«Арктичний вартовий». НАТО зменшує напруженість довкола Гренландії

Одним із можливих способів знизити нинішню політичну напругу між Данією та Сполученими Штатами щодо майбутнього статусу Гренландії може стати місія НАТО під назвою «Арктичний вартовий».

Ідею озвучили під час зустрічі послів військового альянсу в Брюсселі 8 січня під час обговорення нещодавніх сигналів Білого дому про потенційний інтерес до встановлення контролю над автономною територією Данії – причому Вашингтон не виключає військового втручання.

Проєкт став продовженням двох подібних місій НАТО, розпочатих у 2025 році: спершу операції «Балтійський вартовий» у відповідь на численні підводні диверсії в Північній Європі, а згодом «Східного вартового», запущеного після масованого вторгнення російських дронів у Польщу.

Обидві місії тривають і досі. За словами посадовців НАТО, з якими Радіо Свобода спілкувалося на умовах анонімності, вони вважаються дуже успішними.

Але чи можливо реалізувати щось подібне навколо і, можливо, на території Гренландії?

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен прогулюється Нууком, Гренландія, разом з новообраним головою уряду Єнсом-Фредеріком Нільсеном, 2 квітня 2025 року

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен публічно підтримав ідею, і Лондон та Берлін також ставляться до неї дедалі прихильніше.

На зустрічі в Брюсселі всі погодилися, що НАТО має активізуватися в Арктичному регіоні.

«Канада вже роками волає про необхідність посилити активність на Крайній Півночі, тож Вашингтон аж ніяк не перший, хто про це говорить», – сказав один з європейських дипломатів.

Сім із восьми так званих арктичних країн є членами НАТО. Єдиний очевидний виняток – Росія. І хоча води навколо Гренландії зараз не заповнені російськими чи китайськими кораблями, ситуація може змінитися, адже арктичні льоди швидко тануть і відкриваються нові морські шляхи.

Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) і головний американський генерал у Європі Алексус Гринкевич нещодавно на військовій конференції у Швеції зазначив, що російські та китайські судна «не вивчають тюленів і білих ведмедів», додавши, що вони там «проводять батиметричні дослідження (підводну топографію – ред.) та намагаються з’ясувати, як протидіяти можливостям НАТО на морі та під водою. Тож це може дуже швидко зрости, і нам потрібно бути уважними й готовими».

Водночас Гринкевич додав, що будь-яка конкретна місія НАТО зараз є «передчасною».

Генерал-лейтенант ВПС США Алексус Грінкевич, висунутий на посаду командувача Європейського командування США, дає свідчення перед слуханнями щодо затвердження на цій посаді в Сенаті у Вашингтоні, США, 24 червня 2025 року

Виступаючи цього тижня в Берліні щодо потенційного «Арктичного вартового», міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також зазначив, що до такого кроку ще лишаються місяці.

Попри це, генеральний секретар НАТО Марк Рютте активно обговорює з Вашингтоном, яким чином альянс може посилити свою присутність – тим чи іншим способом.

Європейські дипломати повідомили Радіо Свобода, що ініціатива «Арктичний вартовий» могла б нейтралізувати аргумент, що Сполученим Штатам необхідно контролювати Гренландію, і водночас продемонструвати, що Європа здатна стримувати два фланги одночасно – Росію на сході та потенційно Росію й Китай в Арктиці.

«У багатьох аспектах це також питання розподілу тягаря», – зазначив один із них, додавши, що одним із можливих сценаріїв може бути ситуація, коли європейці відповідають за повітряний і морський нагляд, а США збільшують чисельність військ у Гренландії.

Сполучені Штати мають близько 200 військових на одній базі, які забезпечують раннє попередження про балістичні ракети та космічний моніторинг. У часи Холодної війни, однак, на острові було до 10 000 американських військових, розміщених на 17 базах.

