Боротьба з корупцією в Україні є, можна сказати, цікавою хоча б тим, що антикорупційні операції і справи не стають відомими за нудними номерами, а отримують привабливі з точки зору піару назви, – або з античного світу, або культових стрічок кінематографа. Чому Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обирають саме такі назви? Причинами можуть бути не лише прагнення широкого розголосу і гучного несподіваного ефекту. А також і бажання захистити самі антикорупційні органи, які зазнавали і зазнають тиску за президенства Володимира Зеленського. Поглянемо на цю тему.
По-перше, надання спецопераціям несподіваних, цікавих назв – не нова річ. Можливо, в Україні це нова практика, але не у світі.
Чим більше розголосу – тим менше шансів, що атаки на НАБУ і САП увінчаються успіхомЯрослав Юрчишин
«Коли, наприклад, ФБР у США проводить якесь розслідування – вони теж дають завуальовані, закодовані назви своїм операціям, – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода депутат парламенту Ярослав Юрчишин, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики. – Робиться це з метою конспірації. НАБУ і САП не хочуть, щоб коли велась мова про справи, щоб було зрозуміло про що мова і щоб не злякати тих, хто фігурує на записах».
Ще однією причиною, чому антикорупційні спецоперації можуть називатись іменами античних царів, богинь, міст-символів чи героїв культових кінострічок сучасної доби – це спроба привернути увагу і здобути широкий розголос.
«Це про піар, це про додатковий розголос та інформаційний вплив, оскільки всі слідчі операції антикорупційних органів, всі розслідування – вони супроводжуються серйозною медіа-кампанією по їхній підтримці. І в рамках саме стратегічних комунікацій і потрібного медіа-фокусу і даються ці назви», – каже в інтерв’ю політолог Олег Саакян.
Під час першого «картонкового майдану» за незалежність НАБУ і САП. Київ, 30 липня 2025 року
Ще одна з причин прагнути широкого резонансу назвами спецоперацій – це спроба НАБУ і САП захистити самих себе, захистити свою незалежність і вистояти під тиском.
«Вивести НАБУ і САП з-під можливого удару. Чим більше публічної уваги і розголосу – тим у більшій безпеці перебувають самі антикорупційні органи, тим менше шансів, що атаки на НАБУ і САП увінчаються успіхом. А такий захист цим органам і справді потрібен», – пояснює Юрчишин, який вже не одне десятиліття займається темою боротьби з корупцією – задовго до свого депутатства.
«Мідас»: золото собі на шкоду
Найперша і, можливо, найпотужніша (за обсягами розкриття вкрадених чи виведених коштів) отримала назву «Мідас». Цю спецоперацію НАБУ і САП провели наприкінці 2025 року та у 2026 році.
Розслідування викрило високорівневу злочинну організацію в енергетичній сфері України, яка повністю контролювала закупівлі та контракти державного гіганта – НАЕК «Енергоатом».
Цар Мідас, який згідно з давньогрецькими міфами, міг все, до чого торкався, перетворювати на золото
Суть справи полягає у виведенні понад 100 мільйонів доларів США через системні відкати, які вимагали від підрядників під час повномасштабної війни. Докази антикорупційні органи збирали ще з літа 2024 року і це тривало навіть незважаючи на спроби парламенту та президента Володимира Зеленського позбавити НАБУ і САП незалежності, чому завадив перший «картоновий майдан» у липні 2025 року.
У листопаді 2025 року було проведено понад 70 одночасних обшуків під час фінальної фази спецоперації. Зібрано було понад тисячу годин аудіозаписів прихованих розмов. Було вилучено понад чотири мільйони доларів готівкою, а усього через так звану «чорну касу» бек-офісу, за даними слідства, пройшло 112 мільйонів доларів готівкових коштів.
В епіцентрі справи опинився давній друг і колись бізнес-партнер президента Тимур Міндіч. Часом за його прізвищем цю справу називають «Міндічгейтом», але офіційна назва від НАБУ і САП – «Мідас».
Тимур Міндіч є давнім другом і колись бізнес-партнером Володимира Зеленського по Студії «Квартал-95». Буквально напередодні оголошення спецоперації «Мідас» він виїхав з України. На фото Тимур Міндіч під час інтерв’ю журналісту «УП» Михайлу Ткачу в Ізраїлі
Мідас – це давньогрецький цар, який мав міфологічну властивість перетворювати усе, чого він торкався, на золото. Властивість ця дивовижна, але річ у тім, що Мідас перетворював на золото навіть їжу і напої, які збирався вживати.
По справі «Мідас» – там мається на увазі зажерливість, мова про хворобливу тягу до золота і розкошіОлег Саакян
Антикорупційні органи не пояснили – як і щодо назв інших спецоперацій – що вони мали на увазі, коли назвали першу найгучнішу справу саме «Мідас».
