Чи можуть люди без громадянства брати участь у виборах і впливати на життя свого міста? У Німеччині – так. Раз на п’ять років, одночасно з комунальними виборами, іноземці обирають своїх представників до дорадчих органів при міській владі – рад іноземців.
Цього року до них уперше масово балотувалися українці, і в німецькій землі Гессен, де розташований Франкфурт-на-Майні, у деяких містах вони сформували окремі списки кандидатів від України, а в інших – стали першими представниками української громади.
Як українки без громадянства впливатимуть на життя своїх міст і які проблеми планують вирішувати – розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
Ради іноземців є дорадчими органами й не мають законодавчих повноважень. Водночас вони можуть подавати пропозиції до міської влади, ініціювати обговорення та представляти інтереси іноземців у питаннях інтеграції, освіти й соціальної політики, а також співпрацювати з громадськими та благодійними організаціями. У федеральній землі Гессен вибори до рад іноземців відбулися одночасно з комунальними виборами 15 березня 2026 року: цього дня мешканці обирали місцеву владу, а іноземці – своїх представників. Засідання рад іноземців зазвичай відкриті для мешканців, а інформацію про них публікують на міських сайтах.
Франкфурт-на-Майні: від волонтерства до політичного представництва
У Франкфурті-на-Майні до ради іноземців увійшли 37 членів, серед яких і волонтерка та одна із засновниць ГО «Український координаційний центр» Вікторія фон Розен. Її також обрали до президії – робочого органу ради іноземців, який займається підготовкою рішень і координацією роботи.
Вікторія фон Розен, новообрана членкиня ради іноземців у Франкфурті-на-Майні у залі засідань
За її словами, ці вибори стали особливими для української спільноти у Франкфурті: уперше 16 українок і українців балотувалися окремим списком під назвою «Українська діаспора Франкфурт».
Вікторія фон Розен уже балотувалася до ради іноземців у 2021 році, але тоді українська громада була менш чисельною. Тому, щоб підсилити свої шанси на обрання, до списку кандидатів входили й громадяни інших країн, проте набрати необхідну кількість голосів усе одно не вдалося.
Утім, ця спроба не була марною: вже на початку 2022 року завдяки попередній активності та контактам їй зателефонувала заступниця мера Франкфурта з пропозицією відкрити бюро для допомоги українцям після початку повномасштабної війни.
За словами Вікторії, лише за перші пів року роботи до «Українського координаційного центру» звернулися близько 80 тисяч біженців. Волонтери допомагали новоприбулим проходити реєстрацію, оформлювати документи та отримувати необхідну підтримку.
«Потік людей тоді був такий суттєвий. Фактично з більшістю українців у Франкфурті, містах і містечках поблизу Франкфурта ми персонально спілкувалися і продовжуємо спілкуватися, тому що в нас є консультаційна кімната, яка відкрита для українців до сьогодні. Ми працюємо кожен день, проводимо активності. Люди, мабуть, знаючи про цю роботу, вирішили проголосувати за нас».
Виступ дитячого танцювального колективу в «Українському координаційному центрі» у Франкфурті
Згодом із волонтерської ініціативи «Український координаційний центр» переріс у громадську організацію, на базі якої надають консультації, проводять мовні заняття та різноманітні освітні й культурні заходи, організовують щорічні конференції на тему відбудови України, економічні форуми, а також діє бібліотека з понад трьома тисячами українських книжок. Окремими напрямами роботи залишаються гуманітарна допомога Україні, участь у громадському житті міста та підтримка родин, зокрема сімей із дітьми з інвалідністю.
«Ми пишаємося тим, що на нашій базі дійсно вдалося розбудувати не просто центр допомоги, а такий культурний центр».
Волонтерка пояснює, що представники ради іноземців можуть подавати пропозиції до влади та брати участь у засіданнях міських комісій і парламенту, таким чином впливаючи на місцеву політику. Хоча вони не мають права голосу, їхні пропозиції підлягають розгляду, а власний, хоч і невеликий, бюджет дозволяє Раді іноземців втілювати різні ініціативи.
