Ключові військові об’єкти на Крайній Півночі Росії, ймовірно, залишилися без значної частини засобів протиповітряної оборони. Про це свідчать останні супутникові знімки. Кремль, схоже, перекидає системи ППО для протидії українським дронам, які дедалі частіше уражають об’єкти в інших регіонах Росії.
На супутникових знімках, отриманих Радіо Свобода, видно, що російська влада перемістила підрозділи з кількох стратегічних об’єктів, які раніше посилено захищали зенітні ракетні комплекси С-300 і С-400. На деяких позиціях тепер майже не видно засобів ППО.
Ракетна база поблизу аеродрому Рогачово в Архангельській області: вересень 2019 року (ліворуч), коли поруч із авіабазою перебували кілька пускових установок і радіолокаційні станції, та липень 2026 року
Ці переміщення можуть бути свідченням того, що далекобійні удари створюють для Росії дедалі складнішу дилему: Москва змушена розподіляти обмежені системи ППО між військовими аеродромами, енергетичними об’єктами, стратегічними базами та іншими потенційними цілями.
ППО вивозять із Нової Землі
Поблизу авіабази Рогачово на архіпелазі Нова Земля в російській Арктиці більшість засобів ППО зникла з ракетної позиції, яка існувала щонайменше із серпня 2015 року. Це видно на супутниковому знімку, зробленому 6 липня.
Професорка Норвезького інституту оборонних досліджень Катаржина Зиск заявила Радіо Свобода, що очевидне зникнення значної кількості засобів ППО з російської Крайньої Півночі свідчить про «дедалі більшу невідповідність між об’єктами, які Росія повинна захищати, і наявними в неї пусковими установками, ракетами-перехоплювачами та підготовленим персоналом».
Позиції С-300 на південь від авіабази Рогачово: липень 2022 року (зверху) та липень 2026 року
Зиск наголошує, що спорожніння багаторічних ракетних позицій не означає, що російські стратегічні об’єкти тепер повністю позбавлені протиповітряного прикриття.
Водночас, за її словами, це «свідчить, що Росія не очікує найближчим часом масштабного нападу в регіоні Крайньої Півночі й вважає, що може зменшити рівень захисту там, не наражаючись на неприйнятний ризик».
Українські дрони змінюють пріоритети Росії
Українська кампанія із застосування безпілотників переважно спрямована проти об’єктів, безпосередньо пов’язаних із війною Росії проти України. Серед них – аеродроми, які використовуються для бомбардувальних вильотів, а також енергетична інфраструктура країни–агресора.
Транспортно-заряджальні машини та укриття для зберігання ракет на авіабазі Рогачово: липень 2022 року (ліворуч) та останні доступні знімки в Google Earth від серпня 2025 року
Розслідувачі, які працюють із відкритими джерелами, оцінюють, що близько 60% російських систем ППО С-300 і сучасніших С-400 перемістили з позицій, на яких вони перебували до масштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Водночас підрозділи ППО переважно залишилися біля шахт із ядерними ракетами та аеродромів стратегічної бомбардувальної авіації. Це вказує на те, що Росія продовжує вважати захист компонентів свого ядерного потенціалу пріоритетним.
Системи зникли навколо центру будівництва атомних підводних човнів
Засоби ППО також зникають із позицій навколо Сєверодвінська – міста на узбережжі Білого моря, де будують і ремонтують російські атомні підводні човни.
Позиція ППО поблизу Сєвєродвінська, з якої вивели ракетні системи після серпня 2024 року
Кілька майданчиків, на яких системи ППО десятиліттями прикривали цей стратегічно важливий центр, тепер спорожніли. Останні супутникові знімки свідчать, що з обладнаних позицій навколо міста зникли близько двох десятків комплексів С-300 і С-400.
Бойові розрахунки системи ППО С-400 під час заступання на бойове чергування в межах спільних навчань збройних сил Росії та Білорусі, 9 лютого 2022 року
Видання The Barents Observer раніше простежило переміщення одного з підрозділів із Сєверодвінська завдяки повідомленню про загибель командира комплексу С-400.
Підполковник Володимир Спиридонов загинув в окупованому Криму у квітні 2024 року. Його останки згодом доставили до Сєверодвінська для поховання. Це може свідчити, що щонайменше частину арктичних підрозділів ППО перекинули ближче до районів бойових дій.
С-400 розміщують біля нафтопереробних заводів і в парках Москви
Поки системи ППО зникають із Крайньої Півночі, нові батареї з’являються біля об’єктів, які з більшою ймовірністю можуть стати цілями українських дронів.
Супутникові знімки району Саратовського нафтопереробного заводу показують, як на раніше порожньому полі з’явилися кілька ракетних пускових установок із піднятими транспортно–пусковими контейнерами. Українські дрони неодноразово атакували цей завод від початку 2025 року.
Останніми тижнями російська влада також використовує міські парки в Москві для розміщення батарей С-400. Подібні рішення демонструють, що Кремль готовий забирати системи з віддалених стратегічних районів, щоб захищати політичні й промислові центри, які перебувають у зоні досяжності українських безпілотників.
Поле поблизу Саратовського нафтопереробного заводу, на якому розгорнули батарею ППО. Фотографії зроблені у травні 2023 року (вгорі) та серпні 2025 року
Чи повернеться російська ППО до Арктики
Норвезька аналітикиня Катаржина Зиск зазначає, що нинішня війна продемонструвала: «стаціонарні позиції надзвичайно вразливі до дронів і масованих атак, спрямованих на перевантаження оборони».
За її словами, поки невідомо, чи після можливого зниження інтенсивності війни проти України російські батареї ППО повернуться на ті самі зосереджені позиції, з яких їх передислокували, чи Кремль перейде до «більш розосередженої та багаторівневої системи» протиповітряної оборони.