ВАШИНГТОН – Головний український посадовець із питань санкцій прибув до Вашингтона 31 серпня, намагаючись зберегти шанси на ухвалення масштабного законопроєкту про санкції проти Росії, який отримав переважну двопартійну підтримку в Сенаті, але тепер має пройти складніше випробування в Палаті представників.
Владислав Власюк, уповноважений президента Володимира Зеленського з питань санкційної політики, має зустрітися із законодавцями, оскільки Київ закликає Конгрес просувати «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Про нинішню боротьбу за цей законопроєкт раніше також повідомляла Українська редакція Радіо Свобода.
Владислав Власюк в офісі Радіо Свобода. Вашингтон, 15 квітня 2026 року
7 серпня Сенат схвалив законопроєкт 86 голосами проти 11, що стало відображенням рідкісної двопартійної згоди щодо необхідності посилення тиску на Москву.
Але законопроєкт досі не винесли на голосування в Палаті представників, де демократи висловили занепокоєння через положення, які надають президенту Дональду Трампу повноваження запроваджувати мита до 100 відсотків проти країн, які купують російські нафту й газ або допомагають Москві обходити санкції.
Лідер демократів у Палаті представників Хакім Джеффріс від штату Нью-Йорк заявив 31 серпня, що його фракція не визначила своєї позиції щодо законопроєкту, водночас визнавши серйозні заперечення високопоставлених демократів проти положень про мита. Демократи занепокоєні тим, що законопроєкт може надати Трампу додаткові повноваження у сфері мит і санкцій, які його адміністрація зможе застосовувати надто широко.
Це спричинило розкол на Капітолійському пагорбі. Законодавці з обох партій загалом підтримують посилення тиску на Росію, але загроза високих мит проти великих покупців російських енергоносіїв стала головною політичною перешкодою для законопроєкту.
Від переконливої перемоги в Сенаті до невизначеності в Палаті представників
Законопроєкт став результатом більш ніж року переговорів за участю Конгресу, Білого дому та українських посадовців.
Його головним ініціатором був покійний сенатор-республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Грем, який досяг домовленості з адміністрацією Трампа перед своєю смертю в липні. Згодом двопартійна група сенаторів продовжила просування документа.
Американський сенатор Ліндсі Грем спілкується зі ЗМІ у Києві
Версія, схвалена Сенатом, передбачає санкції проти російських посадовців, олігархів і членів їхніх родин, фінансових установ та іноземних структур, які підтримують воєнні зусилля Москви. Вона також спрямована проти так званого тіньового флоту Росії – суден, які використовуються для транспортування нафти та обходу західних обмежень.
Пакет продовжує дію Закону про санкції проти Ірану та включає заходи проти іранських енергетичного й збройового секторів.
Палата представників повинна проголосувати за законопроєкт якнайшвидшеДон Бейкон
Білий дім підтримав законопроєкт, представляючи його як ще один інструмент, який Трамп може використати для посилення тиску на Москву й підштовхування Росії до переговорів.
Найбільш суперечливе положення стосується мит. Попередні версії законопроєкту передбачали мита розміром до 500 відсотків. У версії, яку схвалив Сенат, максимальну ставку знизили до 100 відсотків, а сферу застосування положення звузили до найбільших покупців російської нафти або газу та країн, причетних до обходу санкцій. Зниження ставки з 500 до 100 відсотків було одним із ключових компромісів під час переговорів щодо законопроєкту.
Китай та Індія можуть опинитися серед країн, які найбільше підпадають під дію цих заходів через закупівлі російських енергоносіїв. Сенатор Річард Блюменталь також говорив про Китай та Індію серед основних покупців російської нафти, на яких може вплинути сама загроза санкцій.
Прихильники стверджують, що це положення має надати Білому дому важіль впливу на країни, які продовжують купувати російські енергоносії, а не автоматично спричинити масштабну торговельну війну. Критики ставлять під сумнів те, наскільки широкі дискреційні повноваження воно дасть Трампу щодо того, коли запроваджувати або скасовувати мита.
Республіканець Дон Бейкон від Небраски – один із тих, хто закликає Палату представників діяти попри суперечності. Він також є одним з авторів версії законопроєкту, внесеної до Палати представників.
«Законопроєкт про санкції проти Росії був схвалений 86 голосами проти 11. Палата представників повинна проголосувати за нього якнайшвидше, – заявив Бейкон 31 серпня. – Дехто в Палаті дозволяє досконалості стати ворогом добра. Конгрес повинен вжити чітких заходів на підтримку України і проти Путіна – і зробити це зараз».
Демократи зосереджуються на тарифних повноваженнях Трампа
Для демократів у Палаті представників дискусія полягає не лише в тому, чи повинна Росія зіткнутися з додатковими санкціями. Йдеться також про те, чи має Конгрес надати Трампу нові повноваження для запровадження мит у той час, коли торговельна політика його адміністрації вже викликає суперечки.
Законодавець може підтримувати санкції проти Росії і водночас виступати проти положень про мита. Деякі республіканці так само можуть підтримувати жорсткіші санкції, але остерігатися надання адміністрації широких повноважень, здатних порушити торгівлю з головними економічними партнерами США.
Президент США Дональд Трамп
Сенаторка-демократка від Нью-Гемпширу Джин Шахін, яка підтримує жорсткіші заходи проти Москви, 31 серпня закликала Конгрес діяти, водночас розкритикувавши ставлення адміністрації Трампа до високопоставленого російського посадовця.
