Зрив ліквідації командира РДК Капустіна: реакції

Командир Російського добровольчого корпусу (підрозділу ЗСУ) Денис Капустін живий, повідомило 1 січня Головне управління розвідки Міноборони України. Ця новина провернула увагу міжнародних видань і користувачів соцмереж, які звертають увагу і на роботу РДК на боці України, і на суперечливу біографію командира. Оглядачі також зазначають, що життя Капустіна стало символом парадоксів війни, що ламає ідеології та звичні уявлення.

Що кажуть у ГУР

«З поверненням!» – керівник ГУР Кирило Буданов привітав командира РДК Дениса Капустіна та команду, яка займалася його справою.

«Провал спецслужб РФ – командир РДК Денис Капустін живий, а отримані пів мільйона доларів за його ліквідацію посилять спецпідрозділи ГУР», – заявили в українській розвідці.

У опублікованому відео також з’явилися Денис Капустін і очільник управління Кирило Буданов.

Денис Капустін

За твердженням ГУР, вбивство Капустіна замовили російські спецслужби, на нього виділили 500 тисяч доларів.

«У результаті комплексної спецоперації ГУР МО України, яка тривала понад місяць, збережено життя командира РДК Дениса Капустіна, якого російський диктатор Володимир Путін вважає особистим ворогом, а також встановлено коло осіб – замовників злочину у російських спецслужбах та виконавців», – йдеться в повідомленні.

Російські спецслужби на це не реагували.

Чим відомий РДК

Російський добровольчий корпус – збройне формування, яке з 2022 року воює на боці України і складається переважно з російських громадян. Згідно з заявами бійців РДК, їхня мета – «звільнення своєї землі від путінського режиму». У Росії РДК визнали терористичною організацією.

РДК здійснив резонансні рейди в Бєлгородській області у 2023 році, підірвавши уявлення про контроль Росії над власними кордонами. Ці рейди підготували ґрунт для значно більшого українського вторгнення на територію Росії у Курській області в серпні 2024 року.

27 грудня, інформуючи про нібито загибель свого командира на Запорізькому напрямку, в РДK обіцяли помститися.

Чим відомий Капустін

Денис Капустін (Нікітін), відомий як «White Rex», народився в Москві у 1984 році. У підлітковому віці переїхав до Німеччини.

Біографію командира досліджував політолог Антон Шеховцов, який працює в Австрії. Він зазначає, що у Німеччині Капустін радикалізувався в середовищі ультраправих футбольних хуліганів і неонацистів, попри своє єврейське походження.

Повернувшись до Росії, Капустін заснував бренд White Rex, який випускав одяг із завуальованою нацистською символікою, і через турніри вибудував контакти з європейськими ультраправими. Після насильства на «Євро-2016» та тиску з боку російської влади він у 2017 році переїхав до України, де після повномасштабного вторгнення створив РДК.

У листопаді 2023 року суд у Росії заочно засудив Капустіна до довічного ув’язнення за обвинуваченням у державній зраді та створенні терористичної організації. Через рік його засудили ще раз, цього разу звинувативши у «незаконному перетині кордону Росії та проникненні у два села Брянської області».

У 2019 році Німеччина заборонила йому в’їзд до Шенгенської зони через дії, спрямовані проти ліберально-демократичного ладу. Правоохоронні органи федеральної землі Північний Рейн–Вестфалія назвали Капустіна «одним із найвпливовіших неонацистських активістів та творцем професійної бойової субкультури».

Що каже про себе Капустін

Капустін називає себе російським «націоналістом»:

«Якщо Росія для росіян зменшиться до розмірів Москви, області чи європейської частини, мене як націоналіста це цілком влаштує. Тут наші погляди з поглядами українських націоналістів збігаються. Не бачу сенсу у гігантоманії». «Усі наші бійці поділяють праві консервативні погляди», – описував він ідеологію підрозділу у розмові з покійним журналістом Артемом Скоропадським.

«Ми вважаємо, що росіяни – це політична нація, яку намагаються зліпити на території Російської Федерації. Вони (влада – ред.) хочуть розмити, що є титульна нація, росіяни, і є решта, а ми, навпаки, цей момент виділяємо», – казав Капустін Радіо Свобода у грудні 2022 року.