«Можливо, це в переносному значенні, що і Міндіч перетворював усе на золото, на багатство, навіть собі на шкоду», – припускає Юрчишин.
«Ну, так, я думаю, що по справі «Мідас» – там мається на увазі зажерливість, тобто мова йде про хворобливу тягу до золота і розкоші», – міркує Саакян.
Щодо золота – то тут справа і буквальна. Сам Тимур Міндіч засвітився в тому числі й тим, що коли спалахнув скандал, то хтось «засвітив золотий унітаз» в його квартирі в Києві.
«Феміда» і «Форест Гамп»
Ще дві операції НАБУ І САП отримали назви – одна з античного світу від імені богині правосуддя Феміди. А інша, частиною якої і була операція «Феміда», отримала назву героя книги і однойменного фільму – «Форест Гамп»
На записі ім'я Форреста чуємо в негативному значенні, але в оригінальній стрічці персонаж не такий«Суспільне»
В рамках «Феміди» антикорупційні органи викрили злочинну організацію, що, за версією слідства, займалася рейдерським захопленням підприємств, нерухомості та інших активів у Києві. До її діяльності могли бути причетні чинний та колишній народні депутати, посадовці Офісу президента і Мінюсту, судді та хакери.
А ширшу операцію названо «Форест Гамп», хоча фільм з Томом Генксом, який в 1994 році здобув шість «Оскарів», має назву «Форрест Ґамп» – з двома «р».
«Форрест Ґамп» – голівудський трагікомедійний фільм режисера Роберта Земекіса за однойменним романом американського письменника Вінстона Ґрума, опублікованим 1986 року.
Том Генкс в ролі Форреста Ґампа в однойменному фільмі, який здобув шість «Оскарів»
Герой книги і фільму, можливо, і не має високого інтелекту, «але інтелектуальні обмеження протиставляються іншим його якостям. Він чесний, відданий, наполегливий і буквально сприймає слова інших людей. Він не намагається маніпулювати оточенням, не будує складних стратегій і не прагне обдурити когось заради власної вигоди», як зазначило «Суспільне».
Походження назви спецоперації «Форест Гамп» частково розкриває саме оприлюднений НАБУ аудіозапис.
В одному з фрагментів чоловічий голос говорить: «У нас «Спасение рядового Райана», правильно? Ну, только недоумок может записать на своих детей, бл*ь, ворование денег и оплату еще их учебы. Потому Форест Гамп».
«В аудіозаписі ім'я Форреста використовується лише в негативно забарвленому значенні, але в оригінальній стрічці персонаж не такий», – зауважує «Суспільне.
У відео-ролику від НАБУ саме після моменту згадки на плівках Форреста Ґампа на екрані з’являється назва спецоперації – «Форест Гамп».
НАБУ: результат обшуків у справі про корупцію у сфері енергетики, зокрема у АТ «НАЕК «Енергоатом». Оперативна зйомка 10 листопада 2025 року
Хоча прямо ніхто з антикорупціонерів не пояснив, як обирали назву для цієї та інших спецоперацій.
«Інколи з’являється враження, що всередині НАБУ і САП змагаються дві команди: одна істориків-філософів, які тягнуться до античності, а інша – мистецтвознавців і поціновувачів кіно», – міркує в інтерв’ю політолог Олег Саакян.
Цікаво, що хтось в операції «Форест Гамп» побачив аналогії зі ще одним фільмом, в якому грав Том Генкс – «Врятувати рядового Раяна».
І знову ж таки на плівках, оприлюднених НАБУ, є відсилання до цього фільму, але фігурантами записів все знову поставлено на плівках з ніг на голову – якщо Джеймса Раяна рятують на війні як позитивного персонажа, то цинічний голос на плівках під «Раяном», як припускають, може мати на увазі ексміністра енергетики і одного з фігурантів справи «Мідас» Германа Галущенка, якого треба «врятувати» – тобто зібрати 150 мільйонів гривень на заставу.
Герман Галущенко ще міністр економіки. Фото 2022 року. Хоч фігуранти «плівок НАБУ» ніби мають на увазі Галущенка під «Форрестом Ґампом», однак ці персонажі різняться по-протилежному
В рамках операції «Форест Гамп» також відбулися обшуки у народного депутата Вадима Столара та Ірини Мудрої, ексзаступниці голови Офісу президента, яка подала у відставку і зараз збирають кошти на її заставу.
У справі також фігурує колишній народний депутат Максим Микитась. Столар і Микитась – відмові забудовники, а багато хто дорікає їм за «псування» міського ландшафту Києва своїми висотками. Крім того, у справі фігурують чиновники Мінюсту та представники «Сенс Банку».
