«Або бідні, або багаті невиїзні»: про туристів і підсумки курортного сезону в анексованому Криму

В анексованому Росією Криму підбивають перші підсумки курортного сезону. За інформацією російського міністерства курортів Криму, до початку вересня там побували 5,8 мільйона туристів. Зазначається, що за офіційною статистикою це на 11% більше, ніж торік.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов на початку вересня сказав, що 58% відпочивальників приїхали Керченським мостом, а приблизно 900 тисяч людей нібито прибули з материкової частини України. Українські ж експерти говорять про 700 тисяч відпочивальників, причому українців із них ‒ лише 100 тисяч.

Наприкінці серпня на прес-конференції російський міністр курортів і туризму Криму Вадим Волченко розповів, що на міст через Керченську протоку припадає більш ніж половина турпотоку:

«Більшість туристів на півострів прибули Кримським мостом ‒ 61%. Так, із початку 2019 року в Крим приїхало приблизно півтора мільйона автотранспортних засобів, серед них понад 21 тисяча туристичних автобусів. Міст, безумовно, вирішив низку логістичних проблем. А враховуючи, що до кінця цього року запуститься залізничне пасажирське та вантажне сполучення, то знизяться і логістичні витрати, еволюційним економічним шляхом знизиться вартість авіарейсів».

Ексміністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв переконаний, що російські чиновники відображають у статистиці дуже завищені показники.

Олександр Лієв

– Методологія росіян базується на дивних даних ‒ я не зовсім розумію, для чого їм настільки завищувати цифри. Все-таки не для туризму окупував Путін Крим. Якби для цього, то було б зрозуміло, чому чиновники кажуть, що все добре, туристи їдуть. Для них головний показник ‒ який там військовий контингент, скільки ракет розмістили, які бази приведені в бойову готовність. Із цим у них все в порядку, а туризм так і не став пріоритетним, цифри беруться «зі стелі». У нас же є за п’ять років інформація щодо всіх рейсів в аеропорт «Сімферополь», це можна бачити через систему бронювання квитків. Дійсно, був період піку авіапотоку, і це не всі туристи: люди, які їздять туди-сюди, самі жителі Росії. У нас залишилася формула академії, яка працювала в Криму, щоб обчислити, скільки з авіапасажирів можна вважати туристами. До того ж, є відомості завантаження готелів.

За інформацією Олександра Лієва, на 2018 рік підрахунки за такою методикою дали показник у 1,2 мільйона відпочивальників у Криму.

– Цього року нічого не віщувало зменшення турпотоку, і я припускав, що буде стільки ж. Але тепер можу сказати, що за підсумками 8 місяців ми бачимо зменшення турпотоку, порівняно з минулим і позаминулим роками. У 2018-му на початок вересня було приблизно 800 тисяч, зараз приблизно 700 тисяч. Кримський турбізнес у збитках, і це можна бачити не тому, що я так кажу, мені вірити не обов’язково ‒ просто зайдіть на сайти кримської нерухомості й подивіться, скільки бізнес-об’єктів продається, ресторанів, міні-готелів. Ще можна перевірити, що кількість орендодавців квартир зменшилася майже вчетверо. Це не тільки через скорочення турпотоку, а через те, що їх змушують платити податки. Але головний аргумент: звідки взятися 7 мільйонам туристів, якщо до анексії приїжджав 1 мільйон росіян щороку? До того ж відпочинок у Криму став дорожчим із 2013 року реально вдвічі.

Олександр Лієв вважає, що незважаючи на відкриття автомобільного мосту через Керченську протоку, значну частину російського турпотоку у Криму перехоплюють курорти Краснодарського краю, зокрема Сочі, де краще розвинена курортна інфраструктура.

‒ Можу припустити, що ціни в Криму не збільшаться наступного року, у порівнянні з цим ‒ тому що їм просто нікуди зростати. Якщо Криму вдасться в 2020-у утриматися на нинішніх цінах і прийняти той же турпотік, забезпечивши завантаження для майже 300 цілорічних об’єктів, то я бажаю кримчанам, які займаються турбізнесом у цей складний кризовий окупаційний час, щоб у них це вийшло.

Власниця Sudak Hostel Наталія Кириченко зазначає, що через невеликий турпотік у місті цього року ціни навіть трохи знизилися.

– За моїми спостереженнями, в хостелі людей було менше, ніж торік. У 2018-у, після завершення Чемпіонату світу з футболу, хлинув великий потік людей із материка, щоб подивитися на міст. Великий наплив був місяць, трохи більше. У 2019-му ситуація в Судаку стала дещо іншою. Я не помітила, щоб був такий величезний наплив. Звісно, у нас фестиваль «Таврида» проводився наприкінці серпня ‒ дали цифри, що його відвідали 90 тисяч людей за три дні. Я не знаю, наскільки вони реальні, хтось сумнівається, але людей дійсно було дуже багато. Але що таке три дні, у порівнянні з [періодом у] півтора місяця? Загалом, за моїми спостереженнями, людей менше. Цього року все ж немає падіння цін, але якась стабілізація є або рух у бік зменшення. Вищими вони не стали.

Наталія Кириченко згадує, що до анексії до Криму з Росії приїжджали туристи ‒ представники середнього класу.

– Це стабільно заповнювалися гарні номери за доброю ціною. А зараз я не спостерігаю середнього класу: є або бідні, або багаті. Багаті – це невиїзні з Росії, вони не можуть виїхати за кордон з різних причин. А бідні – це всі інші, люди з кредитами, з іпотеками, автівками в кредит. В принципі, у них дуже багато фінансових проблем, які не дозволяють відпочивати, як раніше, на рівні середнього класу. В українські часи я таке розшарування бачила у білорусів: або дуже багаті приїжджали, або економ-варіант.

Сміливо говоримо – сезон провалився! (відео)

Головний редактор українського порталу «Новини турбізнесу» Тетяна Козлова вважає, що проблеми анексованого Криму як курорту, ‒ не тільки в кількості та спроможності туристів.

– Найбільший турпотік до Криму був у 2013 році ‒ понад 6 мільйонів. Скільки б зараз не рапортували, хоч 8 мільйонів, хоч 10 мільйонів, це абсолютно не відповідає дійсності. Олександр Лієв написав, що, за інформацією Держприкордонслужби, у літні місяці адмінкордон перетнули приблизно сто тисяч українців. Але це не туристи та відпочивальники ‒ це родичі, люди, які мають там будинки та бізнес. У мене є друг із Дніпра, у якого бізнес у Коктебелі. Він говорить, що головна проблема не в бідних туристах, а в тому, що зараз різко скоротилася кількість пляжів. Так, набудували доріг, але дороги ці не ведуть до моря. Воно закрите дротом. Каже, вже останню ділянку пляжу в Коктебелі, на ПБК передали в федеральну власність. Це означає, що для місцевих залишиться частина берега в 50 метрів завдовжки. Якість води, моря теж погана.

На думку Тетяни Козлової, все це дозволяє зробити висновок, що під російським контролем Крим, як курорт для масового відпочинку, не розвиватиметься.