».
Прем’єр-міністр також намагався нормалізувати відносини з давнім запеклим суперником і сусідом – союзною з Азербайджаном Туреччиною.
Водночас його уряд заморозив участь в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) під керівництвом Росії.
Росія критикує уряд Нікола Пашиняна, заявляючи, що він прагне «всидіти на двох стільцях» – зберегти преференції членства в Євразійському економічному союзі, водночас прагнучи до вступу до Євросоюзу. Москва погрожувала Вірменії переглядом параметрів контракту на постачання газу. Звучать і політичні звинувачення на адресу Єревану, зокрема, у зв’язку з нещодавнім візитом до країни президента України Володимира Зеленського.