Кирило, хек, Мединський і крипта. Ексклюзив про запланований ЄС пакет санкцій проти Росії

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перед колегією європейських комісарів у Брюсселі, Бельгія, 22 квітня 2026 року

Європейський Союз продовжує нарощувати санкційний тиск на Росію. Менш ніж через два місяці після ухвалення 20-го пакета санкцій від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, 9 червня Єврокомісія представила державам-членам ЄС проєкт 21-го пакета санкцій.

Радіо Свобода має ексклюзивні подробиці.

Ключовою є пропозиція внести до санкційного списку низку високопоставлених російських діячів, зокрема патріарха Московського Кирила, що не підтримує тепер уже Болгарія. Також – президента Міжнародної шахової федерації Аркадія Дворковича та історика Володимира Мединського, який входив до складу російської переговорної групи на зустрічах з українськими посадовцями раніше цього року.

Переговорник від Росії Володимир Мединський і переговорник від України Давид Арахамія

Попередній уряд Угорщини блокував запровадження санкцій проти цих осіб, однак нове керівництво в Будапешті підтримує такі заходи, повідомили Радіо Свобода джерела в ЄС.

У секторальній частині проєкту, що потрапив у розпорядження Радіо Свобода, немає особливо жорстких нових обмежень. Водночас документ передбачає заборону на імпорт виловленої в Росії риби, зокрема минтая та тріски. Також пропонується припинити ввезення до ЄС мідних, нікелевих і свинцевих руд, руд дорогоцінних металів та необроблених цинкових концентратів.

Європейським компаніям планують заборонити постачати до Росії нікелеві порошки, метали та сплави, що використовуються для антикорозійного покриття авіаційних двигунів, берилієві порошки, які застосовуються у виробництві ракетних палив і високотехнологічних сплавів, а також спеціальні стрічки та смуги. Усі ці матеріали є важливими складовими для виробництва безпілотників.

Прем'єр Угорщини Петер Мадяр та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн потиснули руки під час зустрічі в штаб-квартирі Єврокомісії в Брюсселі, Бельгія, 29 травня 2026 року

Ще одним нововведенням є пропозиція запровадити окрему заборону на надання криптоактивних послуг третім країнам, які допомагають Росії обходити санкції.

Хоча жодна країна поки не названа, проєкт передбачає заборону на транзакції з 11 криптовалютними платформами та компаніями, які, за оцінкою Брюсселя, сприяли Кремлю в обході обмежувальних заходів.

Йдеться про структури, пов’язані з Білоруссю, Грузією, Маршалловими Островами, Нігерією, Панамою та Об’єднаними Арабськими Еміратами.

ЄС також пропонує запровадити заборону на транзакції з одним із киргизьких банків, пов’язаних із російською платіжною системою «Мир». Крім того, під санкції можуть потрапити три компанії з Киргизстану та дві з Казахстану, які, за оцінкою Брюсселя, постачали Росії товари військового призначення.

Як і в кожному новому пакеті санкцій, ЄС пропонує додати до чорного списку нові судна, які, на думку Брюсселя, належать до так званого російського «тіньового флоту». Цього разу під санкції можуть потрапити ще 30 кораблів, що збільшить загальну кількість таких суден до 660.

Пожежа на підсанкційному танкері Kairos, що належить «тіньовому флоту» Росії, біля чорноморського узбережжя Туреччини після удару морських дронів. 28 листопада 2025 року

Також пропонується зробити підсанкційною діяльністю продаж Росії танкерів для перевезення скрапленого природного газу (СПГ), за аналогією з уже чинною забороною на продаж нафтових танкерів.

Як і у випадку з нафтовими танкерами, планується запровадити так зване «положення про відсутність Росії» (No Russia clause) при продажі СПГ-танкерів третім країнам. Це означає, що покупці не зможуть перепродавати або передавати такі судна Росії.

У зв’язку зі стрімким зростанням цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході Європейська комісія пропонує на шість місяців призупинити перегляд граничної ціни на російську нафту, яка наразі становить 44,10 долара за барель.

Оскільки російська економіка отримує вигоду від високих нафтових цін, у тексті санкцій зазначається, що «з огляду на нещодавні виняткові потрясіння на ринках сирої нафти та нафтопродуктів, а також для забезпечення ефективності механізму цінової стелі у досягненні його цілей, доцільно призупинити зміну рівня цінової стелі».

Президент США Дональд Трамп розмовляє з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем'єр-міністром Канади Марком Карні під час робочого обіду з лідерами G7 та країн Близького Сходу під час саміту G7 в Евіан-ле-Бен, Франція, 16 червня 2026 року

Повертаючись до пропозиції Естонії, висунутої ще в лютому, Єврокомісія також пропонує заборонити в’їзд до Шенгенської зони всім особам, які протягом останніх чотирьох років воювали у складі російської армії або будь-яких проросійських збройних формувань в Україні.

Основною проблемою тут стане перевірка фактів. Естонія вже використовувала як дані розвідки, так і інформацію із соцмереж для внесення тисяч таких бійців до списку осіб, яким заборонений в’їзд до Шенгенської зони. Теоретично ця заборона має діяти на всій території Шенгену, однак для цього окремі держави повинні постійно відстежувати дані в Шенгенській інформаційній системі (SIS) та гарантувати, що жодній із цих осіб не буде видано туристичну візу.

Російські військовослужбовці, які беруть участь у так званій «спеціальній військовій операції» в Україні, марширують Красною площею під час параду до Дня Перемоги в Москві, Росія, 9 травня 2026 року

Нарешті, пакет санкцій пропонує низку юридичних механізмів для захисту компаній ЄС, які дотримуються санкцій проти Росії. Зокрема, передбачається зміна законодавства, яка дозволить судам ЄС видавати так звані «заборонні приписи проти примусового виконання рішень» (anti-enforcement injunctions), щоб перешкоджати виконанню російських судових рішень у третіх країнах.

Наразі такі механізми застосовуються лише до окремих категорій російських судових рішень, наприклад у банківській сфері. Нова пропозиція поширює цей захист на будь-які спроби Росії оскаржувати санкційні рішення Європейського Союзу через судові інструменти.

Крім того, для компаній ЄС буде створено новий правовий інструмент, який дозволить їм подавати позови проти контрагентів із третіх країн, якщо ті подадуть позов проти європейської компанії за межами ЄС через призупинення або розірвання контракту з метою виконання секторальних санкцій проти Росії.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Болгарія не підтримує частину санкцій ЄС щодо Росії, зокрема, проти патріарха Кирила – МЗС

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Україна та Молдова відкрили переговори про вступ до ЄС: що це означає

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

В України не буде «геополітичних знижок» у питанні вступу до ЄС – дипломати