Доступність посилання

ТОП новини

Звуки життя: За правами до Європи. Сім тисяч українців шукали торік справедливості у Євросуді.


Аудіозапис програми. Перший випуск: Аудіозапис програми. Другий випуск: Олександр Лащенко, Надія Шерстюк Україна опинилася у четвірці держав Ради Європи за найбільшою кількістю звернень до Європейського суду з прав людини. Пальму першості утримує в цьому рейтингу Росія, далі йдуть Туреччина з Румунією. А українці, завдяки майже семи тисячам позовів, забезпечили своїй державі місце поблизу цього “п’єдесталу пошани”. Євросуд примусив сплатити позивачам, права котрих порушили в Україні, три мільйони гривень відшкодувань. Чи легко виграти справу в Страсбурзькому суді простому українцеві? Як туди можна звертатися і на які компенсації сподіватися?

ГЛАС НАРОДУ
Що Ви знаєте про Європейський суд і чи готові податися до нього за допомогою?
Наталя, стиліст телебачення, 26 років:
"Це настільки копітка процедура, що не варто за неї братися"
Віталій, службовець, 30 років:
"Судам взагалі віри нема! У кого більше грошей, той і править. Таким є життя".
Ольга, працівник страхової компанії, 25 років:
"Чуло, що такий Європейський суд є, але його діяльністю не цікавилася. У будь-якому випадку, як і всюди, треба подавати позов".


КІЛЬКІСТЬ РІШЕНЬ ЗА ПОЗОВАМИ УКРАЇНЦІВ ЗРОСЛА ЗА 6 РОКІВ У 172 РАЗИ

У 2002-му – один вердикт, 2003-му – шість, 2004-му – тринадцять, а у 2005-му – 120. Кількість рішень Європейського суду з прав людини проти України зростала у геометричній прогресії. Але найбільш урожайним виявився минулий рік – 172 ухвали. Як наслідок, крім відшкодування, визначеного Європейською юстицією (майже три мільйони гривень), Україна також сплатила позивачам понад п’ять з половиною мільйонів за рішеннями вітчизняних судів. Тобто, це ті гроші, із виплатою яких зволікали і здійснили тільки після вердикту Європейського суду. Саме невиконання рішень, а також затягування розгляду справ та взагалі незабезпечення права на справедливий суд і є основними причинами, що спонукають українців шукати справедливості у Страсбурзі. На що скаржаться сюди українські громадяни в останні роки, розповідає юрист Валерія Лутковська, котра неодноразово представляла інтереси України у Євросуді:

Аркадій Бущенко
“Зберігається та ж тематика, що й торік – тривалість виконання рішень судів, час розгляду справ у судах чи на досудовому слідстві. А також умови утримання в місцях позбавлення волі та як надають медичну допомогу в ув’язненні тощо”.

Майже сім тисяч позовів – показник того, що держава не спроможна захистити права своїх громадян. Україна все частіше програє справи у Міжнародному суді, бо з одного боку стикається з масою проблем у правовій системі, а з іншого — зі зміцненням людської гідності й бажанням відстоювати власні права у судах, констатує адвокат Аркадій Бущенко.

“Проблема в тому, що насправді українцям важко відстоювати свої права. І одна із системних проблем, що заважають, – погана робота судів. Це і висвітлили ухвали у Страсбурзі. Левова частка розглянутих у Страсбурзі справ стосувалася досудового розгляду або тривалого невиконання судових рішень”.

ЩО ТАКЕ ЄВРОСУД І ЯК ДО НЬОГО ЗВЕРТАТИСЯ?

Дія Євросуду з прав людини поширюється на всі держави-члени Ради Європи, що ратифікували Європейську Конвенцію про захист прав людини та основних свобод. Важливість Конвенції у тому, що вона не обмежилася деклараціями на захист прав людини, а й створила механізм такого захисту. Таку роль і виконує суд, розташований у французькому місті Страсбурзі (до речі, там же розташована і Рада Європи, до якої у листопаді 1995 року приєдналася і Україна).

