19 травня завершується термін подання поправок до законопроєкту №15150 – нового Цивільного кодексу, одним із авторів якого є Руслан Стефанчук. Ще на етапі розробки кодекс викликав численні дискусії та зібрав сотні сторінок критичних зауважень. Застереження висловлювали і європейські партнери України.
Своєю чергою автори законопроєкту змінили кілька норм і подали документ під іншим номером – замість 14394 зареєстрували 15150. Саме за цей документ парламент проголосував у першому читанні 28 квітня. Від моменту реєстрації до голосування минуло лише 19 днів.
Юристи, правозахисні організації та профільні експерти подали сотні сторінок пропозицій щодо змін до документа. Офіційно подати їх до другого читання можуть лише народні депутати – у формі правок. Частина парламентарів погодилася внести пропозиції правозахисників від свого імені.
Вже після 19 травня поправки почне розглядати профільний комітет Верховної Ради, який і вирішуватиме, які з них підтримати, а які – відхилити. Після цього законопроєкт винесуть до сесійної зали на друге читання.
Під час підготовки великого аналізу про новий Цивільний кодекс Радіо Свобода звернулося із запитом до автора законопроєкту – голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. Тоді, через відрядження, відповіді отримати не вдалося. Тепер публікуємо позицію спікера парламенту – напередодні завершення строку подання правок.
Голова Верховної ради України Руслан Стефанчук
Що каже про «доброзвичайність» Руслан Стефанчук?
Юристи вважають, що через введення цього поняття – «доброзвичайність» – виникає ризик надто широкого та суб’єктивного тлумачення норм нового Цивільного кодексу, що охоплять чи не всі сфери життя людини – від сімейних відносин до договірного права.
У відповіді на запитання Радіо Свобода, чи планують автори відмовитися від цього поняття через хвилю критики, Руслан Стефанчук заявив, що вважає сам термін необхідним і таким, що має європейське підґрунтя:
«Я вже говорив, що задача проєкту Кодексу була в тому числі і запровадити сучасну термінологію, яка має прийти на заміну таким категоріям, як «моральні засади суспільства», якими сьогодні переповнене українське законодавство. Саме тому ми з літературними редакторами запропонували термін «доброзвичайність», яким майже автоматично замінили «моральні засади суспільства».
«Цей словотвір є типовим для українського законодавства. В нас усе антикорупційне законодавство ґрунтується на «доброчесності» – такій самій оціночній категорії. Приватне законодавство має за свій принцип «добросовісність» вже понад 24 роки. І це працює», – пояснив Стефанчук.
Протест проти нового Цивільного кодексу, Київ, 17 травня 2026 року Цивільний кодекс України
Втім, голоа Верховної Ради також визнав, що нині депутати радяться, чи не потрібно додатково уточнити межі застосування цього поняття. Зокрема – прямо прописати, що «доброзвичайність» не може бути підставою для дискримінації, втручання у приватне життя чи нав’язування певної моделі поведінки.
Особисте – справді особисте?
В інформаційному запиті до спікера парламенту Руслана Стефанчука Радіо Свобода також поставило запитання щодо норм, які стосуються приватного життя людей. Зокрема – про механізм «примирення» подружжя під час розлучення.
Йдеться про норму, яка дозволяє суду відкласти розірвання шлюбу та надати подружжю строк на примирення. Правозахисники застерігають: це може становити ризик для людей, які перебувають у стосунках із домашнім насильством.
Стефанчук визнав, що формулювання потребує уточнення:
«Я погоджуюся: формулювання має бути максимально безпечним. Якщо є ризик, що суди тлумачитимуть цю норму занадто вузько – наприклад, вимагатимуть уже доведеного факту насильства вироком чи постановою, – це треба уточнювати»
За його словами, до другого читання варто прямо передбачити, що примирення не застосовується не лише після вироку суду, а й у випадках, коли є: захисний припис, звернення до поліції, соціальних служб чи інші ознаки небезпеки.
Водночас раніше в коментарі Радіо Свобода правозахисниця Анна Шаригіна наголошувала:
«Що таке доведена відповідальність? Це означає, що один партнер відгамселив іншого до напівсмерті, це розслідували прокуратура і суд виніс вирок. Що це означає для жінки? Місяці життя в страху».
За словами Шаригіної, в умовах української судової системи довести домашнє насильство часто надзвичайно складно. Саме тому правозахисники вимагають повністю прибрати норму про «примирення» із документа.
Що робити, коли ви є жертвою домашнього насильства - дивіться ТУТ
Стефанчук: «Модель шлюбу як союзу чоловіка і жінки закріплена в Конституції»
Проєкт нового Цивільного кодексу не передбачає юридичного визнання фактичних сімейних союзів для одностатевих пар. Через це правозахисники вже назвали документ дискримінаційним.
Україна також має рішення Маймулахін та Марків проти України, у якому Європейський суд з прав людини визнав, що держава повинна забезпечити юридичне визнання та захист одностатевих пар.
На думку критиків, нинішня редакція кодексу суперечить не лише цьому рішенню, а й євроінтеграційним зобов’язанням України.
У відповідь Руслан Стефанчук заявив, що питання є «складним» і потребує окремого юридичного рішення:
«Для нас важливо, щоб проєкт був уважно перевірений на відповідність стандартам недискримінації, практиці ЄСПЛ і зобов’язанням України на європейському шляху. І я б усе ж таки не драматизував, ніби сам проєкт «закриває» європейський шлях України. Це не так».
Водночас він наголосив, що модель шлюбу як союзу чоловіка і жінки закріплена в Конституції України.
Цивільний шлюб і «фактичні сімейні союзи»
Частину норм критикують не лише через питання прав одностатевих пар, а й через ігнорування сучасних форм співжиття без офіційної реєстрації шлюбу.
За словами Стефанчука, автори документа готові дискутувати щодо того, як саме врегулювати фактичні сімейні союзи:
«Ми чуємо тих, хто звертається до нас. Ми завжди готові до фахової дискусії. Особливо в частині того, як описати фактичні сімейні союзи, які юридичні наслідки вони мають мати, як захистити дітей і слабшу сторону»
Водночас, за його словами, закон не має «автоматично нав’язувати людям сімейний статус там, де вони свідомо не хотіли створювати сім’ю».
Які зміни справді можуть внести до другого читання
Підсумовуючи, Руслан Стефанчук заявив, що його команда працювала над новим Цивільним кодексом практично з моменту обрання нинішнього скликання парламенту, а тому зацікавлена в тому, щоб документ був «повноцінним і демократичним».
Точну кількість отриманих пропозицій спікер не назвав, пояснивши, що правки продовжують надходити у великих обсягах. Водночас уже зараз, за словами спікера парламенту, їх можна поділити на кілька основних блоків:
- зміни формулювання щодо «доброзвичайності» або повне вилучення терміна;
- зміни до норм сімейного права;
- питання фактичних сімейних союзів;
- запобіжники проти дискримінації;
- питання дієздатності та захисту людей у вразливому становищі;
- зміни до реєстраційних механізмів у Книзі дев’ятій кодексу.
Наразі точно сказати, коли законопроєкт №15150 можуть винести на друге читання, не береться ніхто. Втім, через масштаб документа, кількість правок та резонанс у суспільстві співрозмовники Радіо Свобода не виключають, що голосування може відбутися не раніше осені 2026 року.