Президент України Петро Порошенко, відвідуючи в Польщі місце поховання загиблих унаслідок польських етнічних чисток місцевих українців у селі Сагринь на Холмщині, виступив проти «односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого», до яких вдається при оцінці Волинської трагедії 1943–44 років польська сторона.
Президент відкрив Меморіал пам%27яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році https://t.co/7gsHDaqzWz pic.twitter.com/QZlZheHijT
— APU (@APUkraine) July 8, 2018
Виступаючи на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «Селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової в 1944 році, Порошенко, зокрема, заявив: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців».
Президент також наголосив: «Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу: ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого».
«Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні до встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися, і ми ніколи не дамо політизувати ці сторінки нашої історії», – сказав президент України, згадуючи про свою домовленість із президентом Польщі Анджеєм Дудою під час перебування польського керівника в Харкові у грудні 2017 року.
«І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – сказав, серед іншого, Петро Порошенко.
Your browser doesn’t support HTML5
Пізніше 8 липня, вже на Волині, президент України взяв участь у заходах ушанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід. «Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943–44 років, мають бути пересторогою. Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє у залежність від минулого», – наголосив він.
Президент нагадав про трагічні події, які відбулися в селі Гончий Брід, де жертвами стали десятки людей, серед яких були мешканці не лише цього села.
Сучасні покоління українців і поляків не мають права ставити майбутнє наших народів у залежність від минулого – Президент вшанував пам%27ять жертв Волинської трагедії https://t.co/Nl38PIYw0U
— APU (@APUkraine) July 8, 2018
Також цього ж дня, 8 липня, президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинь, але за окремою програмою. Він, зокрема, в селищі Олика відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.
Число українців, убитих у Сагрині бійцями польського антикомуністичного підпілля зі складу «Селянських батальйонів» та Армії крайової в березні 1944 року, історики оцінюють від понад 800 до понад 1200 людей. На меморіалі пам’яті вбитих є імена близько 660 загиблих, які вдалося встановити. Цей меморіал збудували ще 2008 року, але досі не вдавалося провести церемонію його відкриття.
У Гончому Броді внаслідок кількох нападів поляків у 1943–44 роках загинули понад 70 українців.
У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.