«Карфаген має бути зруйнований»
Операція, яка отримала назву «Карфаген», розпочалась на початку вересня 2026 року. Але цього разу в центрі уваги опинився Офіс генерального прокурора (ОГП).
Корупція, оцей Карфаген, має бути зруйнованийЯрослав Юрчишин
За версією слідства, один із керівників структурного підрозділу ОГП у середині 2025 року створив злочинну організацію, до якої увійшли працівники прокуратури та наближені до них особи. Учасники, як стверджують правоохоронці, систематично отримували неправомірну вигоду за те, щоб «дахувати» шахрайські кол-центри.
Отримані гроші, за даними слідства, намагалися легалізувати через нерухомість, коштовності, дороге майно та банківські рахунки близьких. За оцінками, в Україні діє десь тисяча-півтори кол-центрів. Ті, які були під «парасолькою» протекції з боку ОГП, опинились під захистом, а інші кол-центри – прокурори пресингували. З одного кол-центру прокурорам ніби «відправляли» близько семи тисяч доларів на місяць, а таких «кришованих» кол-центрів могло бути десятки й десятки.
Руслан Кравченко. Фото 2017 року. Коли за президенства Володимира Зеленського Кравченко став генпрокурором, з 2025 року в Генпрокуратурі, кажуть НАБУ і САП, почали «дахувати» нелегальні кол-центри
Справа все ще не завершена, слідство триває, висуваються нові звинувачення, але генпрокурор Руслан Кравченко вже подав у відставку. Кодові імена учасників корупційної схеми вже стали мемами – «Шеф», «Канцлер», «Королева», «Муза»…
НАБУ знову не пояснило, чому обрали назву «Карфаген». Карфаген – це античне місто на території нинішнього Тунісу, але було одним з ключових міст в часи древнього Середземномор’я. Власне Карфаген був суперником Риму і вів з ним три Пунічні війни, остання з яких завершилася повною руйнацією Карфагена в 146 році до нашої ери.
Всі знають Карфаген через відому фразу Carthago delenda est – «Карфаген має бути зруйнований». Цієї фразою римський сенатор Катон Старший завершував кожен свій виступ – до речі, неважливо, про що він промовляв, – в кінці обов’язково лунало рефреном наполягання на знищенні головного конкурента Риму.
Руїни міста Карфагену в Тунісі. Сучасний вигляд
Але до чого тут НАБУ з навою спецоперації «Карфаген»?
НАБУ і САП – Рим, а Карфаген – їхній опонентОлег Саакян
«Карфаген має бути зруйнований. Карфаген як ключовий опонент НАБУ і САП. Тобто вони – Рим, а Карфаген – їхній опонент. Пам'ятаємо, що саме генпрокурор Кравченко був одним з тих, хто, подейкують, стояв за операцією по взяттю під контроль НАБУ і САП. Тобто тим самим антикорупційні органи апелюють до Пунічних війн і до того, що виживе тільки один», – пояснює Саакян.
Щодо назва «Карфаген» для спецоперації – то, зрозуміло, превалює антична версія з містом південного Середземномор’я. Але висувались й інші варіанти – включно з комічними.
Ірина Ведернікова, завідувачка відділу політики «Дзеркала тижня», написала в соцмережах: «Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в приватній розмові пояснив обрану НАБУ назву операції «Карфаген» тим, що «ГЕН» означає «генпрокурор».
«Карфаген» в час війни
Але цікаво, що дехто бачить в Карфагені, який «має бути зруйнований – не лише таку інституцію як Генпрокуратура, де, як виявилось, можуть діяти корупційні схеми.
«Карфаген» – може бути ширшим, йдеться про корупцію взагалі, без подолання якої Україна не стане успішною, модерною європейською державою. Тобто, Карфаген – це корупція загалом, яка має бути зруйнована, себто викорінена.
Одні воюють, відбиваючи агресію Росії, інші в цей час збагачуються і послабляють Україну зсерединиЯрослав Юрчишин
Олег Саакян зауважує: «Корупція та ще й у час війни викликає у мене, як і в будь-якої адекватної людини, відчуття неприйняття цього і обурення. Поки одні жертвують всім, включаючи життя, інші просто наживаються. Фактично наживаються на смерті і трагедії інших».
«Війна не міняє деяких людей. Одні воюють, відбиваючи агресію Росії, інші в цей час збагачуються і послабляють Україну зсередини, фактично забираюсь ресурс в оборони України в час війни із зовнішнім ворогом, – каже в інтерв’ю Ярослав Юрчишин. – І цей внутрішній ворог – корупція – він послаблює Україну. Але те, що ми про корупцію говоримо, те, що ми боремося з нею, що антикорупційні органи працюють – це нас відрізняє від Росії. Тому, так, корупція, оцей Карфаген, має бути зруйнований».