ВАШИНГТОН – Адміністрація Дональда Трампа відновила дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни Росії проти України: американські посланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер вирушили з Москви до Києва в межах резонансної спроби підготувати ґрунт для нового раунду переговорів.
Але після окремих зустрічей із президентом Росії Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським головне питання залишається без відповіді: чи достатньо Москва змінила свою позицію, щоб урегулювання стало можливим?
Троє колишніх послів США в Україні, з якими Радіо Свобода поговорило 6 вересня, кажуть, що наразі відповідь, схоже, негативна.
Ці вихідні стали першим випадком, коли Віткофф і Кушнер разом прибули до Києва для переговорів із Зеленським після зустрічі з Путіним у Москві попереднього дня. Віткофф назвав дискусії в обох столицях конструктивними і сказав, що Вашингтон почув від Москви «нові ідеї». Кушнер заявив, що Сполучені Штати працюють над ширшим «мирним пакетом».
Зеленський зі свого боку назвав переговори з американцями «дуже змістовними» і заявив, що Україна готова рухатися до тристоронніх переговорів за участю Києва, Вашингтона і Москви. Радники з питань національної безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини також долучилися до частини переговорів у Києві.
Українсько-американські переговори в Києві 6 вересня відбувалися у кілька раундів. Як повідомляло Радіо Свобода, до третього раунду долучилися представники Великої Британії, Франції та Німеччини. Напередодні Віткофф і Кушнер близько трьох годин зустрічалися з Путіним у Кремлі.
Ця дипломатична активність має значення. Але колишні посли застерігають: не варто плутати сам факт руху з реальним прогресом.
Вільям Тейлор, який двічі обіймав посаду посла США в Україні, назвав візит до Києва «гарною новиною», але наголосив, що вирішальна перевірка відбувається в іншому місці.
Колишній посол США в Україні Вільям Б. Тейлор-молодший
«Справжня проблема дипломатії не в Києві. Справжня проблема дипломатії не у Вашингтоні. Справжня проблема дипломатії – в Москві», – сказав Тейлор Радіо Свобода.
За його словами, він не почув від Кремля нічого, що свідчило б про відмову Путіна від його максималістських вимог.
Джон Гербст, який був послом США в Україні до Тейлора за президентства Джорджа Буша-молодшого, висловив схожу оцінку. За його словами, нинішню ініціативу можна вважати найсуттєвішою дипломатичною спробою США за останні місяці хоча б тому, що від січня порівнянної активності майже не було.
Але, додав він, «питання полягає в тому, чи є тут щось серйозне? І відповідь така: ми не знаємо».
Саме ця невизначеність, імовірно, визначатиме наступний етап дипломатії.
Джеффрі Пайєтт, який був послом США в Україні у 2013–2016 роках, також привітав відновлення американської дипломатичної активності, водночас застерігши, що фундаментальною перешкодою залишається готовність Росії до деескалації.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Мир до зими чи ще одна воєнна зима? Чого досягли Віткофф і Кушнер у КиєвіВідсутня ланка
Найбільш інтригуючим твердженням після цих вихідних стала заява Віткоффа про те, що американці почули в Москві «нові ідеї». Ні він, ні Кушнер публічно не пояснили, у чому саме вони полягають. Тож залишається принципова різниця між новими формулюваннями і справді новою позицією Росії.
Для Тейлора перевіркою стала б конкретна військова деескалація.
За його словами, справжньою зміною нинішньої позиції Москви можна було б вважати згоду Росії на припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту, припинення далекобійних ударів, завершення атак на енергетичну інфраструктуру та домовленість щодо судноплавства.
Без таких кроків слово «нові» ризикує стосуватися лише пропозицій, які по-новому оформлюють уже наявні вимоги Росії.
Гербст також звернув увагу на історію нездійснених очікувань. Американські посадовці й раніше заявляли, що Москва готова до компромісів, але зміст цих нібито компромісів або залишався незрозумілим, або вони так і не матеріалізувалися.
Джон Гербст, колишній посол США в Україні
Саме тому деталі зустрічей цих вихідних мають особливе значення.
Високопоставлений посадовець адміністрації США, поінформований про перебіг візиту, сказав Радіо Свобода, що Вашингтон залишається готовим і оптимістично налаштованим щодо можливості нового раунду переговорів за участю Москви та Києва.
За словами посадовця, адміністрація оцінить результати зустрічей посланців, перш ніж визначати конкретні наступні кроки, а найближчі тижні будуть важливими для підготовки детальнішої дорожньої карти.
Посадовець також вказав на Відкриття 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН заплановане на 8 вересня 2026 року. Заходи високого рівня відбудуться наприкінці місяця. як на потенційно корисну можливість продовжити роботу, заявивши, що вона може дати сторонам змогу «продовжити з того місця, де Джаред і Стів зупинилися» на цих вихідних.
Your browser doesn’t support HTML5
Новий план Трампа? Що Віткофф і Кушнер почули від Путіна і Зеленського (відео)
Території та безпека залишаються ключовими питаннями
Згадка Кушнера про ширший «мирний пакет» порушує питання про те, що саме такий пакет має містити. Відповіді колишніх послів сходяться на двох фундаментальних питаннях: територій і майбутньої безпеки України.
Москва та Київ й надалі мають кардинально різні позиції щодо окупованих Росією українських земель. Кремль вимагає від України поступок, які Київ відкидає, тоді як Київ відмовляється визнавати контроль РФ над суверенною українською територією.
Тейлор окреслив один із можливих способів відокремити безпосередню реальність на місцях від невирішеної юридичної суперечки.
За його словами, Україна та її західні партнери могли б визнати факт, що Росія контролює приблизно 19 відсотків української території, не визнаючи цей контроль юридично законним або постійним.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Чому Путін одержимий Донбасом?У такій моделі територіальну суперечку фактично заморозили б, а не врегулювали. Росія зберігала б фактичний контроль, водночас відмовившись від вимог міжнародного визнання постійного російського суверенітету над окупованими територіями.
Але Тейлор наголосив, що жодних ознак готовності Путіна погодитися на це немає.
Сам Зеленський заявляв, що територіальне питання залишається невирішеним і зрештою потребує рішень на найвищому політичному рівні.
Гербст дивиться на проблему ширше і вважає, що цілі Путіна виходять за межі територіального питання.
На його думку, Кремль прагне значного контролю над територією України та її політичним курсом – цілей, несумісних із тривалим урегулюванням, заснованим на українському суверенітеті й незалежності.
До миру після припинення вогню ще далеко
Різниця між припиненням бойових дій і врегулюванням війни стає дедалі важливішою. Тейлор заявив, що першим кроком до тривалого врегулювання має бути всеосяжне припинення вогню на суші, в повітрі й на морі.
Гербст так само виступив за припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту в поєднанні з гарантіями безпеки та програмою відбудови, яка дозволила б Україні залишатися економічно й військово спроможною захищати себе.
Питання безпеки зрештою може виявитися навіть важливішим за територіальне.
Костянтинівка, Донецька область, травень 2026 року
Київ неодноразово домагався гарантій, достатньо сильних, щоб стримати Росію від нового нападу після будь-якої угоди. Тейлор сказав, що надійна модель могла б передбачати розміщення європейських військ в Україні в межах «Коаліція охочих» – група держав-партнерів України, яка обговорює можливі довгострокові гарантії безпеки після потенційного припинення бойових дій. Серед можливих елементів таких гарантій західні партнери раніше обговорювали військову присутність окремих європейських країн, подальше озброєння України та американську підтримку розвідкою й іншими спроможностями країн за підтримки Сполучених Штатів авіацією, розвідданими та іншими спроможностями.
Він також назвав майбутню інтеграцію України до Європейського Союзу і, зрештою, НАТО довгостроковими складовими її безпеки.
Це вимагало б значних зобов’язань Заходу в той момент, коли Вашингтон демонструє небажання брати на себе відкриті в часі військові зобов’язання.
Отже, для України припинення вогню без надійного стримування може просто створити паузу перед наступною війною. Для Росії, водночас, саме такі західні гарантії можуть бути тим, чому Москва прагне запобігти.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Україна починає переговори про вступ до ЄС. Скільки ще буде «Орбанів» на шляху до членства?ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Слухав казки про вступ»: Залужний заявив, що Україна ніколи не буде в НАТОЄвропа наближається до столу переговорів
Участь радників із питань національної безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини в переговорах у Києві стала одним із найвагоміших результатів цих вихідних.
Віткофф заявив, що їхня присутність продемонструвала: «співпраця має критично важливе значення» для досягнення врегулювання.
Тейлор пішов далі, заявивши, що участь Європи є необхідною, оскільки саме європейські країни, ймовірно, стануть головними учасниками будь-якого механізму гарантування безпеки України. Європа також є одним із основних джерел фінансової та військової допомоги Києву.
Наразі, схоже, європейців залучили до консультацій, але не надали їм формальної ролі в переговорах. Чи зміниться це, значною мірою залежатиме від того, що зрештою запропонує Вашингтон і на що буде готова погодитися Москва.
Володимир Зеленський, Джаред Кушнер, Стів Віткофф і представники Британії, Франції та Німеччини на зустрічіу Києві, 6 вересня 2026 року
Дипломатична активність також відбувається на тлі бойових дій, які тривають, і в деяких аспектах навіть посилилися. Цей розрив між дипломатичними контактами і поведінкою на полі бою є показовим.
Якщо Москва і Київ не зможуть дотримуватися навіть обмеженої військової стриманості під час переговорів, досягти домовленості про всеосяжне припинення вогню буде значно складніше. Це також дає практичний спосіб перевірити заявлений дипломатичний імпульс.
Перед візитом американських посланців Кремль заявив, що Путін наказав не завдавати ударів по Києву з 5 до 8 вересня. Водночас бойові дії на інших напрямках війни не припинялися.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
ISW: Росія не змогла досягти «оперативного маневру» в ході наступу навесні й влітку 2026 рокуПеревірка – Москва
Україна вже дала зрозуміти, що готова до нової тристоронньої зустрічі. Зеленський заявив, що Київ хоче зробити все можливе, щоб такі переговори за участю України, США та Росії відбулися. Але досі немає чітких публічних ознак того, що Путін погодився на таку зустріч.
Для Тейлора це найближчий критерій оцінки. «Нам потрібно почути «так», – сказав він, маючи на увазі чіткий сигнал від Путіна або Кремля, що Москва готова зустрітися із Зеленським і президентом США.
Гербст заявив, що першою перевіркою найближчими днями стане те, чи почнуть з’являтися деталі обговорень у Москві та Києві, і як на них реагуватимуть Вашингтон, Київ і Москва.
Як підсумував Пайєтт, колишній посол США, який працював у Києві в перші роки війни Росії проти України, відновлення американської дипломатичної активності можна лише вітати, але фундаментальною проблемою залишається готовність Путіна до деескалації та його розуміння того, якого майбутнього українці хочуть для своєї країни.