Неякісна вода, проблеми з отриманням пенсій, російські товари та ціни в рублях. Як продовжує жити окупований армією Росії Бердянськ, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіли місцеві жителі, які не називають своїх імен з міркувань безпеки.
Небезпека у воді
Щороку працівники бердянської санітарної служби досліджували морську воду на наявність небезпечних мікроорганізмів. Але цього літа на окупованому курорті жодних проб не брали. Зважаючи на події в Маріуполі, що також розташований на Азовському узбережжі, місцеві бояться гуманітарної катастрофи з приходом літа.
«Там (в Маріуполі – ред.) на вулицях трупи лежать, все у землю йде, а з дощем ще й у море. Хтозна-що течією може до нас принести, які нечистоти можуть опинитися навіть у підземних водах, у водогоні. Це ж небезпечно», – поділився думками бердянець.
Він каже, що переважна більшість жителів Бердянська навіть не планують цього літа занурюватися в море.
Щодо якості водопровідної води, то вона наразі «дійсно сумнівна». За інформацією керівництва Запорізького облводоканалу, окупаційна влада не дає можливості доставити хімічні реагенти на станцію, яка розташована в Якимівці, для доочищення води.
Тепер, не те що готувати – навіть вмиватися нею страшно. Ми як зуби почистимо, то рот полощемо кип’яченоюжителька Бердянська
«У нас завжди вода була не дуже добра. І речі після неї не такі м’які, як скажімо, після чисто дніпровської, і волосся сухе. Але ми звикли. Не пили її, звісно, але крупи, макарони на водопровідній воді варили. А тепер, не те що готувати – навіть вмиватися нею страшно. Ми як зуби почистимо, то рот полощемо кип’яченою і готуємо тепер лише на покупній питній воді», – розповіла жителька Бердянська.
Вона також зазаначила, що в місті загострюється ситуація з комарами, які буквально «загризають». З нашестям комах у цьому році також боротися нема кому.
Не сезон. Безлюдні пляжі та море окупованого Бердянська (фотогалерея)
Окупанти «бʼються» з м’яким знаком
У квітні окупаційні сили зняли «Ь» зі стели «Ласкаво просимо! Бердянськ» при в’їзді до міста. В травні призначена окупантами «влада» вирішила продовжити роботу в цьому напрямку. Наступними від русифікації постраждали фотозона «Я люблю Бердянськ» та символ міста – альтанка, з яких наприкінці місяця також демонтували «Ь».
Вони думають, що це щось означає? Ми сприймаємо це, як вандалізм, якусь шкодужителька Бердянська
«Це ж смішно! Вони думають, що це щось означає? Ми сприймаємо це, як вандалізм, якусь шкоду. Визволили вони – від роботи, від газу, від доступних ліків, а тепер ще від м’якого знаку. Слів не вистачає. Нічого, ми все повернемо!» – прокоментувала такі зміни в місті ще одна жителька.
Вона нагадала, що після того, як окупанти зняли «Ь» зі стели на в’їзді в місто, невідомі написали його фарбою, та додали, що «Бердянськ – місто України».
Російські товари за рублі
За інформацією місцевих жителів, у бердянських магазинах «є майже всі необхідні товари». На відміну від ситуації в березні та на початку квітня, «гострого дефіциту продуктів не спостерігається». А ось з ліками й засобами особистої гігієни все значно складніше.
З’явилися якість російські ліки, але ціни високі, і ми не знаємо, що воно такежитель Бердянська
«Елементарного «Корвалменту» в аптеках немає – це український препарат, а пенсіонери лише його і вживають. З’явилися якісь російські ліки, але ціни високі, і ми не знаємо, що воно таке. Багато, дуже багато препаратів не можемо знайти, доводиться замовляти в Запоріжжі через волонтерів, перевізників. Чекати місяць-два, бо не пускають до міста, і все одно дорожче виходить, бо за поставку зверху беруть», – пояснив бердянець.
Так само люди скаржаться на високі ціни на деякі продукти і відсутність асортименту побутових засобів.
Проте пальне дешевше, ніж всюди. Але ж без роботи та грошей заправлятися все одно немає сенсужителька Бердянська
«Я не знаю, які ціни на підконтрольній території. У нас рис, гречка по 80 гривень, макарони – по 60 грн, туалетний папір найдешевший – якийсь там «Крим» – 18 гривень. Засоби жіночої гігієни без особливого асортименту – ціни від 80 гривень починаються за пачку 10 штук. Проте пальне дешевше, ніж всюди. Але ж без роботи та грошей заправлятися все одно немає сенсу», – розповіла місцева дівчина.
