Сполучені Штати закликали своїх громадян «негайно» залишити Іран на тлі протестів у країні та можливих ударів з боку американських війcькових. Таке повідомлення опубліковане 13 січня на сайті віртуального посольства США в Тегерані.
Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв про можливість військового удару по Ірану на підтримку протестувальників. Радіо Свобода аналізує, які тут є варіанти.
Військові дії США проти Ірану, схоже, знову опинилися на порядку денному у Вашингтоні на тлі дедалі смертоноснішого придушення протестів у містах і населених пунктах по всій країні.
За непідтвердженими повідомленнями, під час придушення протестів загинули понад 500 людей – деякі правозахисні групи вважають, що реальна кількість жертв може бути в кілька разів більшою. Ці протести стали одним із найсерйозніших викликів для Тегерана з часів Ісламської революції 1979 року.
Демонстрації спалахнули через стрімке зростання інфляції та обвал національної валюти, однак згодом переросли у ширший протест проти влади країни.
Тіла перед моргом у Тегерані у січні 2026 року (скріншот відео)
І Вашингтон, і Тегеран дали зрозуміти, що відкриті до переговорів. Втім, президент США Дональд Трамп заявив, що дії можуть бути вжиті незалежно від цього, з огляду на повідомлення про жорстокі дії проти протестувальників.
«Ми можемо з ними зустрітися. Зустріч готується, але, можливо, нам доведеться діяти через те, що відбувається ще до цієї зустрічі», – сказав Трамп журналістам на борту Air Force One 11 січня.
Сполучені Штати закликали своїх громадян «негайно» залишити Іран на тлі протестів у країні та можливих ударів з боку американських війcькових. Таке повідомлення опубліковане 13 січня на сайті віртуального посольства США в Тегерані.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі 12 січня заявив: «Ісламська Республіка Іран не прагне війни, але повністю готова до неї».
Отже, які варіанти має Вашингтон, якщо дипломатія зазнає провалу?
Обмежені удари
Серед переваг обмежених ударів по символічних цілях. це те, що вони несли би менші ризики для Збройних сил США та знижували б імовірність ураження цивільного населення. Крім того, такі дії легше вписуються у наявні військові можливості США в регіоні та за його межами і теоретично їх можна здійснити без залучення союзників США в країнах Перської затоки.
«Це найменш ризикований варіант. Він не має такої ж імовірності зворотних наслідків, як у випадку, коли намагаються знищити ключову військову інфраструктуру», – сказала в коментарі Радіо Свобода Марина Мірон, дослідниця з оборонних студій у Королівському коледжі Лондона.
Водночас деякі аналітики зазначають, що цей варіант має низку серйозних недоліків. Насамперед він може дозволити режиму у Тегерані мобілізувати патріотичну підтримку та відвернути увагу від причин, які живлять загальнонаціональні протести, водночас завдавши незначної реальної шкоди.
Крім того, це могло б стати сигналом для протестувальників, що Вашингтон не поспішає їм на допомогу, тоді як іранські сили безпеки вбивають і заарештовують людей. Прикладом такої цілі міг би бути об’єкт на кшталт казарми, що належить поліції, воєнізованим формуванням «Басідж» або Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР).
Відео із соцмереж за 9 січня 2026 року: протестувальники у Тегерані на тлі палаючих авто
Тривала кампанія
Більш скоординована кампанія ударів по КВІР могла б мати відчутніший ефект, особливо якщо піти далі та включити удари по іранських ракетних об’єктах, системах командування й управління, а також по інших силах безпеки.
Одна з проблем полягає в тому, що військово-морські сили США наразі не представлені в регіоні у достатній кількості та з належними можливостями. Найближчий авіаносець – USS Abraham Lincoln – зараз перебуває в Південно-Китайському морі, де проводить навчання з бойовими стрільбами. Це кілька днів переходу від Перської затоки.
Збройні сили США мають військові бази в регіоні – у таких країнах, як Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати та Катар. Однак, за повідомленнями, ці держави попросили Вашингтон утриматися від військових дій.
