«Я виїхав законно». Чи може Німеччина повертати додому українських чоловіків?

Ольга Романів

«Не думаю, що інші країни мають вирішувати за Україну, кого і як повертати чи не випускати. Я потрапив у категорію, якій Україна офіційно дозволила виїхати – тобто я нічого не порушував», – каже Валентин Параскевич, який переїхав до Німеччини після ухвалення постанови про виїзд юнаків 18-22 років, коментуючи заяви німецьких політиків щодо пошуку шляхів повернення українських чоловіків в Україну.

Чи це взагалі можливо? І як це може відбуватися? І чи буде обмеження в'їзду? Про це розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?»

Після того, як український уряд дозволивНаприкінці серпня 2025 року уряд оновив порядок перетину державного кордону, повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. З того часу чоловіки віком від 18 до 22 років можуть безперешкодно перетинати державний кордон під час воєнного стану.
«Це рішення стосується також громадян, які з різних причин опинились за кордоном. Ми хочемо, щоб українці максимально зберігали зв’язки з Україною», – написала Свириденко у телеграмі.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко додав, що мета цього рішення – першочергово надати молодим українцям ширші можливості для навчання, стажування, легального працевлаштування за кордоном, аби здобутий досвід вони згодом могли використати задля розвитку України. безперешкодно перетинати державний кордон юнакам віком від 18 до 22 років під час воєнного стану, Валентин Параскевич з Херсонщини вирішив виїхати за кордон.

«Вирішив, бо в Україні нестабільність, тривога – і ти не розумієш, що буде завтра. Німеччину обрав, бо тут більш зрозуміла система підтримки, багато українців і є шанс нормально стати на ноги – з документами, мовою і роботою».

Українські біженці на залізничній станції в Берліні, 14 березня 2022 рік

«Люди нервують»

Спочатку Валентин перебував у таборі для українських біженців на території колишнього аеропорту «Тегель» у Берліні. За його словами, якщо раніше люди жили у прихистку по рік-два, то зараз намагаються якомога швидше знайти хостел, готель, гуртожиток і виїхати з табору. Він разом з іншими українцями орендує кімнату.

«Поки що стабільної роботи не знайшов. Найважче – мова і те, що без досвіду в Німеччині тобі часто не довіряють. Але якщо дуже треба, щось можна знайти: склади, доставка, кухня, прибирання.

Розмови постійно є, що скоротять допомогу, переглянуть її. Більше тиснуть на тему працевлаштування і подають як «мотивацію працювати», а не як «покарання». Люди через це нервують, бо правила можуть змінюватися, а ти залежиш від цих виплат».

Чоловік розставлює ліжка в приміщенні аеропорту «Тегель», 24 березня 2022 рік

У листопаді 2025 року представники урядової коаліції домовилися, що скорочення соціальних виплат Bürgergeld стосуватимуться лише тих українців, які приїхали до ФРН після 1 квітня 2025-го. Така зміна має на меті зменшити бюджетне навантаження та заохотити переселенців до працевлаштування. Фактично влада хоче прирівняти цю категорію українців до шукачів притулку з інших держав: сума виплат становитиме 441 євро на місяць замість 563. Інші умови залишаться незмінними – держава й надалі покриватиме витрати на житло, комунальні послуги.

За словами хлопця, наразі він отримує допомогу Bürgergeld на тих же умовах, що й українці, які прибули до Німеччини на початку повномасштабної війни.

Кухня у прихистку для українських мігрантів у Ганау, Німеччина, 2 березня 2023 рік

ХСС і ХДС разом

На початку цього року до жорсткішої міграційної політики закликав Християнсько-соціальний союз, який разом із Християнським демократичним союзом утворює правлячу коаліцію.

Серед їхніх пропозицій для українців – повернення працездатних чоловіків на батьківщину задля «внеску в оборону своєї країни» та використання активів біженцями для покриття витрат на своє перебування в Німеччині.

«В Україні я працював, але це не означає, що є великі накопичення. Реальність така: у багатьох біженців грошей або мало, або вони швидко закінчуються, бо тут усе дуже дорого. З людей, яких я бачив, далеко не всі можуть одразу забезпечувати себе: хтось без мови, хтось з дітьми, хтось просто «в нулі» приїхав».

Українка у прихистку в Мюнхені, 14 березня 2022 рік

6 січня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції із Володимиром Зеленським у Парижі заявив, що серед очікувань від України –обмеження виїзду молодих чоловіків за кордон. За його словами, вони мають «ставати на службу безпечній та економічно здоровій Україні, а не виїжджати до Німеччини, Польщі чи Франції».

Це не перша подібна заява німецького канцлера.

13 листопада 2025-го під час телефонної розмови він уже просив Зеленського вжити заходів, щоб чоловіки не приїжджали до Німеччини у великій кількості, зазначивши, що «вони потрібні в Україні».

