Очі, вуха, ніс, брови, вії. Як екзопротезування відновлює обличчя пораненим

ЛЬВІВ – Таїсія Ярова ‒ фахівець з екзопротезування. За її словами, цей фах естетичного протезування в Україні лише розвивається, а одна з найкращих шкіл ‒ в Ізраїлі. Таїсія Ярова повертає усмішки ветеранам, які внаслідок поранення втратили око, вухо, ніс, брови, пальці рук, тобто отримали важкі поранення. Коли почалась велика війна, Таїсія Ярова закрила власний б'юті-салон в Кривому Розі і почала працювати над екзопротезуванням (індивідуальне виготовлення та встановлення зовнішніх силіконових накладок для заміщення втрачених частин обличчя або пальців рук), вдосконалювати свої навички.

Щоб творити справді дива з людським обличчям, понівеченим війною, їй знадобились мистецька, медична освіти, а нині вона здобуває ще й технічний фах.

Радіо Свобода побувало у реабілітаційному центрі Unbroken у Львові і поспостерігало за роботою Таїсії Ярової.

Олександр Ярмолюк з Хмельниччини зазнав важких поранень голови, грудей, живота, кінцівок восени 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Тоді військовослужбовець втратив ліве око.

Дивитися на себе у дзеркало не хотів. Як тільки йому встановили «нове» око, одразу ж до рук взяв люстерко. Тоді й усміхнувся. Відрізнити протез від власного його ока ‒ майже неможливо.

«Я почуваюсь дуже комфортно», вимовив ветеран. Говорити йому ще складно, мова лише повертається, займається із логопедом.

Ветеран Олександр Ярмолюк втратив ліве око під час виконання бойового завдання

Раз на тиждень протез ока потрібно вийняти і промити, щодня закрапати ‒ це весь догляд.

«Добре сидить, не бачу на ньому ні подряпин, нічого, покрутіть оком вправо, вліво, вниз, уверх», ‒ просить на огляді Таїсія Ярова.

Екзопротезистка прополірувала протез і повернула на місце власнику.

«Протез ока зроблений із стоматологічного акрилу, всі матеріали використовую для стоматології. Адже вони безпечні, сертифіковані, міцні, біоінертні.

Малюю вручну. Фарби спеціальні для силіконів. Тому що звичайні на силіконах не тримаються, а треба, щоб певний час носились», ‒ пояснює фахівець із екзопротезування центру Unbroken Таїсія Ярова.

Таїсія Ярова під час роботи

Колір ока підбирає один-в-один, як у пацієнта.

Має цілу палітру кольорів, але докладає свій мистецький хист. Штучне око рухається, його встановлюють на місце втраченого і воно тримається на пластині, яку лікарі встановлюють упритул до шкіри. На цій штучній шкірі Таїсія Ярова відтворює пігментні плями, зморшки.

«Це вже естетичні особливості. Має збігатися з кольором шкіри, текстурою, враховую заломи, зморшки. Вираховую, як протез поводитиметься у міміці, щоб не вискакував. Тут багато треба працювати, підганяти. Я працюю спочатку зі скульптурним пластиліном, далі воском. З воском люблю працювати, бо легко пропрацювати саму текстуру шкіри і далі це все знімається, відливається негативний відбиток в силіконі. Око перевіряю, гладеньке, гарне по кольору, тоді по формі обрізаємо і ставимо під прес, готуємо до полімеризації», – каже Таїсія Ярова.

Екзопротезистка працює, консультуючись із лікарями. Адже можуть бути операційні втручання, додаткова пластична хірургія.

Таїсія Ярова береться за виготовлення протезів у здавалося б безнадійних випадках. Але, зауважує, що медицина настільки швидко розвивається, що в екзопротезуванні майже немає безнадійних ситуацій. Екзопротезист це художник, медик, психолог і ще й треба мати технічні навики, тому й вступила на магістратуру.

«Спершу розмовляю з пацієнтом і десь психологічно маю його відчути, потім консультуюсь з лікарями, оглядаю, далі зняття зліпків, сканування, друкування 3D-відбитку обличчя, на якому я вже працюю, визначаю межі протезу. Наприклад, якщо є фістула, в якій зібралась рідина, то це може постійно виділятися, тому не можна аби протез торкався. Тобто, це вже технічні знання потрібні.

Кожен протез – індивідуальний і починаємо з того, що будуємо його каркас, далі моделюємо, міряємо, розфарбовуємо, відливаємо. Робимо так, щоб це було максимально природно. Якщо протез не буде таким, як було око, ніс, вухо до того, то який його сенс тоді?», – говорить фахівець.

Гама кольорів для очей

Протези є різні. Це залежить від того, чи, наприклад, збереглись верхня та нижня повіки, внутрішні м’язи. Якщо вони збережені, пояснює Таїсія Ярова, то робиться подвійний протез. Перший встановлює лікар-хірург. Вшивається епіпротез, тобто тонка накладка (кулька), що імітує вигляд ока, накладається поверх власного очного яблука пацієнта. Ока він не замінює, але естетичний вигляд ‒ бездоганний, є рухливість, не загортається повіка.

«Протез, який я роблю, це вже протез-лінза, який накладається на цю кульку і око буде повторювати на 80-90 відсотків рухи здорового ока. Якщо це протез, куди кульку вшити неможливо, але збережені верхня та нижня повіка, або реконструйована верхня та нижня повіки, ставиться масивний протез, який буде малорухомий, але все ж таки він буде імітувати колір ока і максимально буде схожим на здорове око.

Якщо це вже видалення повністю м'язових тканин, видалення очного яблучка, частково видалення кісткової тканини, там ще щось, то це вже йде протез-накладка, декоративний, коли око нерухоме, але відтворює колір шкіри, зморшки, пігментні плямки, відтворюю максимальну схожість на здорову частину обличчя, єдине що вона ‒ нерухома», ‒ розповідає Таїсія Ярова.

Вона працює і над створенням брів, вій, нігтів, пальців, якщо вони втрачені внаслідок поранення. Є спеціальні технології вшивання натурального волосся, яке надають перукарні, у силіконову основу.

«Найпростіше відтворити брови, бо це дуже виходить природно. Нескладна робота з протезом носа. Тут є три варіанти ‒ на імплант із магнітом, механічний, коли тримається на дужках окулярів чи якихось скріпленнях. І найпростіший – це на медичний клей, тобто протез приклеюється, він може триматися на шкірі до 12 годин. Людина сама собі накладає. Ми тренуємося накладати клей, у цьому немає нічого складного. Головне, щоб були ніздрі, людина могла дихати. Аби ніс виглядав природно, я навіть вколюю волосся», ‒ каже Таїсія Ярова.

Щодо протеза вуха, то такі ж варіанти кріплення, як і носа. Але вухо, наголошує фахівець, має не лише естетичне, але функціональне значення.

Естетичний протез ока, вій, брови. Після встановлення підбирається подібний колір до шкіри обличчя пацієнта

Війна змінила життя

Життя підкидало Таїсії Яровій з Кривого Рогу численні ідеї та виклики. Вона спершу бачила себе у мистецтві і здобула художню освіту, потім вчилась у медичному коледжі на ортопедичній стоматології і стала зубним техніком. Це дало поглиблені знання, як працювати з обличчям.

Відкрила б'юті-салон, викладала медичний перманентний макіяж, а також її запрошували бути суддею світових чемпіонатів з професійного макіяжу. Однак початок повномасштабної війни змінив усі плани і вона закрила власну справу.

«Займатися протезуванням я почала з початком великої війни у зв'язку з особистою втратою. На війні загинула дуже близька мені людина, мій племінник Влад. Він загинув, прикриваючи відступ хлопцям евакуаційної групи. Другий син моєї старшої сестри теж воює, командир штурмової роти. І я вирішила, що я маю фах і маю працювати, бо можу допомагати.

Всі ми чуємо протезування і думаємо, що мова про руки ноги. Цим і обмежується знання простої людини. А мій фах це цілком інше, це вже ціле мистецтво, симбіоз багатьох професій. Цьому ніде не навчають. Ця професія передається від майстра до майстра», ‒ каже Таїсія Ярова.

Тому вчилась у скульпторів, художників, гримерів кіно і телебачення. І нині навчається на магістратурі, щоб мати знання з технології виготовлення ортопедичних та реабілітаційних виробів.

«Страшно уявити, як жити без обличчя. Обличчя ‒ це особистість, комунікація, стосунки внутрішні. Коли людина втрачає обличчя, вона втрачає себе як особистість. І це розуміння того, що війна щоразу буде дивитися на тебе в дзеркало, це також дуже важко. Тому естетичне протезування дає змогу повернутися до нормального життя і відчувати себе знову частинкою соціуму, не замикатися в собі», ‒ говорить Таїсія Ярова.

Нині в Україні багато мовиться про протезування рук, ніг, що дуже важливо для військовослужбовців, які втратили внаслідок поранення кінцівки. Але естетичне протезування теж дуже важливе.

Ніби без нього й можна жити, але як жити повноцінно?

Таїсія Ярова мріє про створення в Україні школи з естетичного протезування, щоб передавати свої навики. Зараз реабілітаційний центр вирішує юридичні питання, радше колізії в екзопротезуванні. Мова про закупівлю матеріалів, зокрема, щоб і ця сфера могла розвиватись.

Син одного з ветеранів, який втратив око на війні, попросив тата не дивитись на нього «страшним оком». А після протезування сказав, що йому дуже подобаються татові очі.

Військовослужбовці, попри складні травми, втрату ніг, рук, частини обличчя, намагаються пристовуватись до нових викликів і якомога швидше стати на протези. Естетичне протезування і для них є новим. Вони не стримують своєї радості, коли отримують протез носа, вуха, ока. Кажуть, нехай не власне, але воно є.

«Один мій пацієнт казав, що ще таким радим ніколи не був, коли отримав нове око. Хлопець отримав травми обличчя, втратив очі, руку і ногу. Він у пергший день мені сказав, що готовий був до всього, бо будь-яких травм і каліцтва, але лише не до втрати очей. Коли людина у пітьмі, немає обох очей, а таких багато ветеранів, то дуже боляче. Але навіть попри це вони не падають духом і це мені дає сили працювати», ‒ каже Таїсія Ярова.

Вона переїхала з Кривого Рогу на роботу до Львова. Задзвонила сама у реабілітаційний центр і запропонувала свої послуги і майстерність. Всі її рідні ‒ донька, чоловік, літнього вже віку мама, сестра ‒ залишились у рідному місті. Бачаться зрідка, але спілкуються телефоном щодня.

Ветеран виконав сальто, попри втрату ноги, і хоче повернутися в акробатику