Багато хто остерігається іранської контратаки. Під час 12-денної війни в червні, коли Ізраїль та США націлювалися на ядерну програму Ірану, іранський ракетний удар по авіабазі в Катарі змусив нервувати.
Ця атака була здебільшого символічною, але Іран погрожував помстою у разі нового удару США, і цього разу він міг би бути більш суттєвим. Експорт викопного палива від союзників США в країнах Перської затоки, що проходить через Ормузьку протоку, міг би зазнати перебоїв. Також можлива атака на Ізраїль, що піднімає ризик ширшого регіонального конфлікту.
«Сучасна ситуація для Ісламської Республіки є екзистенційною. Це битва, що безпосередньо спрямована на саму суть і природу режиму», – сказав Алі Мамурі, науковий співробітник університету Дікін в Австралії у коментарі Іранській службі Радіо Свобода. «Якщо його атакують, він майже напевно відповість усіма наявними можливостями».
Спеціальні сили, ліквідація
Після усунутого лідера Венесуели Ніколаса Мадуро – чи стане верховний лідер Ірану Алі Хаменеї наступним у списку на затримання силами спецпризначення США?
Ніколаса Мадуро доставляють на перше судове засідання в Нью-Йорку, 5 січня 2026 року
Така операція видається малоймовірною: сили США були зосереджені навколо Венесуели значно у більшій кількості та також отримували допомогу від розвідки всередині режиму, згідно з повідомленнями ЗМІ.
Ще один сценарій – це ліквідація, яка знищила б керівництво режиму та спровокувала би боротьбу за владу в Ірані. Це також сильно залежало б від наявності відмінних даних розвідки.
Аналітик британського King’s College Мірон вважає що «найлогічнішим варіантом» було б «об’єднання розвідувальних зусиль на місцях, можливе озброєння опозиції… спроба взяти під контроль принаймні якесь велике місто, а вже звідти поширювати вплив».
Головний недолік тут – результат непередбачуваний і може призвести до ще більшого хаосу та кровопролиття. Але новий режим, навіть такий, що очолюється КВІР, міг би бути готовий до співпраці з Вашингтоном.
«Я думаю, що це ймовірно», – сказав Майкл Рубін, колишній чиновник Пентагону та старший науковий співробітник вашингтонського American Enterprise Institute у коментарі Радіо Свобода.
На цьому фото, опублікованому 7 січня 2026 року прес-службою іранської армії, зображено командувача армії Ірану Аміра Хатамі (в центрі), який позує зі студентами військової академії в Тегерані. Командувач попередив, що Іран не допустить погроз зовнішніх сил
Блокади, кібератаки, звукова зброя
Трамп має й інші варіанти на столі.
«Дуже ймовірно, що також розглядаються невійськові варіанти. Вони можуть включати повну економічну блокаду Ірану, щоб перешкодити його експортові нафти до Китаю, або кібератаки, що порушують системи зв’язку та схвалення рішень іранських сил безпеки», – сказав Алі Ваез, директор Іранського проєкту в Міжнародній кризовій групі.
Кібератаки вже траплялися раніше. У 2021 році іранські автозаправні станції зазнали кібератаки, за які Іран звинуватив США та Ізраїлю без надання доказів. Подібні атаки відтоді повторювалися.
У 2019 році Іран заявив про розкриття шпигунської мережі ЦРУ після кібератаки на оборонні системи. Американські медіа тоді повідомляли, що це була атака США, посилаючись на неназваних чиновників.
Можуть також існувати менш традиційні варіанти атак.
Речниця Білого дому Каролайн Лівітт проводить брифінг у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 19 червня 2025 року
Після операції США у Венесуелі речниця Білого дому Каролайн Лівітт оприлюднила слова людини, яка нібито пережила атаку звуковою зброєю:
«Це було як дуже інтенсивна звукова хвиля. Раптово я відчув, ніби моя голова вибухає зсередини. У нас у всіх почалося носове кровотеча. Дехто виривав кров’ю. Ми впали на землю, не в змозі рухатися», – сказав чоловік.
Однак ці дані не були підтверджені незалежно або офіційно.