Голова Офісу президента України Кирило Буданов заявляє, що масове збиття реактивних шахедів є питанням кількох місяців – зенітні дрони проходять випробування в бойових умовах. У вересні влада і виробники повідомляли вже не просто про випробування, а про бойове застосування кількох зразків перехоплювачів. Проте, на сьогодні українське небо, а особливо небо над Києвом – майже нон-стоп у реактивних БПЛА.
Вони значно швидші, ніж ударні дрони попереднього покоління з двигунами внутрішнього згоряння. Мобільним вогневим групам та традиційним зенітним дронам-перехоплювачам банально не вистачає швидкості, щоби наздогнати реактивні БПЛА. А збивати із ЗРК чи зброї на літаках, як і будь-які дрони в принципі, – надто дорого.
Україна виявилася не готовою до появи великої кількості швидкісних безпілотників, що останнім часом стали одним із найнебезпечніших викликів для системи протиповітряної оборони, і активно шукає рішення для захисту неба.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють, чому Україна «проґавила» появу реактивних дронів, та які уроки варто з цього винести.
За даними начальника управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, станом на 21 вересня Росія запустила по Україні загалом майже 7700 реактивних дронів. За три місяці літа агресор збільшив кількість їхнього застосування у понад п'ять разів.
«Герань-3», «Герань-4», ракето-дрони «Герань-5» та «Бандероль» – реактивні дрони, на відміну від попереднього покоління ударних далекобійних БПЛА, за профілем польоту (швидкості, траєкторії тощо) відповідають крилатій ракеті. Тільки значно дешевші.
Мобільні вогневі групи, що збивали близько 40% російських дронів із двигунами внутрішнього згоряння у 2025-му, тепер не встигають реагувати – швидкість реактивних версій понад 400–600 км/год і значна висота польоту фактично зробили кулеметні розрахунки неефективними.
Дронам-перехоплювачам, які раніше давали 35-40% збиттів, для ураження таких БПЛА також переважно не вистачає швидкості.
За даними Повітряних сил, збиття класичних ударних дронів сягає близько 90-95%, у той час як реактивних – близько 60%. Боротися з останніми зараз доводиться дороговартісними системами: авіацією, ЗРК та ПЗРК, каже в ефірі Радіо Донбас Реалії Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.
«Тобто класичне тактичне ППО. Умовно, коли з урахуванням швидкості від 300 до 600 км на годину по цьому засобу працює ракета або будь-який інший засіб в режимі автоматичного наведення і перехоплення», – пояснює він.
Ці засоби є дефіцитними, тому їхнє масове використання може зробити Україну вразливою перед крилатими ракетами, коли Росія почне завдавати комбінованих ударів в опалювальний сезон, пише у своїй колонці на порталі «Мілітарний» виконавча директорка громадської спілки «Технологічні Сили України» Анастасія Мішкіна.
«Це, до речі, цілком може бути однією з цілей ворога – поряд із ураженням критичної інфраструктури», – зазначає вона.
Перші реактивні, тоді ще іранські Shahed-238, атакували Україну в січні 2024 року. В червні 2025-го зʼявилася вже його російська копія «Герань-3». Згодом закупівля реактивних двигунів із Китаю та обхід санкцій дозволили Росії поставити виробництво реактивних дронів на потік, та почати масово застосовувати їх із літа 2026 року.
Чому Україна запізнилась з реактивними перехоплювачами: висновки
Нібито очевидним рішенням для протидії реактивним дронам могли б стати реактивні перехоплювачі. Україна вже має досвід створення та успішного застосування зенітних перехоплювачів, які збивають російські дрони першого покоління. Проте з розробкою реактивних все вийшло не так просто.
19 вересня президент України Володимир Зеленський у своїх соцмережах продемонстрував перше успішне застосування реактивного перехоплювача проти російського реактивного БПЛА. Пізніше президент повідомив, що ще 4 швидкісні перехоплювачі пройшли випробування.
Виробництво таких дронів дорожче та потребує стабільного постачання реактивних двигунів, яких в Україні немає, кажуть фахівці з озброєння.
«Росія купує реактивні двигуни в Китаї. Ми теж частково купуємо в Китаї. Є деякі європейські компанії, які можуть забезпечувати, але вартість цих двигунів дуже висока», – каже Анатолій Храпчинський.
Реактивні перехоплювачі – виклик і для виробників, і для держави, наголошує у своїй колонці виконавча директорка громадської спілки «Технологічні сили України» Анастасія Мішкіна.
З її слів, дотепер приватні виробники в Україні створювали дрони-перехоплювачі за рахунок технологій, доступних на комерційному ринку. Однак для реактивних перехоплювачів потрібен не лише потужніший і дорожчий двигун.
У перехоплювачах першого покоління оператор часто здійснював донаведення та підрив бойової частини вручну. Для реактивних цілей такі процеси треба автоматизувати через їхню швидкість. А це потребує технологій, які на комерційному ринку недоступні.
«Вони (такі технології – ред.) потребують серйозних спеціалізованих науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) – іншої матеріальної бази, інших спеціалістів та іншого фінансового ресурсу, ніж той, яким володіє приватний виробник сьогодні», – пише Анастасія Мішкіна.
На її думку, наразі виробники перехоплювачів вийшли на межі своїх можливостей, а результат може дати лише реальне державно-приватне партнерство. Придбати чи профінансувати створення серйозних військових технологій може тільки держава, каже Мішкіна.
