Із загостренням конфлікту в Ірані Україна каже США: ми вже бачили це раніше

ВАШИНГТОН – У той час як іранські атаки безпілотників та ракет випробовують американську оборону на Близькому Сході, українська делегація, яка перебуває у країні, заявляє, що Сполучені Штати зараз стикаються з реальністю на полі бою, до якої Київ адаптувався з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії.

«Масована та масштабна атака дешевих дронів… дійсно змінює роботу систем», – сказала Марина Гриценко, виконавча директорка київського Інституту Острова Зміїний, в інтерв'ю Радіо Свобода під час візиту до Вашингтона 24 березня.

Її попередження пролунало в той час, коли українські чиновники намагаються перетворити досвід фронтової боротьби на стратегічні уроки для західних партнерів, стверджуючи, що війна в Україні стала реальним стресовим випробуванням для сучасної протиповітряної оборони.

В центрі цього послання лежить різкий економічний дисбаланс. Передові системи, як-от система ППО Patriot, залишаються високоефективними, але їх використання проти хвиль недорогих безпілотників є неефективним з часом.

«Ми дуже давно розуміли, що нерентабельно використовувати ракети вартістю 4,5 мільйони доларів для Patriot, щоб збити безпілотник Shahed вартістю 500 000 доларів», – каже Гриценко.

Війна, яку «добре знає Україна»

Візит української делегації до США – після виступів на форумі безпеки в Маямі та продовження зустрічей по всьому Вашингтону – відбувається на тлі конфліктів за участю Ірану, які висвітлюють вразливості, які Україна документує з 2022 року.

До складу групи входять не лише політичні та аналітичні співробітники Інституту Острова Зміїний, але й українські військові-практики, які безпосередньо беруть участь в операціях протиповітряної оборони.

Серед них – представник ВПС, який тісно співпрацює з американськими системами, та старший офіцер армійського корпусу, відповідальний за впровадження протиповітряної оборони на передовій.

Делегація Інституту Острова Зміїний на безпековому форумі в Майамі під час візиту до США. Березень 2026 року

За словами Гриценко, їхня роль полягає в тому, щоб надати «перевірене на полі бою» розуміння того, як західні системи працюють під час тривалих, масштабних атак – з чим США мали обмежений досвід донедавна.

«Я думаю, що Америка вперше зіткнулася з масовою атакою дешевих безпілотників…, яка дійсно змінює те, як працюють системи», – сказала вона.

Гриценко сказала, що Близький Схід ще не переживає повного спектру загроз, з якими сьогодні стикається Україна, але останні події нагадують попередні фази війни.

«Я думаю, що Близький Схід не стикається з усім тим, з чим ми стикаємося зараз», – сказала вона, зазначивши відмінності в морських можливостях та динаміці поля бою.

Тим не менш, вона вказала на паралелі у використанні масованих атак безпілотників та цілеспрямованості систем виявлення.

«Важливі не лише системи протиповітряної оборони, а й радари, чи не так? Здатність розуміти, звідки походить ця [загроза]», – сказала вона, згадуючи, як подібні виклики виникли в Україні після того, як безпілотники іранської розробки були впроваджені Росією у великій кількості.

Відповіддю України стало створення багаторівневої системи ППО, яка поєднує західні платформи з новими технологіями, як-от безпілотники-перехоплювачі, акустичні датчики та навіть мережі громадського сповіщення.

Цей підхід детально описано в нещодавньому звіті Інституту Острова Зміїний «Стримуючи небо», в якому відстежується еволюція протиповітряної оборони України від систем радянської епохи у 2022 році до гібридної архітектури на початку 2026 року.

Партнерство, а не допомога

На зустрічах з Білим домом, Конгресом, Пентагоном та аналітичними центрами делегація послідовно просуває меседж: до України слід ставитися як до партнера з питань безпеки, а не лише як до одержувача допомоги.

«Ми не віримо в допомогу, – сказала Гриценко. – Ми вважаємо, що довгострокова співпраця будується через партнерство».

Вона стверджує, що Україна може допомогти США вирішувати ширші стратегічні виклики – від Європи до Індо-Тихоокеанського регіону – шляхом обміну перевіреними на полі бою рішеннями та зменшення навантаження на американські збройні сили.

«Україна насправді може бути тією силою…, яка може допомогти Америці досягти своїх цілей та зменшити свою присутність у Європі, якщо це необхідно», – сказала вона.

Українській військовослужбовець із дроном FPV поблизу лінії фронту в Запорізькій області, 25 вересня 2025 року

Делегація також наголошує на практичній співпраці, включаючи постійне випробування українських безпілотників та оборонних технологій у США, а також на необхідності інтеграції навчання разом із закупівлями.

«Тут вже проходять випробування деякі українські системи», – сказала вона, додавши, що впровадження, а не лише придбання, є критично важливим.

Спільні загрози

За словами Гриценко, розширення конфлікту за участю Ірану мало неоднозначні наслідки для України.

З одного боку, це підтвердило попередження Києва щодо зростаючої можливості війни за допомогою безпілотників – навіть для недержавних суб’єктів.

«Поріг вступу… у військові дії… справді, справді знизився», – сказала вона, зазначивши, що компоненти тепер можна закуповувати дешево та збирати у великих масштабах.

З іншого боку, перемикання уваги та ресурсів США створює ризики. Запаси ракет-перехоплювачів, особливо таких систем, як Patriot, були скорочені, що потенційно обмежує короткострокові поставки до України.

«Американці використали значну частину своїх запасів», – сказала вона, додавши, що Україна продовжує досліджувати альтернативи, але стикається з труднощами у виробництві аналогічних систем всередині країни.

Водночас вона вказала на те, що Київ розглядає як дедалі більш скоординовану узгодженість дій супротивників США.

«Я думаю, що зв'язок між супротивниками ще ніколи не був таким чітким», – сказала вона, посилаючись на співпрацю між Росією, Іраном, Китаєм та Північною Кореєю.

За словами Гриценко, Росія вже підтримує Іран способами, які безпосередньо впливають на інтереси США.

«Наш уряд стверджує, що Росія надає іранцям розвідувальні дані, які впливають і буквально допомагають іранцям забирати життя американців та ізраїльтян», – сказала вона.

Війна та дипломатія

На полі бою Україна продовжує балансувати між військовими операціями та дипломатичними зусиллями.

Гриценко підтвердила, що Київ прагне зміцнити свою переговорну позицію, адаптуючись до війни, де все більше використовуються дрони.

«Зараз більше уваги приділяється безпілотникам», – сказала вона, наголошуючи на зростаючій важливості протиповітряної оборони на передовій.

Український оператор дронів готується до запуску безпілотника

Водночас Україна змінила свій підхід до комунікацій, зосереджуючись менше на попередньому оголошенні контрнаступу та більше на оперативній несподіванці.

«Ми переходимо не просто до розмов про вживання певних контрнаступальних заходів, а здебільшого до їх впровадження», – сказала вона.

Незважаючи на триваючі бойові дії, вона повторила, що Україна залишається відкритою до переговорів, але на умовах, що формуються силою.

«Росія розуміє лише силу», – сказала вона.

Поза межами зброї: уроки для впровадження

Для Інституту Острова Зміїний метою візиту до Вашингтона є не лише обмін досвідом, а й вплив на те, як він застосовується.

«Це довгий шлях від простого читання та знання… до ухвалення рішення», – сказала Гриценко.

Вона наголосила, що співпраця має виходити за рамки закупівель і передбачати навчання та інтеграцію українських систем у військові структури США.

«Недостатньо просто закуповувати українську зброю, – каже Гриценко. – Навчання, спосіб його впровадження… є ключовим».

Це включає постійну співпрацю в галузі технологій безпілотників, радіоелектронної боротьби та морських систем, деякі з яких вже проходять спільні випробування.

У той час, як США стикаються з новими загрозами в багатьох регіонах, українські чиновники кажуть, що їхній досвід дає уявлення про те, як дедалі більше виглядає сучасна війна, і є підставою для поглиблення співпраці на її основі.