Армія РФ повільно, але стабільно рухається широким фронтом на схід від Слов’янська та Краматорська – відповідні зміни на карті постійно позначає проєкт DeepState. 27 січня аналітики повідомили про окупацію Оріхово-Василівки (в угрупованні військ «Схід» це заперечують), а 29-го – що агресор просунувся поблизу DeepState повідомив про окупацію Дронівки 26 грудня 2025 року та DeepState повідомив про окупацію Пазено 30 грудня 2025 року.
Український Генштаб розділяє цей фронт на два напрямки – Слов’янський та Краматорський, але по суті – він єдиний, тут російська армія формує плацдарм для подальшого штурму Слов’янсько-Краматорської агломерації зі сходу.
Це відбувається на тлі відносного затишшя по всьому фронту, і на цій його ділянці також: кількість боєзіткнень ледве перевищує сотню на добу, а на цих двох напрямках Генштаб фіксує від трьох до шести атак.
- Як армії РФ вдається повільно, але стабільно просуватися на Слов’янськ?
- За якими ділянками фронту варто стежити особливо пильно?
- Та яку роль в обороні ділянки грає велика природна перешкода – річка Сіверський Донець?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у Володимира Голягіна – майора, начальника відділення комунікації 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади, яка тримає фронт на схід від Слов’янська та на південь від Сіверського Донця.
– Володимире, український Генштаб говорить про три штурми за минулу добу (добу 28 січня – ред.) на Слов’янському напрямку. Тихо у вас там відносно?
– Насправді на нашому напрямку штурми постійні, просто вони не такі, як були раніше. Противник користується тактикою малих груп, тобто вони на постійній основі в кількості від двох осіб намагаються інфільтруватись у наш міжпозиційний простір. А це населені пункти Дронівка, Платонівка та Закітне. Окрім цього, вони завдають ураження засобами БПЛА, артилерії.
Проте саме механізованих штурмів – таких, як були влітку, наприклад, із застосуванням броньованої техніки чи автомобільної техніки, чи мототехніки – зараз не фіксується. Переважно це малі групи.
Рятувальники працюють на місці руйнування житлових будинків, що постраждали внаслідок російського авіаудару, Слов'янськ, 3 грудня 2025 року
– В 11-му армійському корпусі, я так розумію, це ваші суміжники, кажуть, що Росія планує активізуватися в напрямку Слов’янська. Поки ми бачимо маленькі просування у армії РФ, немає якоїсь ключової точки. DeepState зафіксував просування під Привіллям та біля Різниківки – це з боку Сіверська і з боку траси, яка веде від Бахмута на Слов'янськ. Ці точки віддалені одна від одної, широким фронтом вони намагаються наступати. Як ви думаєте, куди спрямований основний удар? Чи цей тиск рівномірний по всій лінії фронту?
– Якщо дивитися дані DeepState і вірити їхній статистиці, то наша оборона зараз стоїть клином поміж правим і лівим флангом, які наразі окуповані, за інформацією DeepState. Звідти і вимальовується якась приблизна тактика противника.
Для них цей напрямок є особливо важливим, оскільки з нього відкривається декілька прямих доріг на населені пункти Лиман, Миколаївка і, відповідно, Слов'янськ, а в подальшому Краматорськ.
Для Росії цей напрямок є особливо важливим
Тому, в принципі, для них зараз [Слов’янський] є одним з таких гарячих напрямків, і вони докладають дуже багато зусиль для того, щоб просунутися тут.
Саме в нашій зоні відповідальності наразі просувань ворога немає.
Ми намагаємося використовувати технологічні і взагалі всі ресурси, які у нас є, для того, щоб стримувати цю навалу ворога і не дати їм зайняти прибережні території Сіверського Дінця, на якому ми тримаємо оборону. І, відповідно, не дати їм зайняти панівні висоти, які є особливістю саме цього напрямку. В разі захоплення цих панівних висот вони зможуть розширити свій радіогоризонт та завдавати ударів ще більше в глибину Сил оборони України, що, звісно, повпливає на логістику та забезпечення наших позицій.
Читайте також: «Дзуськи їм, а не Донеччину!». Двоє піхотинців 130 днів тримали позицію під Костянтинівкою
– А де ці висоти?
– Ці висоти якраз Закітне, частина Платонівки і всі населенні пункти, які вже ближче до Миколаївки.
– Зараз вони за вами?
– Так, поки вони за нами.
– Стосовно просування армії РФ в Оріхово-Василівці: там траса йде, тому з воєнної точки зору, мабуть, це такий ідеальний вектор для наступу?
– Стосовно цього я вам не скажу, я можу сказати, що саме на нашому напрямку. Росіяни використовували великі траси для того, щоб, наприклад, швидко перемістити свій особовий склад на якійсь техніці. Проте зараз для них це тактика недієва.
