ЄС та США розробили «програму процвітання» на 800 мільярдів доларів для повоєнної України

Європейський Союз та Сполучені Штати розробили «програму процвітання» для України, розроблену для забезпечення Києва фінансовими гарантіями разом із гарантіями безпеки для стабілізації України після закінчення війни з Росією.

У 18-сторінковому документі, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йдеться, що хоча до 2040 року для України може бути мобілізовано 800 мільярдів доларів, найближчою метою є задоволення потреб країни у відбудові приблизно в 500 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття.

ЄС, США та міжнародні фінансові установи, враховуючи Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, братимуть участь у початковому етапі, надавши 317 мільярдів доларів на реконструкцію, 57 мільярдів доларів на приватне житло та близько 126 мільярдів доларів на будівництво як державних, так і приватних будівель.

Питання компенсації жертвам розглядатиметься окремо через механізм, спрямований на заморожені активи Росії на Заході.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн дає пресконференцію з нагоди представлення пакета фінансової підтримки України на 2026–2027 роки. Брюссель, 14 січня 2026 року

Виступаючи минулого тижня під час обговорення рамкової програми на неформальній зустрічі членів Європейської ради, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона «розглядає, як ми можемо краще посприяти процвітанню України в той момент, коли ми досягнемо припинення вогню».

«Ми говоримо про єдиний документ, який представляє колективне бачення українців, американців та Європи щодо повоєнного майбутнього України», – сказала вона.

Сума в 800 мільярдів доларів США походить від «амбіцій країни, що постраждала від війни, щодо визначення подальших інвестиційних можливостей, які дозволять її економіці зростати та процвітати, подвоїти ВВП, підвищити продуктивність праці та значно покращити якість життя українців», – йдеться в документі.

Умови для України

Значна частина плану залежить від швидкого закінчення війни. Але є й інші умови.

Швидкий прогрес у напрямку вступу до ЄС підкреслюється як обов'язкова умова.

Зазначається, що ВВП країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 та 2007 роках, з того часу майже потроївся і що цей трюк може бути повторений з Києвом.

Хоча Україна сподівається приєднатися до клубу до кінця десятиліття, Угорщина блокувала початок переговорів про вступ майже два роки через те, що Будапешт вважає дискримінацією України щодо угорськомовної меншини в країні – суперечка, яка тепер спонукала лідера Віктора Орбана нещодавно заявити, що жоден угорський парламент «через 100 років» не буде готовий дати зелене світло членству України в ЄС.

Але це не єдина умова, викладена в документі.

«Відновлення доступу України до ринків суверенного боргу є критично важливим кроком», – йдеться в ньому, додаючи, що це включатиме «надання банкам можливості переорієнтуватися на кредитування малих та середніх підприємств (МСП) і тим самим стимулювати створення робочих місць та економіку загалом».

Також згадується необхідність для країни «відновити свої позиції у світовій інвестиційній спільноті», що включає розширення цифрової інфраструктури та зміцнення незалежності судової влади та прав власності в країні.

Звідки взялися 800 мільярдів доларів?

Є деякі конкретні обіцянки щодо фінансування. Єврокомісія запропонувала виділити для України 116 мільярдів доларів у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який має розпочатися у 2028 році та тривати до 2034 року.

Але всі держави-члени ЄС повинні узгодити це питання в тривалих переговорах протягом наступних 18 місяців.

Але наразі незрозуміло, чи збережеться ця цифра, враховуючи, що багато столиць ЄС прагнуть скоротити витрати бюджету ЄС загалом.

Поки що немає цифр щодо очікуваного внеску Вашингтона. У документі просто зазначається, що «Сполучені Штати прагнутимуть залучити значний додатковий капітал (державний та приватний, гранти, акціонерний капітал та борг) для прозорого та ефективного інвестування в Україну».

Автори також стверджують, що повернення 2,1 мільйона мігрантів протягом перших двох років після закінчення війни призведе до стрибка продуктивності на 5 відсотків та потенційного зростання ВВП на душу населення.

Перемишль, 2022 рік. Українські біженці. Поверення кількох мільйонів біженців після війни підніме ВВП України після війни – документ

У документі також зазначається, що додатковий державний капітал очікується за рахунок «пільгових позик від міжнародних фінансових установ, інших грантів та благодійних проєктів», а також що Україна «може розглянути продаж прав на корисні копалини як ще один спосіб залучення приватного капіталу в Україну, як це передбачено Інвестиційним фондом реконструкції США та України».

Інвестування в майбутнє України

Однак у поточному вигляді рамкова угода не містить конкретних цифр. У додатку зазначається, що хоча «мінеральний сектор України пропонує значні інвестиційні можливості», застерігається, що «проблеми зберігаються, зокрема, триваліші терміни реалізації літієвих проєктів, необхідність узгодження зі світовими стандартами та вимога оновлених технологічних та геологічних даних для підтримки нових ініціатив у сфері «зелених сфер».

Окрім мінерального сектора країни, Брюссель та Вашингтон розглядають низку додаткових сфер інвестицій.

Карта з розташуванням найбільших українських портів на Чорному морі: порт Південний, Одеський порт, порт Чорноморськ, Миколаївський порт. Повоєнна відбудова, за задумом ЄС і США, передбачатиме модернізацію українських морських портів, включно з Чорноморьком

Одним із них є понад 3000 державних підприємств, які можна було б приватизувати. У документі зазначається, що такий крок «необхідний для відкриття ключових секторів економіки для приватних інвестицій, усунення неефективності та створення умов для інновацій та інвестицій».

Також згадується реконструкція понад 25 000 кілометрів доріг, а також модернізація порту Чорноморськ на південний захід від Одеси.

В енергетичному секторі можуть бути побудовані шість нових ядерних реакторів у Хмельницькому та Рівному. У тексті також згадується, що «Сполучені Штати та потенційно американські компанії прагнутимуть співпрацювати з Україною шляхом спільного інвестування для відновлення, розвитку, модернізації та експлуатації газової інфраструктури України, яка включає її трубопроводи та газові сховища».