Рапопорт уже одужав. Хто такий новий «генерал-губернатор» окупованих територій України?

Видання «Медуза» повідомило, що кремлівський чиновник Борис Рапопорт – він обіймає скромну посаду заступника керівника департаменту адміністрації президента по забезпеченню справ Держради – займається «об’єднанням» окупованих українських територій, які нібито мають скласти новий федеральний округ у складі Росії.

Борис Рапопорт – аж ніяк не нова постать на українському напрямі, хоча відомий він значно менше, ніж публічні «куратори» України Владислав Сурков чи Дмитро Козак. У грудні 2014 року заступник начальника управління адміністрації президента Росії з питань соціально-економічного співробітництва з країнами СНД Борис Рапопорт пішов з посади – за його власною заявою через поганий стан здоров’я. Насправді, причина відставки Рапопорта була зовсім в іншому. Команда помічника президента Росії Владислава Суркова провалила створення Новоросії.

Борис Рапопорт, заступника керівника департаменту адміністрації президента Росії по забезпеченню справ Держради

Я добре запам’ятав розмову, яка відбулася у мене з одним із поінформованих російських колег у перші тижні Майдану 2013–2014 років. Я тоді хотів перевірити версію, згідно з якою Сурков упритул займався Україною та «опікувався» тодішнім президентом Віктором Януковичем. На моє запитання колега дав відповідь, справжній сенс якої я зрозумів лише через кілька місяців. «Сурков не займається Україною. Він займається Кримом. А Україною опікується Рапопорт».

Архівне фото: Владислав Сурков (ліворуч) і тодішній прем'єр-міністр Росії Володимир Путін

Недооцінили готовність українців до опору

Сурков справді тоді був завантажений насамперед операцією з окупації та анексії Криму, спілкувався з представниками місцевих кланів, підбирав людину на посаду нового глави кримського уряду. А Рапопорт розмістив у Харкові справжній штаб, який мав забезпечити створення «Новоросії». Причому, як відомо, розкол України мав відбутися без залучення регулярних російських військ, силами лише диверсійних груп та агентури у місцевій владі та спецслужбах України.

Як це нерідко буває із російськими чиновниками, Рапопорт та його команда переоцінили власні можливості та недооцінили готовність українців до опору. Довелося задовольнятися не «Новоросією», а частиною територій Донецької та Луганської областей – і це після того, як Володимир Путін у промові у зв’язку з анексією Криму чітко окреслив російські територіальні претензії до України.

Як стверджували, в адміністрації російського президента тоді був страшний скандал. Хто не бачив Путіна в нестямі – той взагалі мало що бачив у цьому житті. Серед постраждалих чиновників, зрозуміло, виявився і Борис Рапопорт, який змушений був повідомити про хворобу. Тим більше, що до адміністрації президента Росії Рапопорта повернули тоді саме під це конкретне завдання – розчленування України. Повернули якраз тоді, коли у Києві розпочинався Майдан.

Борис Рапопорт, заступника керівника департаменту адміністрації президента Росії по забезпеченню справ Держради

Якщо ви прочитаєте офіційну біографію Рапопорта, ви навряд чи зрозумієте з неї, чому цей професійний інженер з Петербургу взагалі займається пострадянським простором. Але ж це – офіційна біографія.

Петербурзьке походження Рапопорта вже вказує на особливий рівень зв’язків у російській політичній еліті. Але які саме це зв’язки, з офіційної біографії ви не дізнаєтесь – треба чекати, коли відкриються архіви ФСБ. Втім, момент «легалізації» Рапопорта як аналітика легко проглядається: у 2002 році він очолив інформаційно-аналітичний відділ громадсько-політичного клубу «Соціум XXI».

Фахівець з роботи зі зрадниками, залякування, «зачистки»

Не намагайтеся знайти будь-яку інформацію про цю організацію у відкритому доступі. Знайдете хіба що повідомлення про ліквідацію клубу. Додам від себе: після приходу Володимира Путіна до влади його соратники з ФСБ – як таємні, так і явні – створили систему закритих клубів, головною функцією яких була розробка курсу розвитку Росії, який ми зараз і спостерігаємо. Вірніше, «клуби» розробляли різні варіанти, з яких Путін мав вибрати прийнятний вектор розвитку. А вже потім автори схвалених концепцій мали зайнятися їхнім втіленням. У випадку Рапопорта – спочатку підім’яти під Кремль російські регіони, а потім зайнятися тим самим на пострадянському просторі.

Після своєї відставки Рапопорту знову вдалося те, на що здатний аж ніяк не кожен кремлівський чиновник. Рапопорт намагався задовольнити інтереси Владислава Суркова та Олега Говоруна (Говорун, власне, і привів його до Кремля у 2013 році). А зараз він у орбіті інтересів Сергія Кирієнка, першого заступника глави адміністрації президента Росії.

Президент Росії Володимир Путін (праворуч) і перший заступник керівника адміністрації президента Сергій Кирієнко. 2019 рік

Саме Кирієнку Путін доручив «оформити» анексію окупованих українських територій. І, звичайно ж, Кирієнко може вважати Рапопорта фахівцем з роботи зі зрадниками, залякування, «зачистки» та вибудовування окупаційної вертикалі влади. Тим більше, що Рапопорт уже займався цим у 2014 році.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і його проєкту Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода