Друга родина – так кажуть танкісти про членів свого екіпажу. Тому роблять все, аби посилити захист не лише військової техніки, а й у першу чергу своїх побратимів в умовах активного застосування російськими військами різних видів ударних БПЛА. Як танкісти реагують на виклики війни дронів – дізнавалось Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) у бійців 1-ї окремої танкової Сіверської бригади ЗСУ.
Нові виклики на полі бою
Відлига та дощі роблять свою справу – під ногами багно, слизьке, наче крига. Над головою – гул гвинтокрилів української армійської авіації, що прямує кудись у бік лінії зіткнення.
Ми ж їдемо до танкістів 1-ї окремої танкової Сіверської бригади – вони працюють над додатковим захистом бойових машин від ураження російськими безпілотниками. Ріжуть, варять, заміряють…
Від початку повномасштабного вторгнення РФ кількість і роль безпілотників на фронті почала значно зростати – і зростає досі. Міністр оборони Рустем Умєров нещодавно назвав війну Росії проти України «першою війною дронів». Безпілотники армії Росії – значна загроза, в тому числі і для броньованих танків. Саме тому у Сіверській бригаді працюють над додатковим захистом.
Біля одного з танків знайомимось із бороданем на позивний «Ісус», в руках у нього складний метр. Пояснює, що буде обшивати машину резиною.
«Це борти, які захищають танк. Тому я зараз буду робити заміри і піду потім нарізати резину», – каже військовий.
Він – навідник танку, над антидроновим захистом якого зараз і працюють бійці.
«Я загалом стріляю з гармати, а зараз я його обслуговую. В екіпажі всі втрьох обслуговують танк. Нема якоїсь окремої людини, яка цим займається. Хто вільний – той і займається», – зазначає «Ісус».
Читайте також: Найкоротша історія російсько-української війни
У цивільному житі, розповідає боєць, мав різні роботи, серед іншого займався дизайном, працював на пошті. Деякий досвід став у нагоді і на війні.
«Бачення загалом. Допомагає наперед бачити якісь речі, як будуть, як їх краще зробити. Тому це швидше виходить», – ділиться «Ісус».
Він робить заміри і пояснює, що такий захист убезпечує екіпаж танку від уламків, проникнення бронебійних снарядів, акумулятивних та навіть уламкових.
«Воно чи застрягає, чи вибухає до того, як проникне до танку і пошкодить його. Тому загалом все коло має ось таку невеличку броню. Вона на полі бою показала себе ефективною. Якби була неефективна – її б не ставили», – наголошує танкіст.
Читайте також: «Ми або переможемо, або нас не буде»: полковник з-під Бахмуту про мобілізацію і навчання новобранців
Інший боєць зачищає болгаркою зварювальні шви. «Фенікс» на військовій службі 1,5 роки. У мирному житті був риболовом-технологом, з такими інструментами навчився працювати вже на фронті – за роликами на YouTube.
«Та і руки самі до цього тягнуться. Пішло само собою... Всьому, що зараз роблю, я навчився, прийшовши на контракт в армію. Мені це подобається. Я зацікавлений в цих розробках. Навчаюсь кожного дня, свої знання і навички вдосконалюю. І головне, що екіпаж буде захищений, бо екіпаж – це наша сім’я», – зазначає танкіст.
«Треба з півслова розуміти»
«Противник більше використовує дрони, FPV. Тактика особливо не змінилась. Зараз просто танки переробляємо, робимо ось такі куполи, борти наварюємо. РЕБки (засоби радіоелектронної боротьби – ред.) ставимо протидронові, борти вварюємо. Покращуємось, захищаємось далі», – ділиться командир іншого танкового екіпажу «Туман».
Такий позивний у нього не випадково. Пояснює: «Подобається таке погодне явище, як туман. Під час нього можна виконувати різні бойові завдання. Допомагає приховано підійти і приховано піти від противника».
В цивільному житті «Туман» працював у правоохоронних органах та у службі охорони. Служить від весни 2022 року.
Тоді ж до підрозділу прийшов й інший член екіпажу цього танку – «Росомаха». До мобілізації був будівельником.
Читайте також: Коли закінчиться війна? Що варто розуміти кожному
А ось третій член екіпажу, «Шлуні», – в минулому кухар у ресторані. Але ще на строковій службі був механіком танку. В 2017 році пішов на контракт, і досі служить.
Ділиться, як працює танковий екіпаж: «Треба з півслова розуміти, що хоче командир, навідник».
«Зараз тільки мені командир мій, «Туман», хоче щось сказати, я вже знаю, куди хоче повернути машину, куди хоче загнати», – додає боєць.
«Якщо не навчишся – це твоє життя. Це життя бойової машини. Це три людини», – каже своєю чергою навідник танку «Росомаха».
А командир екіпажу «Туман» пояснює: «Швидко вчишся, якщо [є] бойові виїзди. Чим швидше виконаєш команду – тим раніше вразиш ціль і знищиш противника. Це, відповідно, і виїхати, щоб на міни не наїхати, щоб механік знав, куди – ліворуч, праворуч. Танковий екіпаж – це єдине ціле. Що механік, що командир, що навідник діють одночасно».
«Танк виїжджає, всі ховаються», – з усмішкою говорить «Росомаха». – Ми одні з перших, хто виїжджає – можемо дати піхоті зайти зайняти позиції».
«Залізний кулак», – передає словами емблему танкістів «Туман». Адже саме рицарська металева рукавиця із затиснутою в ній козацькою клейнодою, перначем, є відзнакою роду військ, де вони служать.
Пріоритетною ціллю для екіпажу «Туман» називає танк противника: «Якщо не ми – то він нас». Пригадує таке своє перше ураження – під Мар'їнкою у 2022 році. Зізнається, найбільше емоцій, «коли вибухає і горить». Втім, каже, головне – результат.
«І танки були, і піхота була, і бліндажі… По різних цілях працювали. Коли потрапляє снаряд і знищений противник – це вже позитивно. Не важливо чи танк, чи піхота. Головне – знищити ворога», – наголошує він.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум