ВАШИНГТОН – Нова хвиля смертоносних російських ударів по цивільній інфраструктурі українських міст посилює двопартійні заклики у Вашингтоні до президента США Дональда Трампа використати нові широкі санкційні повноваження проти Москви. Законодавці стверджують, що посилення економічного тиску може зміцнити зусилля, спрямовані на завершення війни.
Росія у 5 разів активніше атакує українські міста реактивними дронами, проти яких в України поки немає належного захисту.
Атаки відбуваються після тижня дипломатичних зусиль на майданчику ООН, спрямованих на просування переговорів про завершення повномасштабного російського вторгнення, яке триває вже п’ятий рік.
Переважна більшість американців хоче, щоб президент діяв уже заразБейкон
«[Президент США] має діяти швидко, щоб скористатися законом Грема про санкції», – сказав Радіо Свобода 28 вересня республіканець, член Палати представників Дон Бейкон, маючи на увазі нещодавно схвалений закон.
«Росіяни продовжують бомбити міста і цивільних. Переважна більшість американців хоче, щоб президент діяв уже зараз», – сказав Бейкон. «Російська економіка – один із наших важелів впливу, і ми повинні ним скористатися».
Цей заклик є частиною двопартійних зусиль в обох палатах Конгресу, спрямованих на те, щоб Трамп використав положення «Закону Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року», який Конгрес ухвалив значною більшістю голосів, а Трамп підписав цього місяця.
Закон Трамп підписав 18 вересня. У Сенаті документ раніше підтримали 86 голосами проти 11, а Палата представників 16 вересня погодила сенатські поправки голосуванням 262 проти 159. Закон розширює санкційні й тарифні повноваження президента щодо Росії та продовжує частину санкційних механізмів проти Ірану.
Тиск із боку Конгресу
Він насміхається з мирного процесуВікер
Сенатор Роджер Вікер, республіканець і голова Комітету Сенату у справах збройних сил, також 28 вересня закликав Трампа використати передбачені законом економічні інструменти, щоб посилити тиск на президента Росії Володимира Путіна.
У заяві, наданій Радіо Свобода, Вікер високо оцінив спроби Трампа домогтися врегулювання шляхом переговорів, але наголосив, що Вашингтон має залишатися «реалістичним» щодо Путіна, зазначивши, що Москва продовжує атакувати Україну попри дипломатичні зусилля.
Президент Росії Володимир Путін голосує онлайн на виборах до парламенту в Москві, 18 вересня 2026 року
«Він насміхається з мирного процесу, – сказав Вікер про Путіна, – але, можливо, ставився б до нього серйозніше, якби під загрозою опинився його банківський рахунок».
Вікер заявив, що закон дає Трампу кілька можливостей: запроваджувати додаткові фінансові обмеження проти осіб із оточення Путіна та компаній, які підтримують виробництво російської зброї, карати великих покупців російських енергоресурсів і бити санкціями по так званому російському «тіньовому флоту», який Москва використовує для обходу чинних обмежень.
«Мир прийде завдяки силі Америки й України, а не через добру волю Путіна», – заявив Вікер, закликавши Трампа використати нові повноваження «повною мірою».
Американський сенатор Роджер Вікер, республіканець і голова Комітету Сенату у справах збройних сил
Демократи, які підтримали закон, також домагаються його реалізації, приділяючи особливу увагу скороченню доходів від енергоресурсів, які допомагають фінансувати російську війну.
«Ми будемо дуже уважно стежити за виконанням», – сказала Радіо Свобода 17 вересня сенаторка-демократка Джин Шахін. «Для нас важливі не лише власне санкції, а й, як я вже сказала, перекриття доходів».
Шахін заявила, що тиск має поширюватися не лише на Росію, а й на країни, які продовжують купувати російські енергоресурси, окремо назвавши Китай.
Вона також закликала діяти проти операцій за участю «тіньового флоту», заявивши, що покупці не повинні мати можливості отримувати російські нафту й газ за зниженими цінами через непрозорі торговельні мережі.
Атаки серед білого дня
Заклики пролунали на тлі нової серії ударів по цивільній та економічній інфраструктурі України. За даними влади, російські атаки дронами в Київській області вбили чотирьох людей і поранили вісьмох.
У Києві жінка загинула після удару по Національній академії наук у Шевченківському районі. Російські сили також атакували фармацевтичну компанію та автозаправні станції у столиці.