Мій фокус у подальшій роботі – це питання інтеграціїВікторія фон Розен
«Мій фокус у подальшій роботі – це питання інтеграції. Велика кількість українців зараз на етапі активної інтеграції в ринок праці Німеччини, вони потребують підтримки. Це також питання, пов'язані з культурою й спортом, бо це мова, яка зрозуміла всім. Окрему увагу планую приділяти співпраці з іншими спільнотами та підтримці української громади – зокрема розвитку української мови як іноземної й популяризації культури».
Бад-Фільбель: від роботи з мігрантами до участі в місцевій політиці
Бад-Фільбель – невелике місто у федеральній землі Гессен, розташоване неподалік Франкфурта-на-Майні. У Бад-Фільбелі рада іноземців складається з дев'яти людей, до складу якої увійшли цього року представники Болгарії, Італії, Туреччини, В'єтнаму, Індії та Румунії і вперше – з України.
Консультантка з трудового права у федеральній програмі «Справедлива інтеграція» при Міністерстві праці Марина Шубіна безкоштовно консультує мігрантів щодо їхніх прав на роботі, проводить інформаційні зустрічі та допомагає вирішувати трудові конфлікти з роботодавцями, зокрема й у суді. За її словами, саме активна робота з мігрантами та біженцями з України допомогла їй набрати найбільшу кількість голосів серед новообраних представників.
Через багаторічну роботу з мігрантами Марина називає рішення балотуватися до ради іноземців логічним продовженням своєї діяльності.
Марина Шубіна під час виборчої кампанії до ради іноземців у місті Бад-Фільбель
Наш голос має силу, що ми не просто тут живемоМарина Шубіна
«Іноземців дуже багато в Німеччині, але далеко не всі знають, що існує така рада іноземців і що мігранти без німецького паспорта мають право голосувати на виборах. Для мене і для багатьох іноземців, які брали участь, голосували, було дуже приємним відчуття, що наш голос має силу, що ми не просто тут живемо, а можемо обирати, голосувати».
Вона розповідає, що дізналася про існування рад іноземців приблизно за рік до виборів, познайомилася з членами ради, відвідувала засідання як гостя та вирішила балотуватися на наступних виборах.
«На мій погляд, рада іноземців може змінити ставлення до іноземців загалом. Німці бачать потребу і бажання людей, які тут недавно живуть, інтегруватися, стати повноправними членами спільноти. Я вважаю, що головна ціль і взагалі те, що можна покращити, – це якраз стосується інтеграції. Інтеграції і створення суспільства, в якому немає місця дискримінації, якимось расистським тенденціям, де люди живуть разом і творять на благо своєї спільноти з повагою один до одного».
Члени ради іноземців міста Бад-Фільбель після виборів 2026 року
Серед ключових проблем мігрантів вона насамперед називає доступ до вивчення німецької мови. За її словами, скорочення фінансування інтеграційних і мовних курсів створює серйозні труднощі для людей, які тільки починають адаптацію.
Марина відзначає, що багато українців у Німеччині прагнуть відкривати власний бізнес, але часто їм бракує чітких роз’яснень і підтримки щодо того, як саме це зробити. Подекуди вони також не знають, куди саме звертатися по допомогу – зокрема з питань житла чи юридичних консультацій. Тому орієнтація в місцевих можливостях і доступ до зрозумілої інформації залишаються критично важливими для мігрантів, переконана активістка.
«Ми повинні об’єднувати всіх, не розділяти і не працювати окремо для якоїсь однієї громади. Наше завдання – разом із містом і громадськими організаціями робити щось корисне й цікаве для всіх мігрантів і загалом для всіх мешканців міста. Саме в цьому і є мета».
Гіссен: від самоорганізації громади до представництва в раді
Інженерка за професією Катерина Джух була обрана до ради іноземців у місті Гіссен та заступницею голови ради. Вона розповідає, що в місті й районі Гіссен український список посів друге місце за кількістю обраних представників.