У грудні 2025-го тоді ще міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував запуск грантової програми Brave1 – EU4UA Defence Tech. Вона передбачала кошти на розробку високошвидкісних перехоплювачів зі швидкістю 450+ км/год. Однак держава не актуалізувала потребу, і виробники поставили на простіші рішення для перехоплення звичайних «шахедів».
За словами виконавчої директорки громадської спілки «Технологічні сили України», навіть найефективніші перехоплювачі ударних реактивних БПЛА не зможуть самостійно виявити та збити усі цілі. Вони працюють «в оркестрі» із іншими засобами – радарами, ЗРК, авіацією – за принципом ешелонованої оборони.
«Ефективність цієї комплексної системи залежить від посилення радіолокаційного поля та подальшої еволюції систем ситуаційної обізнаності. Тобто ми повертаємося до питання створення екосистеми всіх супутніх елементів, які дозволяють перехоплювачу себе проявити», – пояснює вона.
Як виявляти та придушувати MESH (це окремий виклик)
Масовані та постійні атаки реактивними дронами роблять нагальною і розробку системи їхнього виявлення, яка б дозволила працювати на всій території України, каже Анатолій Храпчинський.
«Ті засоби радіолокації, системи протиповітряної оборони, які ми розгортали, ми їх розгортали виключно для протидії «шахедам» на двигунах внутрішнього згоряння. Їх треба більше. Треба закривати всю територію України різноманітними сенсорами: звуковими, візуальними. Радіолокація класична, засоби радіоелектронної розвідки», – каже експерт.
З його слів, також треба посилювати засоби радіоелектронної боротьби, які будуть протидіяти не тільки орієнтуванню у просторі дронів, а й Технологія, що дозволяє дрону отримувати сигнал від наземної станції керування БПЛА і ретранслювати його далі. Таким чином, формується мережа і оператор БПЛА може вручну керувати кожним дроном
.
Ніхто не закрив столицю засобами РЕБ, спостерігаючи, як ворог розвиває цю технологіюСергій «Флеш» Бескрестнов
Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов зауважив у своєму телеграм-каналі, що майже рік тому актуалізував проблему, яку несе використання Росією MESH-зв'язку для керування «шахедами».
«Сьогодні я хочу «подякувати» колишньому головкому та його керівнику РЕБ за те, що протягом року ніхто у ЗСУ системно не займався технологіями протидії MESH-модемам і ніхто не закрив столицю засобами РЕБ, спостерігаючи, як ворог розвиває цю технологію», – написав він.
За його словами, тепер новій команді спеціалістів з РЕБ доводиться екстрено шукати рішення.
«Коли ми працюємо по одному «шахеду» засобами радіоелектронної боротьби, пригнічуючи можливості використання MESH-зв'язку, решта шахедів можуть диверсифікувати ці ризики і перебудувати свою систему зв'язку з іншими дронами. Тому потрібно закрити над всією територією України ті діапазони, які використовуються для MESH-зв'язку», – пояснює Анатолій Храпчинський.
На його думку, Україні потрібно регулювати використання будь-яких частотних діапазонів по всій території або створювати перешкоди для роботи на них.
На черзі у Росії – «Рассвет» і «Ариадна»: що Україні варто зробити
Військовий експерт Олександр Коваленко, аналізуючи запізнілу реакцію України на нові швидкісні дрони, у своєму телеграмі порушує питання планування дій на випередження, коли майбутні загрози очевидні.
Ми відстаємо у питаннях планування та дій на випередження, навіть знаючи про загрози, з якими Україна може зіткнутисяОлександр Коваленко
«Чи була можливість паралельно з розробкою дрона-перехоплювача для масових поршневих Shahed-136 зробити доробок для виробу з реактивною тягою? Так, була, але не було запиту на це, оскільки не було планування загроз на середньострокову та довгострокову перспективи. Вирішувалися завдання за фактом або із запізненням», – пише він.
«І на тлі цього прикладу проглядається те, наскільки ми відстаємо у питаннях планування та дій на випередження, навіть знаючи про загрози, з якими Україна може зіткнутися», – наголошує експерт.
Країна-агресорка розширює та нарощує виробництво ударних дронів в особливій економічній зоні «Алабуга» у Татарстані. За повідомленням проєкту Dnipro Osint, РФ там будує нові корпуси та переносить виробництво під землю. Дронів стане ще більше.
Анатолій Храпчинський вважає, що для своєчасної реакції потрібно створити окремий технічний орган, який би прогнозував розвиток технологій на полі бою.
У нас немає інженерної ставки, яка могла б прогнозувати будь-які загрози з боку ворогаАнатолій Храпчинський
«У нас немає інженерної Ставки, яка могла б прогнозувати будь-які загрози з боку ворога. Відповідно, прогнозувати, куди треба рухатися, що треба створювати для того, щоб якісно протидіяти, – зауважує він. – Це дуже важливий елемент, який дозволив би давати ці технічні завдання для виробників».
Вже сьогодні відомо про інші технічні загрози від РФ, до яких варто почати готуватися, кажуть експерти.
Росія розробляє власний аналог системи Starlink, запускаючи супутники «Рассвет», модернізує ракету-дрон «Дань-Т», розробляє технологію навігації за маяками «Ариадна». Також Кремль активно співпрацює з Китаєм, з Іраном, з Північною Кореєю, Білоруссю, створюючи єдину систему ОПК, тому до уваги варто брати і китайські чи іранські технології, зауважує Анатолій Храпчинський.
Україна як держава у таких умовах має вкладатися у виявлення майбутніх загроз, гарантувати українським виробникам зброї довготривалі контракти із подальшим викупом, постачати компоненти військового призначення та всіляко сприяти масштабуванню виробництва, кажуть експерти.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум