15 червня увечері в Люксембурзі збирається міжурядова конференція, що дає офіційний старт переговорам України й Молдови з Євросоюзом про їхнє членство. Дипломати ЄС називають подію «історичною» для всіх її учасників.
Старт переговорів ознаменує собою наступний логічний крок на шляху до ЄС, на який обидві країни-кандидатки чекали майже два роки. Затримував його колишній угорський прем’єр Віктор Орбан через свої претензії до України. Молдова страждала «за компанію».
Основи основ
В Люксембурзі Україна відкриває перший і найважливіший із шести переговорних кластерів – «Основи». Він охоплює судову реформу, боротьбу з корупцією, прозорість державних закупівель, свободу слова, права людини, функціонування демократичних інституцій.
Саме тому його відкривають найпершим, а закривають останнім, щоб реформи лишалися незворотними незалежно від зміни влади чи настроїв. Логіка ЄС проста: без верховенства права й належної роботи відповідних інституцій інші реформи не будуть ефективними. Тому «Основи» є основою всього подальшого прогресу.
Кореспондентка Балканської служби Радіо Свобода в Брюсселі Джерачіна Тухіна, яка десятиліттями відстежує процес розширення ЄС, називає його відкриття хорошою новиною для України й водночас – сигналом, що «більше не можна розслаблятися».
«Тепер на неї дивитимуться через призму верховенства права. Будь-який подальший крок у процесі євроінтеграції, включно навіть із отриманням грошей та фінансової допомоги від ЄС, оцінюватиметься саме через ті глави, які стосуються верховенства права», – пояснює Тухіна.
Дипломати держав-членів, що спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, кажуть, що в Україні залишаються проблеми з корупцією і верховенством права. Її поступ у реформах в умовах війни називають «фантастичним», але очікують іще більшого прогресу.
Недовіра між Україною і ЄС
Посадовці в Брюсселі, які не вповноважені давати офіційні коментарі, кажуть про певний підрив довіри між ЄС і Україною після спроби обмежити незалежність НАБУ і САП торік у липні. Незворотність окремих реформ постала під питанням.
Ситуацію мало виправити виконання пунктів із переліку, погодженого торік у грудні віцепрем’єром із євроінтеграції Тарасом Качкою і єврокомісаркою з розширення Мартою Кос.
План відновлення довіри передбачав 10 реформ у галузі верховенства права та боротьби з корупцією, які багато в чому збігаються з вимогами кластера «Основи»: зміни до Кримінально-процесуального кодексу (КПК), реформа прокуратури, призначення суддів Конституційного суду з міжнародною перевіркою тощо.
У квітні 2026 року виконання Україною плану Качки-Кос оцінили дуже низько: лише на 9 балів зі ста можливих. Посадовці ЄС на умовах анонімності підтвердили Радіо Свобода, що темп впровадження змін не відповідав їхнім очікуванням. Й додали, що Молдова в цьому випередила Україну.
Речник Єврокомісії в коментарі Радіо Свобода відзначив «певний прогрес» у реалізації окремих пунктів. Але зауважив, що «жоден із цих реформаторських пріоритетів досі не був повністю виконаний». Україну закликали активізувати зусилля.
Чиновники кажуть, що поблажки авансом неможливі. Чому – ілюструє, на їхню думку, приклад Сербії. Вона кандидат із 2012 року, але фактично застрягла через проблеми з верховенством права і відкат у реформах.
«Держави-члени певною мірою розуміють політичні відносини Сербії з Росією і, можливо, були б готові відкривати нові кластери навіть без запровадження санкцій (Сербією проти Росії – ред.), але вони не готові миритися з нинішньою ситуацією саме у галузі верховенства права. Тому, якщо Сербія не покращить ситуацію в ній, вона й надалі перебуватиме в стані застою», – пояснює Джерачіна Тухіна.
Перед стартом офіційних перемовин із Україною дипломати ЄС наголошують, що відкат у реформах – неприпустимий.
«Попри складні для України обставини, важливо зберігати темп реформ і поступ у їх реалізації. Зрештою, це найкраща гарантія того, що процес вступу буде швидким і без зайвих перешкод», – каже один зі співбесідників Радіо Свобода.
Терміни вступу. Молдова вирветься вперед?
Володимир Зеленський називав 2027 рік бажаною датою вступу. У ЄС скептичні. «Навіть 1 січня 2028 року – нереалістично», – говорив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
У Брюсселі менше говорять про роки. За словами одного з дипломатів, усі розуміють, що повноправне членство України неможливе «навіть через три роки». Тож більше зосереджуються на критеріях, яким необхідно відповідати. Вони сталі, тоді як уряди держав-членів і політичні пріоритети можуть мінятися впродовж років, що минають між відкриттями кластерів і завершенням переговорів.
Чиновники, залучені до процесу, сказали Радіо Свобода, що процес може бути як стрімким, так і затягнутися – все зводиться до відповідності критеріям.
Найближчою до членства нині вважають Чорногорію, для якої після 14 років переговорів уже готують договір про вступ.
Ніхто не береться прогнозувати, скільки триватимуть переговори з Україною й Молдовою. Дипломати не виключають, що на певному етапі обидві кандидатки, що терпляче разом очікували на розблокування переговорів, розділяться: «країни проходять переговорні глави з різною швидкістю».
Один зі співрозмовників сказав Радіо Свобода, що швидшого просування очікують від Молдови. Пояснив це й відсутністю війни там, і розміром обох країн. Відповідно, в Молдові не стільки населення, як в Україні, й компактніший державний апарат.
Не факт, що Молдова швидше приєднається до ЄС: у блоці ще не вирішили, чи варто буде розділяти країни на подальших етапах. Нині багато хто вважає Україну й Молдову готовими й до відкриття інших кластерів. Але водночас вказує, що значно складніше закривати їх.
«Саме на етапі закриття глав країна повинна провести достатньо глибокі й масштабні реформи, щоб переконати держави-члени ЄС погодитися на закриття цих глав», – пояснює Джерачіна Тухіна з Балканської служби Радіо Свобода.
Більше «Орбанів»?
Тухіна вважає, що ставки про тривалість шляху України до ЄС «не робитиме жоден відповідальний журналіст». Водночас вона не сумнівається, що він буде тривалим. І попереджає, що Україні може трапитися на ньому ще чимало «Орбанів».
«Я б дуже уважно придивлялася до тих країн у ЄС, які використовували Орбана як цапа-відбувайла… Кажу це, спираючись на досвід країн Західних Балкан. Переговори про вступ часто стають можливістю для інших держав-членів ЄС вирішувати власні двосторонні питання або нав’язувати свої рішення щодо таких питань країні-кандидату», – зауважує журналістка.
Переговори про вступ часто стають можливістю для інших держав-членів ЄС вирішувати власні двосторонні питанняДжерачіна Тухіна
Тухіна вважає, що найбільше ризиків для України можуть створювати сусідні держави-члени ЄС або країни, які використовуватимуть українське питання для власних внутрішньополітичних цілей.
Найпоказовіший приклад того, як двосторонні суперечки можуть «топити» навіть формально успішного кандидата, – ситуація з Північною Македонією. Вона з 2005 року кандидат на вступ до ЄС. Переговори про вступ блокувала Греція. В 2018-му суперечку врегулювали – країна змінила задля цього назву з Македонії на Північну Македонію.
Але виникла нова суперечка – вже з Болгарією через нацменшини. Кластер «Основи» з Північною Македонією не відкритий досі. Скоп’є начебто й готове до компромісу, але не впевнене, що нових вимог не буде.
Форум