Крім цін, бердянці скаржаться на якість товарів, які до міста постачають з Росії.
«Шоколад український смачніше, напої у них ніякі, жіночі засоби, дружина сказала, що теж неякісні. Складається враження, що вони або для нас окремо «клепають» якийсь третій сорт, або просто відправляють те, що росіяни не купують, найдешевше. Але тут воно ніяке не бюджетне», – поділився бердянець.
«Пенсіонерів загнали в бідність»
Русифікація торкнулася не лише архітектури. В магазинах Бердянська почали з’являтися цінники в російській валюті паралельно з гривнею. Призначений військовими РФ так званий «мер» Сауленко під час одного з брифінгів оголосив про початок видачі пенсій у рублях.
«Пенсіонерів настільки загнали в бідність, тим, що пенсії пошта не розносить, тим, що з картки не можна зняти готівку, що вони вимушені йти на уклін до окупантів. З палицями, старенькі, вони приходять ні світ ні зоря до Пенсійного фонду, записуються в чергу, щоб потім взяти там якийсь папірець, по якому в банку зможуть отримати ці десять тисяч рублів. І це, начебто, один раз виплата буде, тобто навіть не щомісяця, як повноцінна пенсія», – розповіла місцева жителька.
Вона каже, що з виплатами пенсій в місті дійсно є проблеми. У тих, хто отримував гроші на картку, з’явилася проблема зі зняттям готівки, адже черга до відділень банку – місяць наперед. Є й інший варіант – отримати гроші через приватних осіб, але в такому випадку плата за послугу складає 10-15% від суми. Ті, хто отримував пенсію на пошті, ризикують залишитися взагалі без грошей.
«В травні придумали нараховувати пенсію родичам на картку прямо у поштовому відділенні, треба було лише надати документи свої та пенсіонера. І знаєте, що нам сказали на пошті? Що звітності за квітень у них немає! Тобто пенсії за минулий місяць просто десь зникли, ми їх не отримали і не побачимо напевно. А що буде в червні, взагалі невідомо, чи буде працювати пошта і надалі?» – поділилася одна з пенсіонерок.
Пенсіонерам радять оформлювати банківські картки, про це повідомили на одному з бердянських телеграм-каналів. І якщо з пенсіями більш-менш зрозуміло, то з виплатою субсидій ситуація складніше. Бердянці скаржаться, що гроші нарахували на рахунки банку, який в місті вже не працює.
«Раніше ми як субсидію отримували? Разом з пенсією на руки. А тепер приходить якесь повідомлення, що начебто на окремому рахунку пільга. І ніхто не подумав про те, що в нашому окупованому місті «Ощадбанк» не працює, він зачинився. Картки їхньої немає, відділення немає, а гроші десь там є. І як їх отримати, хто б сказав?!» – поскаржилася пенсіонерка.
Бердянськ на зв’язку?
В місті постійно зникає мобільний зв’язок та інтернет. Люди не можуть зв’язатися з рідними та переглянути новини протягом кількох днів, іноді тижнів.
У Бердянську вже тривалий час не працює оператор мобільного зв’язку «Водафон» – його абоненти користуються роумінгом «Київстару». Все частіше місцеві абоненти знаходять лінії невідомих операторів.
За словами жителів, у травні окупаційна влада оголосила про продаж російських сім-карток. Ціна стартового пакета – 240 гривень, місячний тариф – 150 гривень. Головна умова для придбання картки – наявність паспорта.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження викладених свідчень чи незалежно їх перевірити.
- Бердянськ перебуває в окупації з 27 лютого.
- Після окупації місто залишилося без газопостачання, є постійні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. Містяни скаржаться на високі ціни, довгі черги біля банкоматів.
- 21 березня українські правоохоронці отримали інформацію про те, що у інтернет-мережі опубліковане відео з особою, яка представляється як Сауленко Олександр Федорович. Чоловік повідомляв, що «бере на себе повноваження» з управління містом через начебто «повне самоусунення чинної влади і небажання співпрацювати з військово-цивільною адміністрацією». Самопроголошеному «меру» висунули підозру у колабораціонізмі, повідомили в Офісі генпрокурора України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