«П’ятеро представників від нашого списку пройшли до ради міста – це хороший результат. Це означає, що нам вдалося не лише заявити про себе, а й організувати людей прийти і проголосувати».
Представники України, обрані у 2026 році до ради іноземців у місті Гіссен на наступні пʼять років
Головною мотивацією балотуватися для неї стало те, що українці на той момент взагалі не були представлені в цьому органі, хоча українська громада є другою з найбільших у місті.
«Було видно згуртованість і розуміння спільної мети. Усе робили власними силами, це вимагало багато часу, але результат того вартий».
Катерина додає, що значну увагу приділяли інформуванню: багато людей не знали, що мають право голосу, тому щосуботи кандидати виходили в центр міста й пояснювали, як можна проголосувати.
За словами Катерини, кампанія була непростою: потрібно було підготувати виборчу програму, оформити документи та після формування списків зібрати щонайменше 62 підписи на підтримку кандидатів, щоб підтвердити підтримку громади.
Ми можемо і себе показати як народ, і відстоювати тут наші праваКатерина Джух
«У нас тепер є можливість показати місцевій владі, що українці тут є, що українці дуже освічені й активні. Ми розуміємо, що Німеччина нам дуже допомогла і допомагає, і ми своєю чергою хочемо допомогти нашою активністю. Це дуже-дуже добре, що ми можемо і себе показати як народ, і відстоювати тут наші права».
Катерина каже, що в подальшій роботі члени ради орієнтуватимуться на інтереси всіх мігрантів у місті. Серед ключових проблем вона називає скорочення фінансування мовних курсів, що ускладнює інтеграцію та вихід на ринок праці. Ще одним важливим викликом вважає складний і тривалий процес визнання дипломів. Через це, каже, багато фахівців – лікарі, вчителі, медсестри – довго не можуть працювати за спеціальністю або змушені погоджуватися на менш кваліфіковану роботу.
Катерина Джух
Попри те, що рада іноземців – це дорадчий орган, обрані представники все одно можуть доносити проблеми до влади, ініціювати обговорення та підтримувати відповідні ініціативи, зокрема через петиції чи публічні звернення, переконана Катерина.
«Наприклад, ми вже не раз на підтримку оплати курсів збирали петиції різноманітні. Тобто можна звернути увагу влади, що дійсно є така проблема. Щоб людина тут могла працювати, їй у першу чергу потрібна мова. Тобто прямо вплинути на це не можна, але можна показати, що на це є попит».
Катерина розповідає, що частина запланованих проєктів уже реалізовується, а вона долучається до їх підтримки, хоча не всі координує особисто. Зокрема, один із проєктів її колеги Оксани Просяновської спрямований на роботу з дітьми: вони пишуть власні історії, а на їх основі планують видати двомовну книжку та створити відео або анімацію.
Окрім того, українська громада активно долучається до міських подій. Зокрема, вона брала участь у святкуванні 45-річчя ради іноземців у місті, де представляла українську кухню, а також регулярно презентує свої традиції через музику, танці та гастрономію на щорічному культурному фестивалі в Гіссені.
Міхельштадт: як лікарка стала голосом українців у невеличкому місті
Рада іноземців у містечку Міхельштадт у землі Гессен із населенням близько 15 тисяч людей є відносно новою – її створили лише у 2021 році через зростання кількості іноземців. Цьогорічні вибори стали другими. До ради увійшли сім представників різних країн, серед яких і лікарка-неврологиня та психотерапевтка Людмила Длугош з України.
Вона розповідає, що одразу після переїзду до Німеччини у 2022 році мала бажання допомагати іншим. Через хворобу чоловіка вона часто стикалася з медичною системою і бачила, скільки українців потребують медичної та психологічної допомоги. Водночас, коли вона зверталася з пропозицією долучитися до роботи, їй, каже, відповідали, що спершу потрібно визнати диплом і вивчити мову.