«У той час як Росія вбиває цивільних в Україні, Білий дім приймає на американській землі підсанкційного міністра фінансів Путіна, – заявила Шахін. – Адміністрація Трампа повинна тиснути на Путіна та його поплічників, а не надавати їм платформу. Тепер, коли Палата представників повернулася до Вашингтона, настав час ухвалити санкції проти Росії». Російський міністр фінансів Антон Сілуанов 31 серпня взяв участь у зустрічі міністрів фінансів G20 у США і провів окремі переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.
Тому дискусія в Палаті представників, найімовірніше, зосередиться на тому, чи достатні передбачені законопроєктом обмеження і запобіжники, щоб не допустити надто широкого застосування тарифних повноважень.
Україна наводить свої аргументи
Візит Власюка відбувається в той час, коли Україна намагається зберегти увагу законодавців до здатності Росії фінансувати й продовжувати свою війну.
Київ давно стверджує, що воєнні зусилля Росії значною мірою залежать від доходів від експорту енергоносіїв, а також від мереж компаній, фінансових установ і посередників, які допомагають Москві обходити санкції. Власюк раніше заявляв, що обмеження російського нафтового експорту безпосередньо скорочує доходи Москви.
Тепер ми очікуємо на ухвалення законопроєкту Палатою представників і його остаточне схвалення КонгресомВладислав Власюк
Українські посадовці дедалі активніше закликають західні уряди бити саме по цих мережах, а не просто додавати окремих російських посадовців до санкційних списків.
Власюк також працював із європейськими урядами над координацією санкцій проти російських виробників зброї та іноземних постачальників, які підтримують російську оборонну промисловість. У квітні він розповідав Радіо Свобода про передачу партнерам інформації щодо російських виробників зброї та постачальників компонентів із третіх країн.
У серпні він сказав Радіо Свобода, що голосування в Сенаті стало «потужним сигналом від американського народу» про те, що Росія повинна заплатити вищу ціну за свою агресію, а підтримка України залишається сильною.
«Тепер ми очікуємо на ухвалення законопроєкту Палатою представників і його остаточне схвалення Конгресом», – сказав Власюк.
Законопроєкт Грема вписується в цю ширшу стратегію, оскільки спрямований проти російських енергетичних доходів та посередників, які дозволяють Москві зберігати доступ до міжнародних ринків.
Роль Зеленського
Голосуванню в Сенаті передувала надзвичайно пряма лобістська кампанія Зеленського.
Під час свого липневого візиту до Вашингтона президент України зустрівся із сенаторами й закликав їх просувати санкційний пакет після кількох місяців невизначеності в Конгресі. Його втручання допомогло забезпечити результат 86 голосів проти 11 і продемонструвало, що підтримка додаткового тиску на Москву все ще може об’єднувати представників обох партій. Радіо Свобода детально повідомляло про зустріч Зеленського із сенаторами під час цього візиту.
Президент України Володимир Зеленський у Капітолії США у Вашингтоні
Сенатор Річард Блюменталь, один із демократів, які підтримують законопроєкт, стверджував, що цей захід може збільшити економічну ціну російської війни й посилити переговорні важелі Вашингтона.
Сенат відхилив поправку, яка мала вилучити положення щодо мит для країн, які купують російську нафту або природний газ чи сприяють обходу санкцій. Поправку відхилили 32 голосами проти 64, після чого остаточний законопроєкт був схвалений 86 голосами проти 11.
Це голосування підкреслило, наскільки важливим прихильники законопроєкту вважають тарифний механізм як спосіб зробити санкції ефективнішими.
Блюменталь заявив, що запропонував Зеленському знову приїхати до Вашингтона, щоб особисто звернутися до членів Палати представників, як він раніше зробив із сенаторами. Однак станом на 31 серпня було незрозуміло, чи зможе такий візит відбутися найближчими тижнями.
Політика затягування
Безпосереднє питання полягає в тому, чи зможуть лідери Палати представників зберегти достатню частину сенатської коаліції, щоб винести законопроєкт на голосування.
Спікер Майк Джонсон не взяв на себе зобов’язання провести голосування, а законопроєкт конкурує за увагу із заходами щодо фінансування уряду та іншими пріоритетами після повернення законодавців із літньої перерви.
Вузька республіканська більшість у Палаті представників робить двопартійні переговори особливо важливими. Голоси демократів можуть знадобитися, щоб подолати опір республіканців, занепокоєних митами або президентськими повноваженнями, тоді як республіканці мають вирішити, чи залишити сенатську версію законопроєкту переважно без змін, чи домагатися правок, здатних залучити більше підтримки демократів.
Для України затримка несе ризики.
Голосування в Сенаті дало Києву свідчення того, що двопартійна підтримка жорсткіших санкцій проти Росії залишається сильною. Але затяжна боротьба в Палаті представників може перетворити цей консенсус на ширшу суперечку щодо торговельних повноважень Трампа.
Київ хоче, щоб увага залишалася зосередженою на російській воєнній економіці: її нафтових доходах, мережах обходу санкцій і здатності підтримувати виробництво зброї.
Однак дискусія в Палаті представників може бути зумовлена не менше питаннями торговельної політики США та президентських повноважень, ніж самими санкціями.
Для демократів головне питання полягає в тому, чи переважають переваги законопроєкту ризики від надання Трампу додаткових тарифних повноважень. Для республіканців виклик полягає в тому, щоб перетворити переконливе голосування в Сенаті на законодавство, здатне пройти через Палату представників із її меншою й більш розділеною більшістю.
Візит Владислава Власюка до Вашингтона відбувається тоді, коли це питання залишається невирішеним. Його завдання в теорії просте: переконати законодавців, що тарифний механізм є невід’ємною частиною спроби скоротити здатність Росії фінансувати свою війну, водночас зберігши достатню двопартійну підтримку, щоб провести законопроєкт через Палату представників.