Повітряні сили України повідомили, що лише від 6:30 до 16:30 28 вересня Росія застосувала проти України понад сотню ударних безпілотників, значна частина яких летіла у напрямку Києва. Більшість були реактивними дронами, які значно швидші за звичайні Shahed і створюють додаткові труднощі для української ППО.
Путін інвестує в продовження війни, а не в її завершенняСієнік
Тимчасовий повірений у справах України у Вашингтоні Денис Сієнік сказав Радіо Свобода 28 вересня, що атаки демонструють розширення Москвою ударів по економічній та технологічній інфраструктурі України.
«Ці атаки чітко показують, що Путін інвестує в продовження війни, а не в її завершення – з руйнівними наслідками для цивільного населення», – сказав Сієнік.
Він описав людей, які опинилися заблокованими у палаючій, заповненій димом будівлі Національної академії наук і стояли біля вікон, намагаючись врятуватися.
«Це не ізольований інцидент, а частина тривалої моделі російської агресії, яка й далі забирає життя цивільних по всій Україні», – сказав Сієнік.
За його словами, посилення санкційного тиску тому є «важливою частиною зусиль заради миру», оскільки обмеження здатності Росії фінансувати війну можуть допомогти зберегти життя.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після удару по НАН закликав ЮНЕСКО позбавити Росію права голосу та права бути обраною до керівних органів організації. «Серед білого дня Росія завдала удару по будівлі Національної академії наук України в самому серці Києва», – заявив він.
Де посилювати тиск
Закон дає адміністрації кілька можливих шляхів для посилення економічного тиску, однак фахівці із санкцій зазначають, що деякі з найближчих можливостей стосуються цілей, які досі уникали американських обмежень.
багато суден російського «тіньового флоту» досі не перебувають під санкціямиДезенскі
«Багато повноважень, закріплених у цьому законі, президент мав і раніше», – сказала Радіо Свобода Елейн Дезенскі, керівниця Центру економічної та фінансової сили при Фонді захисту демократій.
«Але закон дасть додатковий поштовх до перегляду фізичних та юридичних осіб, які можуть підпадати під санкції, але проти яких їх досі не запровадили», – додала вона.
Дезенскі особливо вказала на російський «тіньовий флот» і іноземні структури, залучені до торгівлі російськими енергоресурсами.
«Це важливо, оскільки багато суден російського «тіньового флоту» досі не перебувають під санкціями», – сказала вона. «Те саме стосується багатьох китайських покупців російської нафти та постачальників для підсанкційних російських енергетичних проєктів».
Росія тим часом намагається адаптуватися до посилення тиску на «тіньовий флот». За даними Centre for Research on Energy and Clean Air, від початку 2025 року Москва суттєво збільшила кількість суден під російським прапором, зокрема переводячи під нього танкери, які вже перебувають під санкціями. Це дозволяє Кремлю намагатися зберігати експорт нафти попри дедалі жорсткіші обмеження на судна з непрозорою реєстрацією.
Державний секретар США Марко Рубіо
Державний секретар Марко Рубіо наголосив, що закон залишає Трампу значну свободу у тому, як саме застосовувати нові повноваження.
«Закон дає президентові тарифні повноваження», – сказав Рубіо журналістам у Нью-Йорку 23 вересня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Рубіо зазначив, що закон також передбачає винятки з міркувань національної безпеки, що дозволяє Трампу застосовувати передбачені ним заходи вибірково.
«Тепер президент має у своєму наборі інструмент, який може використовувати не лише для впливу на те, що відбувається між Росією та Україною і в цьому конфлікті, а потенційно й на те, що відбувається з Іраном», – сказав Рубіо.
«Як саме він його використає – вирішувати йому, і оголошувати про це теж йому».
- Очільник Росії Володимир Путін підписав указ про встановлення нової штатної чисельності Збройних сил Російської Федерації до 2 441 630 одиниць, зокрема 1 550 500 військовослужбовців. Це друга, після Китаю, за чисельністю армія у світі.
- За даними української влади, російські обстріли 28 вересня вбили щонайменше дев’ятьох людей і поранили понад 80. Російські сили серед білого дня атакували житлові будинки, офіси, дата-центри та Національну академію наук у центрі Києва.
Радіо Свобода повідомляло, що лише в Києві кількість постраждалих від атаки 28 вересня зросла щонайменше до 25. Російський реактивний дрон влучив у будівлю президії Національної академії наук у Шевченківському районі столиці, а ще один удар припав по медичному центру «Добробут». Пізніше під завалами будівлі НАН знайшли друге тіло.
- Рано-вранці 29 вересня повідомили про нову хвилю російських атак.