Вони намагаються, окрім цих трас, використовувати всі посадки, які там є, всі особливості рельєфу, де можна заховатися. Використовують в парі також антитепловізійні та маскувальні халати, які, наприклад, вдень, в погану погоду можуть вдягати, що трішки ускладнює нам роботу, але ми їх виявляємо і знищуємо.
DeepState повідомив про окупацію Оріхово-Василівки 27 січня. Стрілки позначають напрямок руху російських військ
– Повернімося до Сіверського Дінця, який є одним із ваших флангів, я так розумію. З іншого берега вони намагаються форсувати річку? У них же там є свій «лиманський фронт» і вони намагаються його вирівняти. Помічаєте якісь плавзасоби агресора?
– Останній тиждень вони не намагаються форсувати річку Сіверський Донець. Раніше фіксувалися такі спроби на моторизованих човнах, однак успіху ця тактика не мала – ми їх ще на підході до нашого берега знищували.
Вони зараз максимально накопичують ресурси в окупованій частині Серебрянського лісництва
Але вони зараз максимально накопичують ресурси в окупованій частині Серебрянського лісництва, це ближче до Діброви Луганської області.
Там вони розгортають свої пункти управління БПЛА, позиції артилерійських гармат. А звідти вони рухаються в напрямку Дронівки. У Дронівці є розвалений міст залізничний, яким вони намагаються постійно зайти на наш берег.
Проте ми постійно його контролюємо, постійно там їх виявляємо і постійно є відео наших уражень якраз з цього мосту. Тому, в принципі, так, вони максимально активізуються.
Слов'янськ та Сіверськ на мапі DeepState станом 27 січня 2026 року. Синім кольором позначений Сіверський Донець
Основний напрямок удару саме на Дронівку і Платонівку – це з боку Сіверська. Тобто вони, користуючись з того, що можуть розгорнути якісь пункти управління в самому Сіверську, звідти починають свій рух малими групами, використовуючи рельєф, в напрямку наших позицій.
Уже після розмови, зранку 29 січня, проєкт DeepState повідомив про просування армії РФ поблизу Дронівки: тепер залізничний міст через річку Сіверський Донець, про який говорив майор Володимир Голягін, позначений як окупована територія.
29 січня DeepState повідомив про просування агресора біля Дронівки
– Сіверський Донець – зручний рубіж оборони. Взимку, в принципі, його важко форсувати, а вам відносно легко тримати, якщо можна так сказати.
– Насправді, я б не сказав, що його легко тримати. Оборона цього напрямку вимагає дуже багато ресурсів через те, що більшість населених пунктів, які ми утримуємо, в низині. Тобто противник певною мірою має перевагу.
Противник певною мірою має перевагу
І тому нам потрібно посилювати роботу. Ми цілодобово використовуємо якнайбільше засобів, у нас люди працюють понаднормово. Бувають випадки, коли люди можуть спати по 3-4 години в день, тому що вони постійно на чергуванні.
Тому я б не сказав, що це легкий напрямок. Це дуже важкий напрямок, особливо для нашої бригади, яка вже четвертий рік боронить саме цю землю.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не факт, що Костянтинівка стане головною точкою»: як може змінитися мапа боїв на Донбасі у 2026 році– І останнє питання. Зараз ми бачимо, що агресор нарощує використання FPV по Слов'янську, по його передмістях. Що на фронті, там більше дронів, менше дронів всіх видів? Це і «опта», і звичайні FPV?
– Так, вони активізують свої оптоволоконні дрони. До них, за даними розвідників і за даними відкритих джерел, зараз надходять партії далекобійних БПЛА на оптоволокні, які вони, відповідно, намагаються використовувати. Однак дуже широкого використання поки немає.
Наші зенітні підрозділи – наших підрозділів і підрозділів суміжних – вибудовані в три ешелони оборони ППО. І ми в першому ешелоні, там, де знищуються ударні крила і FPV, намагаємося їх також якомога більше знищувати. Згідно зі статистикою, 100% цілей неможливо знищити, але ми робимо те, що можемо.
Читайте також: Дрони на оптоволокні. Чому це «велика проблема для нас»?
– Далекобійні дрони на оптоволокні – це наскільки вони далекобійні?
– Від 30 кілометрів уже фіксувалися.
– Це дуже багато, так, якщо порівняти, що FPV-дрони – це 20 плюс кілометрів.
– Так, звичайно. Я думаю, 15-20 кілометрів – це база (стандартна відстань – ред.), бо їх (котушки – ред.), в принципі, можна на 10-дюймовий дрон або 15-дюймовий поставити і летіти. Тобто чим менша котушка, тим більше можна вибухового заряду поставити саме на цей дрон і, відповідно, більшої шкоди завдати.