Данські війська практикуються у пошуку потенційних загроз під час військових навчань у Кангерлуссуаку, Гренландія, 17 вересня 2025 року

«Заряджений пістолет»

Це базувалося на угоді 1951 року між Копенгагеном і Вашингтоном, яка дозволяє США мати військові об’єкти, включно з базами, доки існує НАТО. Цей договір досі чинний і не встановлює обмежень на військову присутність США, хоча Данія все ж має надати згоду – що, ймовірно, і станеться.

Це також відкриває можливість для США використовувати Гренландію у своїй програмі протиракетної оборони «Золотий купол», про яку президент США Дональд Трамп згадував у своїх коментарях щодо цього величезного острова.

Європейські країни натомість могли б охороняти повітряний простір, а також води так званого «розриву GIUK» – величезної акваторії між Гренландією з одного боку та Ірландією і Сполученим Королівством з іншого.

Цю акваторію описують як «заряджений пістолет» спрямований у бік Сполучених Штатів, адже вона є точкою входу для таких гравців, як Москва і Пекін, які можуть робити все – від підводного саботажу до захоплення потенційної території, зазначає джерело, знайоме з військовим плануванням.

Ймовірними учасниками місії могли б стати насамперед Велика Британія та Франція, але також Данія, Італія, Норвегія, Нідерланди та Іспанія, які мають відповідні військово-морські активи.

Данське військове патрульне судно P572 HDMS Lauge Koch пливе поблизу старої гавані Нуука, Гренландія, 15 січня 2026 року

Знадобляться, звісно, численні кораблі – насамперед крейсери та фрегати, але також підводні човни й особливо криголами. Разом у всього альянсу таких криголамів близько 40 – менше, ніж у Росії, хоча зараз і ведеться робота над збільшенням їх кількості.

Очікується, що керівники оборонних відомств обговорять це детальніше на зустрічі в Брюсселі 21–22 січня, а потім знову під час зібрання міністрів оборони НАТО в бельгійській столиці 12 лютого.

Практичні перешкоди

Однак усередині альянсу також існують сумніви щодо того, чи є операція «Арктичний вартовий» взагалі здійсненною. Існує багато практичних перешкод. Наприклад, для покриття такої величезної території знадобилися б сотні кораблів, зокрема й судна забезпечення для військових сил.

Окрім скандинавських країн і Канади, мало військ мають досвід роботи в суворих арктичних умовах – саме тому зараз проходить очолювана Данією операція «Арктична витривалість» у Гренландії та навколо неї, у якій беруть участь війська Канади, Франції, Німеччини, Нідерландів і Норвегії.

І хоча не кожна країна має робити внесок, усі мають дати згоду на запуск такої місії.

І чи підуть американці на це?

На зустрічі послів НАТО 8 січня Данія та Сполучені Штати погодилися, що наразі це двостороннє питання.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен спілкується з представниками ЗМІ після зустрічі із сенаторами США. Вашингтон, 14 січня 2026 року

Це призвело до зустрічі у Вашингтоні 14 січня за участі міністрів закордонних справ Данії, Гренландії та США, яку приймав віцепрезидент США Джей Ді Венс.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен зазначив після зустрічі, що Сполучені Штати не змінили свою позицію щодо Гренландії, але також повідомив, що буде створена робоча група високого рівня за участі американських і данських посадовців для обговорення питання в найближчі тижні.

У Брюсселі це сприймають як знак, що може бути знайдено «угоду», яка влаштує всіх, із розширеною роллю НАТО.

Хоча занепокоєння щодо військового втручання існує, більшість співрозмовників Радіо Свобода все ж вважають такий сценарій «малоймовірним» і припускають, що президент США застосовує ту саму жорстку бізнес-тактику переговорів, яку використав, коли домігся зобов’язання щодо 5% оборонних видатків від усіх союзників торік на саміті НАТО в Гаазі.

Тепер ідеться про те, щоб європейці витрачали більше і робили це швидше – і щоб їхня увага не обмежувалася лише східним флангом.