Коментуючи слова Мерца, 7 січня речник німецького уряду Штефан Корнеліус сказав, що Зеленський «поділяє цю стурбованість, оскільки Україні потрібні молоді чоловіки, які можуть керувати, підтримувати функціонування держави та громадський порядок. А Німеччина не може бути зацікавлена, щоб Україна втрачала людський потенціал у молодших вікових групах».

Однак, українська влада наразі ці заяви не коментувала.

«Я розумію, чому про це говорять, але не думаю, що інші країни мають вирішувати за Україну, кого і як повертати чи не випускати. Я потрапив у категорію, якій Україна офіційно дозволила виїхати – тобто я нічого не порушував, виїхав законно».

Українські біженці в Ганау, Німеччина, 2 березня 2023 рік

«Я хочу повернутися»

Олег також скористався правом на виїзд для чоловіків 18-22 років і переїхав до Німеччини із Запорізької області в жовтні 2025 року. Розповідає, що їхати на заробітки хотів давно і час від часу переглядав вакансії. Але поки мав роботу вдома – працював.

«Заклад, у якому я працював, закрили, і переді мною постало питання їхати чи шукати роботу. Чесно кажучи, я дуже сумнівався. У мене була бізнес-ідея в Україні, якою я дуже горів. Але обрав Німеччину, бо мій знайомий був тут вже декілька тижнів.

Я піддався паніці, яка була серед хлопців мого віку – а її, повірте, було багато. Я був у чаті, де сотні хлопців обговорювали: їхати чи не їхати, і там постійно писали, що постанову можуть відмінити. Я подумав: якщо є шанс пожити – треба ним скористатися».

Прихисток для українців в Ганау, Німеччина, 2 березня 2023 рік

Перші півтора місяця Олег жив у таборі для біженців у місті Ноймюнстер, за 70 кілометрів від Гамбурга. Нині мешкає у гуртожитку, куди його поселила місцева влада.

Дехто з переселенців розселений у модульні будинки чи соціальні квартири.

«Перші виплати я отримав через два місяці. Сума поки не змінилася – в джобцентрі (центрі зайнятості – ред.) мені нічого не казали про можливі зміни. Але у виписці про виплати вказано квітень 2026 року, тоді їх будуть переглядати і, можливо, зменшать.

Я досі чекаю на свій 24 параграф (підтверджує статус тимчасового захисту – ред). – тоді зможу йти працювати. Я записався на мовні курси, але вони почнуться лише в квітня. Тому, щоб вчити мову вже зараз, я ходжу в волонтерську організацію».

Українці отримують гуманітарну допомогу в Дрездені, 27 березня 2022 рік

Олег каже: після заяв німецьких політиків про обмеження виїзду для українських чоловіків за кордон, настрої дуже різні.

«Я не проти мобілізації – розумію, що без цього країна не вистоїть. До того ж декілька моїх родичів уже загинули, дядько був у полоні понад три роки. Я дуже боюся цього всього. Я хочу повернутися в Україну, але не знаю, що буде далі, чи буде куди повертатися в Запорізьку область. Тому поки йду на курси, вчу мову і шукатиму роботу. Якщо станеться диво і війна стихне – одразу повернуся.

Серед українців різні настрої: хтось змирився з тим, що в березні 2027 всіх виженуть (завершиться термін директиви про тимчасовий захист – ред.), хтось вірить у краще, а хтось планує переїжджати в іншу країну».

Чи можлива депортація українських чоловіків?

Станом на 31 жовтня 2025-го в Німеччині перебувало 328 363 українських чоловіків.

Серед них – і ті, хто приїхав до ФРН до початку широкомасштабного вторгнення, повідомляло видання Deutsche Welle з посиланням на офіційну відповідь німецького уряду на запит партії «Альтернатива для Німеччини». Скільки з них підпадає під мобілізацію, у Берліні не знають.

Прихисток для українців в Ганау, Німеччина, 2 березня 2023 рік

Серед них:

• 87 тисяч становлять чоловіки віком 18–24 роки – тобто ті, хто не підпадає під мобілізацію.
• 168 тисяч – віком 25–45 років
• 74 тисячі – 46–60 років.

Даних про кількість чоловіків пенсійного віку у відповіді не зазначалося.

На запитання про можливість депортації українських чоловіків уряд ФРН відповів, що під цю процедуру можуть потрапити лише іноземці, які не мають легальних підстав для перебування в країні, або особи, щодо яких існує судове рішення про екстрадицію на прохання іншої держави в межах кримінального провадження.

Німецьке законодавство прямо виключає можливість видачі особи на батьківщину лише через ухилення від військового призову. Виняток можливий, якщо між ФРН і відповідною країною існує окремий договір про видачу таких осіб – з Україною такої угоди немає.