«Але все зводилося до того, що, мовляв, ви не знаєте мови, ви легалізуєтесь у Німеччині як лікар – і тоді… Звичайно, але це дуже тривалий час».
А потім Людмила випадково дізналася про раду іноземців напередодні виборів, набрала достатню кількість голосів та, окрім того, стала заступницею голови ради.
Члени ради іноземців, обрані у 2026 році в місті Міхельштадт. Друга ліворуч – Людмила Длугош, представниця України
Одним із перших її проєктів стала організація українського Великодня. За підтримки ради іноземців запросили священника з Майнцу та провели службу українською мовою – що, каже, особливо цінно для невеликого Міхельштадта, адже в попередні роки Людмилі доводилося їздити до інших міст, щоб відвідувати такі богослужіння.
«Напередодні нашого Великодня я була дотична до організації ради релігій. І коли я розповідала про плани на Великдень, мене питали: «Ви належите до Московського патріархату?». Це було для мене великим здивуванням, адже рада релігій – це поважна організація, і люди в ній знають про релігії досить багато. І коли я сказала: «Ні, українська церква – це не Московський патріархат», вони були здивовані. Тому на Великодньому богослужінні всі були вражені, що, дійсно, ми не так вдягнені, не так у нас проходить богослужіння».
Українське Великоднє богослужіння у Міхельштадті, організоване Людмилою Длугош за підтримки ради іноземців міста
Вона вважає, що подібні ініціативи важливі, аби українці ставали більш видимими у місцевому середовищі. Серед ключових проблем Людмила Длугош також називає скорочення мовних курсів та питання працевлаштування медичних працівників. Адже багато фахівців із досвідом довго не можуть працювати за спеціальністю через складну систему визнання дипломів і недостатньо адаптовані навчальні програми.
Це вигідно і для самих людей, і для НімеччиниЛюдмила Длугош
«На мою думку, людей, які мають фах і хочуть працювати за спеціальністю, не варто направляти на загальні курси. Наприклад, курс «B2 für den Beruf» майже не містив професійної лексики – там було лише кілька слів, пов’язаних із медициною. Я вважаю, що було б ефективніше одразу спрямовувати таких фахівців на профільні мовні курси. Це вигідно і для самих людей, і для Німеччини, адже вони могли б швидше повернутися до своєї професії. Зараз я вже самостійно вивчаю німецьку медичну мову, але цей шлях можна було б значно скоротити».
Деякі речі можна дуже легко змінити на краще, вважає Людмила. Наприклад, додати українську мову до інформаційних стендів в джобцентрах (центрах зайнятості) і державних установах, а також перекласти базові формуляри й бюлетені.
«Це така можливість вирішувати конкретні питання. Наприклад, уже зараз ми обговорюємо, як українці будуть бачити своє майбутнє – після завершення дії 24-го параграфа. Це стосується всього: роботи, курсів, документів, водійських прав. Для українців зараз є потреба мати в будь-яких органах свого представника, тому що більше, ніж ми самі себе, нас ніхто не знає».
Новообрані українки та українці до рад іноземців з різних міст федеральної землі Гессен під час зустрічі у Франкфурті-на-Майні, де вони знайомилися та обмінювалися досвідом перед початком роботи
Після виборів українські представники рад іноземців у землі Гессен почали налагоджувати співпрацю між містами. Так, у квітні у Франкфурті відбулася зустріч новообраних членів рад з України, яку ініціював голова ради іноземців міста Юмас Медофф. До неї також долучився консул України. За словами співрозмовниць, під час зустрічі вони обмінялися контактами, домовилися підтримувати зв’язок та ділитися досвідом.
«Я відчула, що я не одна, адже у своєму місті балотувалася сама. І так очі відкрилися, що нас так багато, що наші люди активні, що вони по всіх містах землі Гессен активно балотувалися. І це просто захоплює», – ділиться Марина Шубіна.
Станом на лютий 2026 року, за даними УВКБ ООН, у Німеччині статус тимчасового захисту мали понад 1,3 мільйона українців.