Нижня палата парламенту Казахстану, Мажиліс, у першому з трьох читань схвалила низку суперечливих законопроектів, що мають на меті, серед іншого, скасувати самовисування на виборах президента чи запровадити позбавлення громадянства як покарання за тяжкі злочини.
За одним із законопроектів, висувати кандидатів на виборах президента Казахстану матимуть тільки зареєстровані загальнореспубліканські партії і громадські об’єднання. Таким чином, передбачається скасувати наявну нині можливість самовисування.
Як заявив міністр юстиції Казахстану Марат Бекетаєв, представляючи законопроект, ліквідація можливості самовисування – це «нормальна практика», а самовисування кандидатів на попередніх президентських виборах у Казахстані було «несерйозним» і «робилося задля самопіару».
Крім того, пропонується запровадити норму, за якою кандидат на посаду президента буде зобов’язаний довести «відсутність захворювань, що перешкоджають виконанню обов’язків голови держави»; процедуру медогляду, що має визначати це, запровадять окремим нормативно-правовим актом. Також, серед іншого, в разі затвердження законопроекту кандидат на посаду президента повинен буде обов’язково мати досвід роботи на державній службі чи виборній посаді і скласти спеціальний іспит на знання державної казахської мови.
Інший законопроект у разі ухвалення має на меті запровадити новий додатковий різновид альтернативного кримінального покарання у вигляді позбавлення громадянства за тяжкі злочини, в першу чергу пов’язані з тероризмом чи й сепаратизмом.
Також серед змін, які пропонується запровадити нинішніми законопроектами, – заборона виносити на референдуми питання унітарності і територіальної цілісності держави, форми правління в ній, а також питання особливого статусу Першого Президента Казахстану.
Ці зміни набудуть чинності після ще двох слухань і остаточного схвалення в Мажилісі, схвалення у верхній палаті, Сенаті, і підпису президента.
Законопроекти були внесені урядом до парламенту після схвалення раніше цього року змін до Конституції Казахстану, що передбачили перерозподіл владних повноважень між президентом, урядом і парламентом.
Критики заявляють, що пропоновані зміни мають на меті не допустити до кандидування на виборах президента представників опозиції чи взагалі людей із-поза меж нинішньої еліти, коли йтиметься про передачу влади від нинішнього президента Нурсултана Назарбаєва його можливому наступникові.
Нині один із головних політичних супротивників президента – олігарх і колишній банкір Мухтар Аблязов, який живе у вигнанні в Європі і прямо заявляє, що має на меті скинути нинішню владу до 2020 року. Проти нього в Казахстані заведена низка кримінальних справ і його нині судять заочно.
76-річний Нурсултан Назарбаєв незмінно й фактично одноосібно керує Казахстаном як авторитарний лідер іще з радянських часів – від 1989 року, спершу як компартійний керівник, потім як обраний парламентом президент Казахської РСР, потім як обраний на всенародних виборах президент Республіки Казахстан. Відтоді він кілька разів переобирався, найчастіше на позачергових виборах, або продовжував свій термін на посаді через референдуми без виборів. На останніх наразі з цих виборів 2015 року він, за офіційними даними, отримав майже 98 відсотків голосів. Міжнародні спостерігачі не визнавали вільними й чесними жодні з цих виборів.
Назарбаєв має особливий статус «Першого Президента Казахстану» і пов’язані з цим особливі привілеї, серед яких відсутність для нього особисто загального обмеження не більш ніж у два терміни на президентській посаді. У країні фактично запроваджений культ особи Назарбаєва, йому офіційно присвоєний титул «лідера нації» («єлбаси», дослівно «голови народу»).
Нурсултан Назарбаєв за роки авторитарного керівництва Казахстаном запровадив у країні ринкові реформи, які разом зі значними запасами нафти й газу дозволили перетворити його країну на другу економічну потугу після Росії на теренах колишнього СРСР. Очолювана ним владна партія «Нур отан» («Світло вітчизни») контролює всі аспекти життя країни. При цьому критики звертають увагу, що президент тримався за владу, придушуючи інакодумство і вільні засоби інформації і незаконно, на їхню думку, домігшись зняття для себе обмежень на термін на президентській посаді.