Рішення Європейського суду не всеосяжні, вони стосуються тільки тієї людини, яка подала позов. Звернутися до Євросуду не так уже й просто – перед цим треба суворо дотриматися кількох обов’язкових умов. Зокрема, скаргу повинна писати лише та людина, котра вважає себе потерпілою. Позивач має вичерпати всі судові способи захисту своїх прав в Україні й лише потім писати до Страсбурга. Причому оскаржувати можна ті події, відповідальність за які несе влада, — заяви проти приватних осіб, а також організацій Євросуд не прийме. І до того ж, позиватися дозволяється не пізніше, ніж через півроку після того, як проблему остаточно розгляне відповідний державний орган. Якщо скарга стосується вироку суду, піврічний термін починається з ухвалення вердикту в рамках встановленої процедури апеляцій.

Коли всі ці умови виконані, тоді слід заповнити спеціальний формуляр заяви. Як зазначають українські правозахисники, це юридичний документ, обов’язковий при зверненні до Євросуду. Водночас потрібно додати документи та всі рішення зі справи. Причому правозахисники попереджають: Євросуд не може гарантувати повернення цих паперів, тому в інтересах позивача надсилати копії.

“Адреса, за якою звертаються до Європейського суду з прав людини: European Court of Human Rights Council of Europe F – 67075 Strasbourg-Cedex France – Франція www.echr.coe.int E-mail: webmaster@echr.coe.int”


Про те, як розглядається скарга, заявника інформує секретар Євросуду. Сам розгляд не є публічним, спочатку його здійснюють письмово, тому присутність позивача на засіданні не обов’язкова. Потім, якщо бракуватиме грошей на адвоката, можна попросити про безкоштовну правову допомогу. Хоча її не можна надавати, коли скарга тільки подається.

3 РОКИ СУДОВОЇ ТЯЖБИ, 100 ТИСЯЧ ЄВРО КОМПЕНСАЦІЇ

Серед тих, хто звертався до Європейського суду, вдова загиблого журналіста Георгія Гонгадзе - Мирослава. Вона виграла позов проти української держави. Суд у Страсбурзі постановив, що держава порушила міжнародні зобов''язання, безрезультатно розслідуючи вбивство чоловіка Мирослави Гонгадзе, батька двох її дітей. Розмір компенсації — 100 тисяч євро. Тим, хто прагне повторити її “страсбурзький шлях”, Мирослава Гонгадзе радить: якщо ви вирішили шукати справедливості у Євросуді, будьте готові до тривалого процесу, що потребує дуже багато уваги та часу. У Мирослави Гонгадзе судові перипетії зайняли три роки.

Мирослава Гонгадзе
“Міністерство юстиції відповідало на мої претензії до українського уряду, я відповідала на їхні відповіді стосовно моїх претензій. Тобто, це нескінченне листування. Також варто не забувати, що Європейський суд завалений справами. Коли його тільки створили, не надходило так багато позовів – люди ще були не готові, просто не знали про існування цієї процедури. Зараз практично всі знають, що така можливість є. Натомість можу стовідсотково запевнити, що я отримала сатисфакцію, подавшись до Страсбурзького суду. Незважаючи на все, всупереч тому, що розслідування в Україні досі триває, я все-таки виграла справу – сім суддів одноголосно визнали мої претензії до української влади обґрунтованими. Хоча я не задоволена виконанням цього рішення. Я вважаю, що українська прокуратура повинна була порушити кримінальні справи як мінімум проти трьох генпрокурорів України, котрі були причиною нерозслідування цієї справи. Хто давав їм наказ не розслідувати, хто давав їм наказ покривати злочин? А загалом кожен в Україні може відстоювати свої права, не треба складати руки!”

Той, кому вдасться виграти справу в Євросуді, має протягом трьох місяців отримати компенсацію від держави, зауважує юрист Валерія Лутковська Невиконання рішень загрожує державі припиненням її членства у Раді Європи. Поки що до цього не доходило:

“По-перше, Україна взяла на себе зобов’язання ефективно виконувати рішення Євросуду, по-друге, в Україні діє закон про виконання рішень Європейського суду з прав людини та застосування його практики. За цим законом, держава не має права ігнорувати ухвали страсбурзької інстанції”.

Те, що українці все частіше виграють справи у Євросуді, є тривожним сигналом, кажуть правозахисники. І не тому, що мільйонні виплати б’ють по державному бюджету. Потік скарг до Страсбурга доводить неспроможність українського судочинства, яке потребує реформування.

Матеріали до теми:

• «Репортери без кордонів»: Становище зі свободою слова в Україні погіршилося порівняно з 2005 роком. • Права людини на пострадянському просторі під тиском. Рік 2006.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG