ЛЬВІВ – Президент Польщі Кароль Навроцький дуже різко відреагував на рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти найменування «імені Героїв УПА» одному з елітних підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Польський президент через це ініціював позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла, який йому вручив у 2023 році тодішній президент Польщі Анджей Дуда.
Ця заява польського президента у свою чергу викликала бурхливі реакції як в Україні, так і в Польщі.
Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив на своїй офіційній сторінці у Facebook, що запропонував розглянути питання про позбавлення українського президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Це питання буде ним внесено до порядку денного засідання капітули ордена Білого Орла 8 червня.
Коментуючи своє рішення польським медіа, Кароль Навроцький деталізував своє рішення і не підбирав слів для характеристики Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.
Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху..
«Оскільки президент Зеленський довів, що Україна під ментальним поглядом прославлення бандитів, вбивць з УПА не є готова до того, щоб бути частиною європейської родини. Бо в родині європейській бандити, вбивці, які вбивали дітей, жінок, поляків не можна прославляти. Я з великим сумом це сприйняв», – заявив польський президент, історик за фахом Кароль Навроцький, який очолював польський Інститут національної пам’яті до серпня 2025 року.
26 травня 2026 року президент України Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». Як мовиться в документі, це зробили «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності й незалежності України».
Через рішення президента Володимира Зеленського колишній президент Польщі Лех Валенса зняв синьо-жовтий значок з сорочки. Він написав у Facebook:
«Президент України, відзначаючи бандитів з УПА, образив мене і всіх наших убитих співвітчизників. У зв’язку з цим я публічно зняв український прапор із грудей. Українському народу й надалі допомагатиму в боротьбі з совєтами. Президенту Зеленському відмовляю у підтримці!»
Лех Валенса, президент Польщі 1990-1995, Ґданськ, Польща, 12 жовтня 2023 року
Колишній польський прем'єр Лешек Міллер вимагає, щоб президент позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла.
Рішення президента Зеленського, очевидно, порушує історичну чутливість поляківТуск
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск більш стримано відреагував на скандал щодо присвоєння імені УПА українському військовому підрозділу.
У коментарі польським медіа він заявив, що рішення президента України порушує польську історичну чутливість і застерігає, що президентам України Польщі та України не варто сваритись через історичне минуле, бо від цього лише виграє хтось інший. І це мають нарешті зрозуміти обидва президенти, поки не стало запізно.
«У нас дуже серйозна проблема. Рішення президента Зеленського, очевидно, порушує історичну чутливість поляків і безпідставно підносить питання цих історичних розбіжностей та інтерпретацій до такого досить тривожного рівня. Хоча кожна нація має право на власні інтерпретації. Але президент Зеленський та наші українські друзі повинні усвідомлювати, що ця похмура спадщина УПА означає з точки зору кожного поляка», – сказав Дональд Туск.
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск (ліворуч). Київ, 22 січня 2024 року
28 травня заступника МЗС Польщі Марчин Босацький під час зустрічі з послом України Василем Боднаром висловив протест від польської сторони щодо рішення Володимира Зеленського, пояснив, що воно болюче для поляків, викликає гнів, сильно відштовхує багатьох поляків від України в цей складний воєнний час.
Речник польського МЗС Мацей Вевюр написав, що «це рішення ображає пам'ять про жертв цієї організації та завдає удару по діалогу між нашими народами. Воно може бути використане російською пропагандою, яка прагне роз'єднати нас і підірвати підтримку України, яка себе обороняє».
Орден Білого Орла – найдавніша і найвища державна нагорода Польщі, який був заснований королем Августом II Сильним 1 листопада 1705 року. Вручається за видатні цивільні та військові заслуги перед польською державою. Цією відзнакою нагороджуються видатні і високопоставлені представники іноземних держав. Володимир Зеленський отримав орден 5 квітня 2023 року від тодішнього президента Анджея Дуди на знак визнання видатних заслуг у поглибленні дружніх і всебічних відносин між Польщею та Україною, за розвиток співпраці в ім’я демократії, миру й безпеки у Європі, непохитність у захисті невід’ємних прав людини.
Президент України Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда (праворуч). Варшава, 5 квітня 2023 року
Реакція української сторони
В Україні теж бурхливо відреагували на заяву польського президента та ніших польських політиків і на намір позбавити державної нагороди Польщі керівника української держави.
Народний депутат України, історик, екскерівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у коментарі Радіо Свобода зауважив, що українське рішення про назву підрозділу жодним чином не стосується Польщі і поляків, а тим більше міждержавних відносин:
«Натомість реакція Кароля Навроцького про позбавлення президента Зеленського найвищої нагоди Польщі безпосереднього стосується України, бо воно стосується найвищого керівництва української держави. Це неприпустимо і може бути тим кроком, який погіршить відносини між двома державами, а не відзначення українцями своїх героїв на своїй землі. У цьому немає жодного антипольського контексту. Оцінки історичних явищ, які дають українці українській історії жодним чином не впливають на відносини з іншою державою»
Народний депутат України Володимир В’ятрович
Історія як компонент суспільних настроїв в Польщі сильніша, аніж в Україні, зауважує експерт – українсько-польських відносин Євген Магда. Також наголошує, що орден вручали не тільки Зеленському, а як президентові України, як символ вдячності Україні за захист Польщі і Європи.
