Переговори в Абу-Дабі між Україною, Росією та США, а також за участі європейців, не дали прориву в досягненні миру чи навіть тимчасового перемир’я. Натомість саме тло перегорів і заяви офіційних представників та публікації в ЗМІ свідчать про наполегливе прагнення Росії вносити зміни в Конституцію України або в її ключові закони. Це абсолютно не сприймається Києвом і бачиться як намагання диктувати умови конституційного устрою України. Розглянемо, де саме Росія хоче диктувати Україні «як їй жити і з ким дружити».
Буквально напередодні переговорів в Абу-Дабі британський часопис The Economist написав, що американські переговорники винайшли нову ідею: перекроїти адміністративну карту України так, щоб зменшити площу Донецької і Луганської областей лише до територій Донбасу, які контролюються російською армією.
Території
«Ще одна ідея, за словами осіб, залучених до переговорів, полягає в певному «картографічному маневрі»: переглянути адміністративні межі України так, щоб дозволити Росії заявити про повний контроль над Луганською та Донецькою областями, які вона прагне захопити, – і водночас уникнути ситуації, за якої Україна віддала б решту міст, що залишаються під її контролем», – пише видання.
Це питання конституційного устрою України й ідея ця – перекроювати адміністративну карту України задля того, що російський керманич Володимир Путін міг оголосити про взяття цілого Донбасу, – є неприйнятною для України.
Але пропонуючи це, американські переговорники можуть прагнути якось оминути вимогу Росії щодо виведення ЗСУ з усього Донбасу, включно зі стратегічно неприпустимою здачею «поясу фортець Слов’янськ-Краматорськ, які Україна впевнено утримує.
Проте немає гарантій, що Росія не зажадає виведення ЗСУ і з інших областей.
«Відхід наших військ з якихось рубежів, є абсолютно неприйнятним з будь-якої точки зору – з військової, з геополітичної, політичної, наших законів і так далі. Він вигідний Росії, звісно, в тактичному плані, але він в стратегічному плані не буде означати нічого, окрім того, що ми просто поступаємося Росії, фактично погоджуємося на капітуляцію і далі будемо очікувати, коли Росія буде вимагати відхід з Полтавської області чи з Чернігівської і так далі. Бо вони кожного дня можуть придумувати нові причини, що українська армія, яка знаходиться в Чернігівській області, загрожує Росії», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода військовий експерт Михайло Самусь.
Вогонь української артилерії по позиціях російської армії в Запорізькій області
«Ми будемо міняти свою Конституцію? І в цій Конституції що буде написано? Що окей, ми можемо написати, що Слов'янськ, Краматорськ входять до Харківської області. Тобто, поміняються адміністративні межі там Дніпропетровської, Харківської і так далі. Але що ми напишемо про ті території, які Росія окупувала? Що ми визнаємо, що це російські території? Це навіть не умиротворення агресора, це – капітуляція», – додає військовий експерт.
Очільник Росії неодноразово демонстрував, що його територіальні амбіції щодо України сягають значно далі за межі Донбасу. У вересні 2022 року Росія оголосила про незаконну анексію Луганської, Донецької, Херсонської й Запорізької областей, а Кремль протягом тривалого часу готував російське суспільство до думки, що ця незаконна анексія є остаточною, зазначає в аналізі за 11 листопада американський Інститут вивчення війни (ISW).
Наслідки удару РФ по маршрутці, Краматорськ, Донецька область, 8 жовтня 2026 року. На тлі неуспішних і зі значними жертвами штурмів своєї армії на Донбасі, Росія активізувала удари по цивільному населенню та інфраструктурі України
«Крім того, російські посадовці регулярно стверджують, що «Новоросія» – вигаданий, розмитий регіон на півдні й сході України – є невіддільною частиною Росії. До складу «Новоросії» вони включають не лише окупований Крим і чотири незаконно анексовані Росією області, а й Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську й Одеську області», – йдеться в повідомленні ISW.
Україна зрештою матиме дещо іншу формуДональд Трамп
Так само підлив олії у вогонь і президент США Дональд Трамп. Кілька днів тому в інтерв’ю CBS News Трамп сказав, що після завершення війни Україна матиме «дещо іншу форму»
Відповідаючи на запитання, чи очікує він, що за результатами мирних домовленостей Україна залишиться вільною та незалежною державою, Трамп сказав дослівно: «Я думаю, ми цього досягнемо, і гадаю, це станеться. Україна зрештою матиме дещо іншу форму».
Але Україна все одно не визнає контроль Росії над окупованими територіями. І кінцева мета і розуміння перемоги в Україні не змінилися – повернення до територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Нехай це недосяжно в ближчій перспективі, але мета України і розуміння перемоги є саме таким.
Як сказав один з лідерів російської опозиції, шахіст Гаррі Каспаров, «остаточна перемога Україна – це український прапор у Севастополі».
Мапа 1918 року. Повна назва: «Загальна карта України». На тлі розмов про Україну «іншої форми», багато користувачів соцмереж постили карти доби УНР, на яких Україна виходить далеко за нинішню «форму», включаючи і Кубань та інші території, які нині є частиною РФ
ЗСУ
Також вимоги Росії порушують суверенність України – зокрема в питанні чисельності Збройних сил України (ЗСУ).
Так, на початку війни, під час стамбульських переговорів в березні 2022 року російська делегація на чолі з тим же Володимиром Мединським нібито вимагала обмежити чисельність ЗСУ на рівні 50 тисяч вояків.
Але потім через майже п’ять років успішного спротиву російський армії, вже не йдеться про «демілітаризацію» і обмеження ЗСУ як реальну вимогу до України.
Нині нібито Росія, як писали ЗМІ, хоче аби після війни максимальна чисельність ЗСУ становила не більше 600 тисяч вояків. Україна ж наполягає на цифрі 800 тисяч як мінімум, про що згадав і The Economist.
Нині число людей в уніформі, які відбивають російську агресії сягає в Україні становить щонайменше 1,2 мільйона людей.
Київ вважає своїм суверенним правом визначати кількість свого війська – надто ж коли навіть після досягнення миру зберігатиметься ризик повторного нападу з боку Росії.
Підрозділ десантно-штурмових військ ЗСУ на тренуванні у невстановленому місці. Зараз серед обговорюваних гарантій безпеки для України однією з ключових є недопущення повторного вторгенння Росія в разі досягенння миру
Так само Україна не погоджується з незгодою Москви на розташування західного контингенту з «Коаліції охочих» під проводом європейських країн для дотримання майбутнього миру.
Про можливість дислокації цього контингенту неодноразово говорили на самітах «Коаліції охочих» (Коаліції рішучих), а в листопаді на території Польщі відбуваються перші військові навчання контингентів цих міжнародних сил.
Хоч Конституція (Стаття 17) говорить, що «на території України не допускається розташування іноземних військових баз», однак тут ідеться про постійні військові бази, а «Коаліція охочих» – це тимчасове розташування без постійних баз.
Саміт «Коаліції охочих». Київ, 24 серпня 2026 року. В листопаді 2026 року на території Польщі проводяться перші військові маневри контингентів, які мають становити стабілізаційні сили після досягнення миру в Україні
Тобто, в Україні згідно з Конституцією, на законних підставах можуть проводитися міжнародні військові навчання (за окремим законом, який щороку ухвалює Верховна Рада) або надаватися інша оборонна допомога. Положення про бази прописувалось в Конституції саме з метою показати невдоволення базуванням Чорноморського флоту Росії в Криму.
Із Перехідних положень Конституції було виключено пункт 14, який дозволяв використання військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди (це було зроблено, знову ж таки, щоб заблокувати базування російського флоту в Криму).
НАТО
Росія вважає однією, як вона каже, з «першопричин» нападу ніби те, що Україна була на порозі вступу до НАТО.
Російський лідер Володимир Путін сказав 1 жовтня, відповідаючи на запитання в межах дискусійного клубу «Валдай», що Україна має залишатися нейтральною державою. На його думку, це так, оскільки це написано в Декларації, на основі якої Україна «отримала незалежність».
«У декларації написано, що нейтральна держава. Ми завжди… виходили з того, що Україна – нейтральна держава. А потім раптом вони внесли до Конституції ціль вступу до НАТО. Але це інша історія зовсім, у тому числі і для безпеки Російської Федерації. І це теж одна з причин конфлікту, який триває досі», – заявив Путін.
Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Марк Рютте, Київ, 3 червня 2026 року
Питання членства в НАТО справді з лютого 2019 року прописано в Конституції України. Конституція закріплює стратегічний курс на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (НАТО).
Президент України визначений гарантом реалізації цього стратегічного курсу (Стаття 102), а Кабінет міністрів забезпечує реалізацію стратегічного курсу на вступ до ЄС та НАТО (Стаття 116).
Чому Україна має міняти Конституцію і обмежувати своє право на вибір союзів, до яких їх прагнути?
Нехай навіть зараз і нереально говорити про членство в НАТО через брак консенсусу поміж членів альянсу. Але все одно, в Україні схиляються, що вибір союзів – це суверенне право України.
Мова, Церква
Так само порушує закони України і наполягання Москви на наданні якогось особливого статусу російській мові – навіть ледь не другої державної.
«Державною мовою в Україні є українська мова», – говорить Стаття 10-та Конституції.
А Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набрав чинності 16 липня 2019 року, регулює застосування української як державної мови, а також і мов національних меншин.
Росія, наполягаючи на якомусь офіційному статусі російської мови, сама заборонила українські організації, позакривали навіть українські суботні чи недільні школи в Російській Федерації.
Під час одного з пікетів на захист українськоюї мови в Києві
Так само російські переговорники наполягають на статусі Української православної церкви (Московського патріархату), яка ще й досі не виконала припис Держслужби з питань етнополітики та свободи совісті про розірвання зв’язків з РПЦ і нині тривають суди.
«Питання Донбасу залишається ключовим для росіян. І вихід українських військ із Донбасу є однією із ключових вимог Російської Федерації. До цього, безумовно, додається ще спроба заборонити виробництво тієї чи іншої зброї, перш за все, далекобійної. Ну, і далі це вже питання допущення російських партій (до виборів). Питання мови, питання церкви і так далі і так далі, – пояснює Радіо Свобода Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру «Ділова столиця».
Тобто, в під час переговорного процесу Росія намагається перетворити Україну на країну з обмеженим суверенітетом. Концепцію «обмеженого суверенітету» Кремль застосовував до колишніх комуністичних країн Варшавського договору, які фактично були окуповані і перебували в орбіті СРСР в часи Холодної війни. Зараз всі ці країни є членами ЄС і НАТО.
(В роботі над матеріалом брала участь Оксана Максимлюк)