Колишній український військовослужбовець з Бердянська переховується від російських окупантів із початку повномасштабного вторгнення. Сім’я чоловіка полишила місто задля власної безпеки, а він вимушений змінювати місце проживання, щоб уникнути полону. На умовах анонімності колишній учасник АТО розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», як змінюється поведінка російських військових в окупованому Бердянську після звільнення Збройними силами України Херсону і правого берега Дніпра.
«Живуть у найближчих селах»
Бердянець запевняє, що після звільнення Херсону кількість російських військових значно збільшилась, проте це не впадає в очі, адже вони переважно розташовуються у селах навколо міста.
Намагаються заселитися до звичайних будинків. Тобто не кооперативи, не в держсектор, а просто в житловий чийсь будинок
«Сюди загнали мобілізованих, дуже і дуже багато. Їх селять у найближчих селах. У мене є знайомий в одному з сіл під Бердянськом, поряд оселилися 8 осіб в одному будинку, це мінімум. Вони приїхали сюди брудні, втомлені, немиті. «Орки» (російські військові – ред.) присутні у великій кількості, дуже великій кількості. І зараз вони намагаються заселитися до звичайних будинків. Тобто не кооперативи, не в держсектор, а просто в житловий чийсь будинок, тому що газу може і не бути взимку», – повідомив чоловік.
Як і інші бердянці, які давали інтерв’ю «Новинам Приазов’я», він каже, що пересування військової техніки містом зменшилось.
«Вони (російські військові – ред.) тепер почали об'їжджати іншою трасою, що йде з Маріуполя на Мелітополь. Вони перестали гнати техніку у таких величезних кількостях. Ось увечері бувало таке, що на Мелітопольському шосе тиша, взагалі ніхто не їздить», – розповів житель Бердянська.
«Почуваються дуже вільно»
Чоловік впевнений, що російські військові планують оборонятися і у Бердянську.
«Мелітополь забитий «орками», вони чекають на наступ. У місті (Бердянську – ред.) вони вже укріплені, звісно. Вони настільки укріпилися, що почуваються дуже вільно у місті. Настільки вільно, що ті, хто приїхав сюди воювати – за контрактом, мобілізовані, вони вже тут працюють, вони влаштовуються тут на роботу та заробляють гроші», – зазначив чоловік.
Окопалися настільки сильно, що у них там уже цілі бункери
«Вони під Осипенком (село у Бердянському районі – ред.)окопалися настільки сильно, що у них там уже цілі бункери, це по-перше. По-друге, дуже багато ППО в місті, дуже багато фільтраційних заходів», – поділився спостереженнями бердянець.
Він стверджує, що окупанти змушують працівників комунальних установ копати окопи.
«Ті, хто залишився там працювати, звичайні слюсарі, я не вважаю їх колаборантами, звичайні обхідники, я теж не вважаю їх колаборантами. А коли людина, яка все життя працювала водієм у 104, різко стає кимось, ось це я вважаю колаборант. Мені надходила така інформація, що «Міськгаз», який колишній «Запоріжгаз» (працівники підприємства – ред.) для них (російських військових – ред.) копав окопи з боку РТС (мікрорайон на в’їзді в місто з боку Мелітополя – ред.)», – зауважив бердянець.
«Посилили фільтрацію»
Водночас каже чоловік, відбуваються стихійні перевірки перехожих і фільтраційні заходи.
Беруть телефон, перевіряють на наявність, як вони кажуть, «груп київського режиму» у Telegram
«Кожен Божий день перевзута поліція катається вулицями. Перевіряють документи. Зустріли людину на вулиці, наприклад, беруть телефон, перевіряють на наявність, як вони кажуть, «груп київського режиму» у Telegram. Записують прізвище, імʼя та по батькові, створюють якусь свою базу даних, не знаю, для чого. Коли виїжджаєш (з міста – ред.) знімають відбитки пальців, фотографують», – розповів він.
Влітку бердянці повідомляли про велику кількість родин російських військових, зокрема, з дітьми, які перебували в місті. Переважно їх бачили в оздоровчих таборах та на базах відпочинку. Наразі більшість родин військових полишили місто, а з ними та частина тих, хто пішов на співпрацю з окупаційною владою, стверджує колишній учасник АТО.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Бердянськ перебуває в російській окупації з 27 лютого.
- Після окупації місто залишилося без газопостачання, є постійні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом.
- До Бердянська не пропускають українську гуманітарну допомогу, немає «зелених» коридорів для евакуації.
- Місцеві жителі виходили на мітинги та демонстрували свою патріотичну позицію поки окупанти не почали розганяти активістів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