Від цього радітимуть тільки в РосіїЄвген Магда
«Тому виникає запитання, чи все обмежиться відкликанням ордена? Було б дивно, як історик за освітою і колишній очільник Польського інститут нацпам’яті не відреагував на рішення Президента України. Не розумію механізму, як рішення про присвоєння імені ухвалювалося в Україні, але хіба у польській політиці не говорять про «проклятих солдатів» (у Польщі до них неоднозначне ставлення – ред.)? Говорять. Що вони не вбивали мирних мешканців? Вбивали. Для Навроцького така заява це логічно, бо він намагається бути лідером правих сил, позиції «ПіС» послабились і він далі гратиме на подібних ситуаціях. Але від цього радітимуть тільки в Росії», – говорить політолог Євген Магда.
Євген Магда
Співголова групи з міжпарламентських зв'язків із Польщею, парламентар Микола Княжицький назвав заяви, які звучать з Польщі небезпечними, тому що скандал спалахнув напередодні проведення міжнародного форуму з відбудови (URC 2026), який відбудеться 25-26 червня у Гданську (Польща). І ситуація довкола рішення президента Зеленського може завадити підтримці України:
Політизація історії не додає безпеки, ані українцям, ані полякамМикола Княжицький
«Маємо бачити загрози, які є сьогодні і знову не повернутися до минулих часів, коли Україна і Польща не мали державності через агресора. Ані українські, ані польські історики ще недоробили роботи щодо історичного минулого. Ініціюємо форуми істориків, але результату ніякого, тому що кожен залишається на своїх позиціях. Політизація історії не додає безпеки, ані українцям, ані полякам. А ми мали б говорити про безпеку, розбудову, захист, європейську інтеграцію. Щодо історії, то слід говорити об’єктивно обом сторонам, зокрема і про причини, які призвели до українсько-польського протистояння, починаючи з пацифікації, і про злочини певних підрозділів УПА, і певних підрозділів Армії Крайової, які глорифікують у Польщі»
Зреагував на заяву польського президента мер Львова Андрій Садовий, який написав, що «цікаво буде подивитися, як пан Навроцький їхатиме забирати цю нагороду в українських військових. Наразі він, наскільки відомо, не наважувався перетинати український кордон. Війна проявляє всіх: і тих, хто безпосередньо в ній, і тих, хто спостерігає збоку».
Кому це потрібно, окрім Росії?
Те, що звучить багато заяв по обидва боки українсько-польського кордону, не означає кінець міждержавних відносин, але така форма суперечки точно не полегшить їх.
Про це говорить Радіо Свобода польський експерт Даріуш Матерняк. За його словами, принципово незмінною залишається проблема: сприйняття ролі УПА та ОУН в Україні зовсім інше, ніж у Польщі?
Навколо цієї теми стільки емоцій, що факти часто втрачають своє значення, що призводить до взаємного нерозумінняДаруіш Матерняк
«У той час як в Україні це формування асоціюється майже виключно з боротьбою проти СРСР за незалежну Україну, у Польщі воно, насамперед, асоціюється зі злочинами, скоєними проти польського цивільного населення, насамперед на Волині. На жаль, навколо цієї теми стільки емоцій, що факти часто втрачають своє значення, що призводить до взаємного нерозуміння. З польської точки зору, як оцінив прем'єр-міністр Дональд Туск, це рішення «порушує польську історичну чутливість». На жаль, ця суперечка дає чудовий матеріал для російської пропаганди, яка давно експлуатує і продовжуватиме експлуатувати подібні польсько-українські суперечки щодо історичних питань. Обидві сторони повинні прагнути до того, щоб дискусії на цю тему містили якомога менше негативних емоцій і щоб було якомога більше можливостей для порозуміння, наприклад, через такі ініціативи, як форум істориків»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Волинська трагедія: передумови і мотиви формувалася десятиліттямиДіалог?
Українсько-польський конгрес істориків відбувся у 11-13 травня 2026 року у Польщі. А до цього була перерва у 8 років.
Під час професійної розмови між істориками двох країн у 2018 році мова йшла про складну спільну історію сусідства, яка пронизана століттями конфліктами, кровопролитними війнами, а нині політизована і історики у Польщі перебувають під впливом політиків, а не навпаки.
Польський урядовий Центр діалогу імені Мєрошевського і Український інститут національної пам'яті (УІНП) ініціювали створення платформи для спілкування істориків України і Польщі. І більше ста науковців обговорювали історичні питання, які по-різному трактують в Україні та Польщі, а також мали закласти спільний майданчик для досліджень, щоб зняти напругу з історичних питань, щоб українсько-польські відносини не будувались на ненависті і взаємозвинуваченості.
Але після цього форуму всі залишились при власних поглядах на спільне історичне минуле. Конгрес не ухвалив спільної декларації чи бачення важких історичних подій.
Також були очікування, зрештою, про це мовилось у Польщі, що проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України, виявлення жертв Волинської трагедії стане кроком до порозуміння в українсько-польських відносинах, знизить напругу в питаннях спільного історичного минулого. Однак роботи тривають другий рік, але питання залишаються.