Дональд Трамп після військової операції у Венесуелі та захоплення американським спецназом її колишнього правителя Ніколаса Мадуро зробив кілька серйозних заяв щодо інших країн Західної півкулі. Він пригрозив аналогічною долею президенту Колумбії Густаво Петро, заявив, що Куба «сама готова впасти, але ми стежимо і за нею», і вкотре наголосив, що данська Гренландія має перейти під американський контроль заради «національної безпеки». Як далеко може й збирається зайти президент США?
«Ми тепер керуємо Венесуелою», – заявив Дональд Трамп, розмірковуючи в бесіді з журналістами про свої плани щодо відродження «Доктрини Монро» 1823 року, яка сформулювала понад 200 років тому претензії США на домінування в Західній півкулі. Точніше, він тепер посилається на її новітню оновлену версію, «Доктрину Донро», як це властиво 47 президенту США, Трамп захотів назвати на свою честь (хоча вигадав ще рік тому це словосполучення не він).
Доктрина Монро – це чудова річ, але ми вже багато в чому її перевершилиДональд Трамп
Ролі США в Західній півкулі присвячена значна частина недавно опублікованої нової «Стратегії національної безпеки США». Цей документ, мабуть, було написано чиновниками адміністрації Трампа з урахуванням його конкретних думок, планів та висловлювань.
Уважне прочитання може вказати на те, про що думає Трамп, говорячи не лише про Венесуелу, а й про Колумбію, Кубу, Мексику чи Гренландію, яка залишається частиною Данського королівства – члена НАТО та формально близького союзника США в Європі.
«Доктрина Монро – це чудова річ, але ми вже багато в чому її перевершили», – заявив Дональд Трамп, коли розповідав про подробиці військової операції у Венесуелі. Очевидно, він мав на увазі те, що у «Стратегії національної безпеки» вже називається «поправкою Трампа» до цієї доктрини.
А саме – затвердження права Вашингтона «відновити американську перевагу в Західній півкулі» та позбавити «конкурентів, які не перебувають у Західній півкулі – тобто, швидше за все, Китай – «можливості розміщувати тут війська чи інші загрозливі сили», а також володіти стратегічно важливими активами або контролювати їх».
Ще понад 200 років тому, в 1823 році, тодішній президент США Джеймс Монро в щорічному посланні до Конгресу заклав основи принципів американської зовнішньої політики («Америка для американців») та домінування США у Західній півкулі, названі на його честь «Доктриною Монро».
Ця доктрина потім стала основною у всій американській глобальній стратегії в другій половині XIX століття і протягом майже XX століття. Спочатку вона залишалася в основному декларацією про наміри, а також попередженням для старих європейських держав-метрополій – щоб ті більше ніяк не наважувалися втручатися у справи молодих незалежних держав Нового Світу. Але згодом США, спираючись на «Доктрину Монро», почали проводити відверто експансіоністську політику в Латинській Америці.
Трамп за ці дні нічого не сказав про те, чи мають право, на його погляд, Росія і Китай так само заявити свої виняткові права на панування у Східній півкулі.
Однак, оголосивши Західну півкулю закритою для всіх «сторонніх», хто може прагнути її природних та інших ресурсів, Трамп ясно гарантував виключно американським компаніям та бізнес-корпораціям доступ до величезних нафтових (17 відсотків усіх світових запасів) та гірничорудних багатств Венесуели.
При цьому, що примітно, у відповідь на запитання одного журналіста він підкреслив, що розраховує продовжувати продавати венесуельську нафту Китаю (куди її досі, за Мадуро, йшло, за різними даними, від половини до трьох чвертей.)
6 січня Трамп заявив, що Каракас найближчим часом передасть США до 50 мільйонів барелів нафти для подальшого продажу: «З радістю повідомляю, що тимчасова влада Венесуели передасть США від 30 до 50 мільйонів барелів високоякісної, дозволеної до використання нафти.
Ця нафта буде продаватися за ринковою ціною, і я, як президент США, контролюватиму ці кошти, щоб гарантувати, що вони будуть використані на благо народу Венесуели та Сполучених Штатів! Я доручив міністру енергетики Крісу Райту негайно розпочати реалізацію цього плану.
Нафта буде доставлена на суднах-танкерах безпосередньо на розвантажувальні причали у Сполучених Штатах. Дякую вам за увагу до цього питання!» – написав президент США у своїй соцмережі Truth.
Трамп сам поки що не виклав суть «Доктрини Донро» докладно. Однак він безперечно натякнув, що тепер може використовувати військові сили США, зосереджені в Карибському морі, для нових цілей – наприклад, проти Колумбії та її президента Густаво Петро.
За словами Трампа, цією латиноамериканською країною, розташованою на захід від Венесуели, «керує хвора людина, якій подобається виробляти кокаїн та продавати його до США».
«Він не зможе цим займатись дуже довго», – заявив Трамп журналістам на борту президентського літака. – Він має підпільні кокаїнові лабораторії та цілі фабрики з виробництва кокаїну. Але довго це не триватиме». На питання про те, чи Сполучені Штати проводитимуть військову операцію проти Колумбії, президент США відповів: «Мені це здається цілком розумним».
Цей напад спрямований не лише проти Венесуели, а й проти всієї Латинської Америки та Карибського басейнуГлава МЗС Куби
Можливо, поки що це лише спроба використати справді блискавичну та нищівну операцію із захоплення Ніколаса Мадуро, щоб налякати Густаво Петро, якого Трамп давно з різних причин терпіти не може.
Але суть усіх заяв президента США все ж таки явно зводиться до демонстрації американської військово-політичної могутності та готовності її будь-якої миті використовувати. «Американське панування в Західній півкулі більше ніколи не буде поставлене під сумнів», – повторив уже кілька разів Трамп журналістам.
Після перемоги Дональда Трампа на виборах 2024 року Густаво Петро став одним із найпомітніших критиків президента США на континенті – і мішенню для його критики у відповідь.
Після того як Петро минулої осені різко відгукнувся про американські повітряні удари по човнах у Карибському морі (внаслідок яких гинули і колумбійці), США повністю припинили постачання гуманітарної допомоги його країні, а ВПС США завдали удару по рибальському катеру, що вийшов з одного з колумбійських портів.
Потім міністерство фінансів США ввело проти Густаво Петро персональні санкції, звинувативши його у причетності до торгівлі наркотиками.
На тлі військової операції у Венесуелі, захоплення Ніколаса Мадуро та його дружини Силії Флорес та нових звинувачень та погроз з боку Трампа президент Колумбії заявив, що не відповідатиме президенту США безпосередньо, «поки не переконається у правильності перекладу його коментарів».
Однак 5 січня Петро написав у своєму акаунті в Х, що відкидає «порожні звинувачення в наркоторгівлі», а також, що хоч давно і присягнувся більше не торкатися зброї, але «візьме її до рук, щоб захистити батьківщину».
Куба
Крім того, незабаром після захоплення американськими спецназівцями в Каракасі Ніколаса Мадуро президент Трамп заявив, що «дні Куби пораховані» і що його адміністрація, можливо, зверне свій погляд і на цю острівну державу в Карибському басейні, де правлячою та єдиною дозволеною політичною силою досі залишається Компартія.
У всьому світі і особливо в Росії (як і раніше в СРСР), у ЗМІ і просто в побуті Кубу багато хто вперто продовжує називати «Островом свободи».
Це кліше не зникає, незважаючи на домінуючу там офіційну ортодоксально-комуністичну ідеологію і на те, що правління кубинського президента Мігеля Діаса-Канеля, який змінив після багатьох десятиліть братів Кастро, і якого визнано одним з найжорсткіших у світі (попри деякі реформи останніх років).
Як повідомляє Митно-прикордонна служба США, розмах політичних репресій, що продовжуються, і найгірша за останні 30 років економічна криза на Кубі зараз призвели до того, що кількість кубинців, які бажають у будь-який спосіб залишити свою країну і перебратися до США, досягла небувало високого рівня.
Порівняти його можна лише з масовою втечею 1959-1960 років, коли Фідель Кастро та його товариші прийшли до влади. Тільки з 2021 року Куба з цієї причини втратила вже 10 відсотків населення – приблизно один мільйон людей.
Однак 65-річний Мігель Діас-Канель поки що твердо йде шляхом Фіделя і Рауля Кастро і мало чим від них відрізняється, зарекомендувавши себе таким же жорстоким і завзятим комуністом.
Куба, схоже, готова впастиДональд Трамп
Режим у Гавані так само жорстко обмежує базові права людини, свободу слова та преси, саджає протестувальників у в'язниці та забороняє виїзд із країни. Кубинське суспільство живе в умовах перманентної економічної кризи, в країні не вистачає найнеобхідніших товарів.
А ще кубинські спецслужби, як з'ясувалося зараз, не просто довго навчали «споріднений» режим Ніколаса Мадуро в Каракасі мистецтву стеження та репресій та майстерності тортур ув'язнених (це було відомо давно), а й безпосередньо охороняли колишнього венесуельського правителя.
4 січня Гавана заявила, що під час військової операції США у Венесуелі загинули 32 кубинські громадяни, і що на Кубі через це оголошено дводенну жалобу.
У заяві йшлося, що всі вони були військовослужбовцями кубинських збройних сил та розвідувальних служб: «Вірні своїм обов'язкам із забезпечення безпеки та оборони, наші співвітчизники з гідністю та героїзмом виконали свій обов'язок і впали після запеклого опору або у прямому бою проти нападників, або внаслідок бомбардувань».
«Куба, схоже, готова впасти», – заявив Трамп журналістам на борту свого літака в той же момент, коли говорив і про свої плани щодо Колумбії. «Я не знаю, чи зможуть вони встояти, але Куба тепер не має доходів. Всі гроші вони отримують від Венесуели, від венесуельської нафти». На питання про перспективу військової інтервенції США на Кубу Трамп відповів, що поки не вважає це за необхідне, тому що там «схоже, все йде до краху».
При цьому люди з ближнього оточення Дональда Трампа відомі як прихильники жорсткої зовнішньополітичної лінії щодо Куби, починаючи з держсекретаря Марко Рубіо, американця кубинського походження, яке ще під час перебування сенатором відрізнялося крайньою неприязню до офіційної Гавани.
Марко Рубіо неодноразово заявляв про свою впевненість у тому, що зміна режиму у Венесуелі сильно вдарить і по режиму на Кубі – що, за його словами, було б для нього найбажанішим результатом.
Ймовірно, Білому дому справді не доведеться докладати великих і тим більше військових зусиль для здійснення на Кубі радикальних політичних змін. Флот та авіація США все ще блокують експорт нафти з портів Венесуели – тим самим абсолютно перекривши життєво важливі постачання її та Гавані.
На практично дармової венесуельської нафти останніми роками працювали майже всі кубинські електростанції – і жодної альтернативи зараз у Мігеля Діас-Канеля немає.
Крім того, досі Куба активно перепродавала венесуельські енергоносії на міжнародних ринках – і таким чином отримувала тверду валюту, критично необхідну для купівлі базових товарів для населення, ліків та продуктів харчування.
Хвилі пішли Латинською Америкою
Також від повернення до Білого дому Дональд Трамп постійно погрожував, що США можуть в односторонньому порядку ввести війська до Мексики, щоб розпочати бойові дії проти місцевих наркокартелів.
Мексиканська президентка Клаудія Шейнбаум пам'ятає про це весь час – і мабуть з цієї причини вона в останні дні була вкрай стриманою та дипломатичною у всіх оцінках та заявах щодо останніх дій Трампа у Венесуелі.
«Падіння Ніколаса Мадуро ставить нас перед критичною, екзистенційною небезпекою, яка загрожує нашому виживанню як незалежних, суверенних національних держав», – заявив 4 січня міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес Паррілья.
Бразилія, Колумбія, Мексика, Уругвай та Чилі на засіданні спільно засудили військову операцію США у Венесуелі щодо захоплення Ніколаса Мадуро як «надзвичайно небезпечний прецедент» і застерігли від «будь-яких спроб запровадження іноземного управління або зовнішнього присвоєння природних або стратегічних ресурсів».
Усім нарко-чавистським злочинцям кажу: ваш час прийде, ваша влада і ваші структури повністю обваляться на всьому континентіПрезидент Еквадору
Однак, наприклад, президент Аргентини Хав'єр Мілей, один із найпомітніших лідерів Латинської Америки відверто правих поглядів та старий шанувальник Дональда Трампа, раніше палко привітав дії Вашингтона. «Тут немає золотої середини. Ви або на стороні добра, або на стороні зла», – наголосив аргентинський лідер.
«Усім нарко-чавистським злочинцям кажу: ваш час прийде, ваша влада і ваші структури повністю обваляться на всьому континенті», – заявив президент Еквадору Даніель Нобоа, маючи на увазі послідовників світоглядних принципів Уго Чавеса, покійного попередника та ідеологічного наставника Мадуро.
Представник самого боліварського уряду, який, як і раніше, утримує владу в Каракасі, міністр закордонних справ Венесуели Іван Хіль Пінто на екстреному засіданні CELAC заявив, що всій Західній півкулі тепер слід вкрай насторожитися.
«Цей напад спрямований не лише проти Венесуели, а й проти всієї Латинської Америки та Карибського басейну. Сьогодні це може бути Венесуела. Завтра – будь-яка інша країна, яка вирішить реалізувати свій суверенітет», – попередив Хіль.
Однак посланці багатьох держав регіону з цим категорично не погодилися. На їхню думку, висловлену на відеоконференції, правління Мадуро було вкрай невмілим, злочинно корумпованим та репресивним, чим і викликало виправданий гнів США.
(Оригінал публікації авторства Олександра Дубровського)
Форум