Він також згадав, що робив відразу після повномасштабного вторгнення: подбав про евакуацію своєї родини і спершу не брав участі у бойових діях:

«Я просто прибився до нашої націоналістичної «банди», там були хлопці з «Традиції і порядку» (українська праворадикальна організація – ред.), були футбольні хулігани. До кінця березня я був в Києві, допомагав роздавати гуманітарну допомогу, охороняв волонтерів, патрулював вокзал, сам розносив ліки, а потім вже був мій перший бойовий виїзд до Миколаєва».

«Коли досить швидко відокремився білоруський полк імені Калиновського, я почав думати, а чому ми не можемо зібрати етнічний російський підрозділ, – пояснив він свої мотиви створити РДК. – Я не буду описувати, яку кількість порогів оббив я. Наше більш офіційне життя почалося з «98-го ТРО «Азов-Дніпро», їхній комбат – мій старий приятель ще зі старих довколафутбольних часів, який довірив мені ділянку фронту».

Прецедент Бабченка

Зліва направо: на той час голова Служби безпеки України Василь Грицак, журналіст Аркадій Бабченко та тодішній генпрокурор України Юрій Луценко під час брифінгу СБУ. Київ, 30 травня 2018 року

Це не перший випадок, коли українська розвідка інсценувала смерть. У травні 2018 року СБУ зімітувала вбивство Аркадія Бабченка – російського журналіста та критика Путіна, який жив у Києві. Поліція повідомила, що йому тричі вистрелили в спину, а дружина знайшла закривавленим на підлозі. В кареті швидкої допомоги його оголосили мертвим. Через двадцять чотири години Бабченко з’явився на пресконференції. Про це нагадує видання Euromaidan Press.

Аркадій Бабченко, зі свого боку, привітав новину про те, що Капустін живий і ГУР з «чудовою спецоперацією». «Тепер готуй велику лопату. Зараз на тебе стільки лайна виллють. Не так загинув, не так воскрес. Даремно сумували», – написав Бабченко у мережі X.

«Світ не є простим»

«Хорошие русские» таки існують. Це ті, які зі зброєю у руках воюють на стороні України проти огидного московського режиму», – написав у фейсбуці 27 грудня, коли ще не було відомо про інсценізацію смерті Капустіна, офіцер батальйону «Свобода» і колишній народний депутат України Андрій Іллєнко.

Реакції у соціальних мережах були різними. Одні називали Капустіна героєм, який власною кров’ю змив ганьбу російського суспільства, яке не змогло зупинити Володимира Путіна від рішення розв’язати велику війну. Інші ж критикували погляди Капустіна, які, на їхню думку, лише підкріплюють твердження Кремля, що в Україні воюють радикали.

«Навряд чи я коли-небудь змушу себе вважати Дениса Капустіна героєм», – зазначає оглядач Чеського радіо Ондржей Соукуп. Але не можна закривати очі на те, що реальна війна значно змінює переконання та практику навіть найрадикальніших активістів. Його висновок: «світ не є простим, а головне – люди можуть змінюватися».

Свіжі реакції російської блогосфери на спецоперацію ГУР зібрала Російська служба Радіо Свобода. Одні називають Кирила Буданова «генієм піару», інші зауважують, що російські ліберали писали про нібито загиблого переважно образливі речі.

Що далі планує РДK і Капустін

Командир РДК Денис Капустін на спільному відео з керівником ГУР 1 січня пообіцяв й надалі воювати.

«Тимчасова моя відсутність не вплинула на якість та успішність виконання бойових завдань. Готовий висуватися в район виконання та продовжувати командувати підрозділом РДК», – сказав він.

У грудні 2025 року РДК подав заявку на участь своїх представників у Платформі для діалогу з російськими демократичними силами в еміграції, відповідно до резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, ухваленої у жовтні. Рішення очікують у січні 2026 року.

Як вважає політолог, керівник Центру демократичних принципів у Відні Антон Шеховцов, малоймовірно, що ПАРЄ схвалить участь представників РДК через ідеологічні погляди Капустіна, але сама подача заявки свідчить про певну підтримку, серед окремих російських емігрантських кіл, ідеї збройного опору режиму Путіна.