Запоріжжя – Перепробували все, що могли – так кажуть про свою боротьбу за чисте повітря у Запоріжжі місцеві активісти. Мітинги, петиції не допомагають переломити ситуацію, отож домагатимуться свого права дихати чистим повітрям через суди. Наразі активісти разом з юристами готують судові позови та планують запустити компанію зі збору коштів на судові витрати. Радіо Свобода розбиралася, яка у Запоріжжі ситуація із забрудненням повітря та чому місцеві активісти вирішили йти до суду.
«Ми вже робили все, що могли – і мітинги, і петиції, але вони не є ефективними. Вони потроху залучають людей, але все рівно це не вирішує ніяк ситуацію», – ділиться запорізька екоактивістка, голова громадської організації «Дзиґа» Олеся Крамаренко.
Останній мітинг з вимогою забезпечити право дихати чистим повітрям у Запоріжжі відбувся 19 вересня і зібрав кілька тисяч містян. Під час нього була прийнята резолюція з вимогами до центральних і місцевих органів влади ухвалити рішення про поетапне зниження викидів шкідливих речовин підприємствами у Запоріжжі до 11 жовтня. Тоді екоактивісти пояснили Радіо Свобода, що такі документи, прийняті місцевою владою, враховуються при видачі профільним міністерством дозволів на викиди найбільшим підприємствам-забруднювачам, без них відомство не матиме підстав переглядати встановлені квоти на промислові викиди у бік їхнього скорочення. Присутній тоді на мітингу голова Запорізької ОДА Віталій Боговін обіцяв створити відповідну робочу групу та публічно запросив до неї організаторів акції.
«У вересні відбувся численний мітинг за участі запорожців, і майже 6 тисяч підписів до комітету екологічного (Верховної Ради – ред.), до міської влади, обласної влади. І упродовж цих двох місяців, жовтня і листопада, ми не бачимо суттєвої активізації, тим більш, що закінчилися вибори. І активізація влади щодо врегулювання, вирішення екологічного питання лишається на тому рівні, на якому і була, тобто на ніякому, можна так сказати. На жаль, на сьогоднішній день не бачимо системного підходу, і питання промислового забруднення повітря вирішується владою ситуативно: або вибори, або ситуація, коли люди більш активно починають виступати», – підсумовує Олеся Крамаренко, що також була одним з організаторів екомітингу у вересні цього року.
Що відбувається з повітрям у Запоріжжі?
За даними головного управління статистики у Запорізькій області, 2019 року на область в цілому припадало 173,4 тисячі тонн викидів у повітря за рік. З них 99772,8 тонни – це виробництва, пов’язані з постачанням електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, а 70370,5 тонни викидала переробна промисловість області. При цьому левова частка підприємств, 9563 з 15652, діючих в регіоні на 2019 рік, сконцентрована саме у Запоріжжі.
«Змінилася і структура роботи, і перелік речовин, і апаратура, і все інше, однак, в цілому, я б не сказав, що за останні років 5-7 відбулися якісь суттєві зміни у кращий бік щодо нашого атмосферного повітря. Так, якщо порівнювати з тим, що було 10-20 років тому, а у нас і така статистика є, авжеж стало дещо краще, але це покращення не кардинальне, не переломне. Ситуація не переломилася у кращий бік, тобто як було суттєве забруднення по пилу, то так ми його і бачимо зараз, фенол – фенол і сьогодні є», – характеризує ситуацію з забрудненням повітря в Запоріжжі завідувач відділення оцінки впливу на здоров’я людини факторів середовища життєдіяльності Запорізького обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я України Євген Тулушев.
З січня 2020 року в місті запрацювала мобільна лабораторія моніторингу повітря. Вона була придбана для Лабораторного центру коштом обласного і міського бюджету. Євген Тулушев зазначає, що за 9 місяців цього року установою завдяки пересувній лабораторії було зроблено 14492 дослідження повітря в місті.
«Ніколи за всі попередні десятиріччя ми так багато досліджень не робили. Відібрали 1884 проби атмосферного повітря. Це лише, якщо казати про атмосферне повітря в місті. Зробили 1875 замірів гама-фону, тобто радіаційної складової навантаження на населення. При цьому, ми працюємо у цілодобовому режимі через те, що у нас працювала мобільна лабораторія. У вихідні, святкові дні, будь-які дні виїжджаємо. Плюс до цього, ми виїжджаємо по скаргам, заявам громадян, що надходять до колцентру 15-80 та колцентру обласної адміністрації. У зв’язку з цим кількість відхилень у нас значно зросла», – каже експерт.
«За 9 місяців у нас 24% проб з відхиленнями по тим чи іншим показникам. Це на 10% приблизно більше, ніж було минулого року. Це досить велика цифра, бо ми, дійсно, ніколи так багато не працювали, а по-друге, орієнтованість на скарги мешканців орієнтує на такі найбільш загазовані, забруднені місця, і природньо, що ми виявляємо більш проб з відхиленням за низкою шкідливих речовин», – додає фахівець Запорізького обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я України.
Це в цілому, характеризує ситуацію з атмосферним повітрям в місті Запоріжжя як неблагополучнуЄвген Тулушев
Фенол, сірководень, сірковуглець, формальдегід, толуол, ксилол, оксид вуглецю – це перелік речовин, перевищення максимально дозволених показників яких фіксують у Запоріжжі спеціалісти Лабораторного центру. На прикладі забруднення повітря пилом Євген Тулушев роз’яснює, що ж відбувається з атмосферним повітрям у Запоріжжі:
«Пил дрібнодисперсний нормується 2.5 мікрона, тобто РМ2.5, і РМ10, 10 мікрон. Таке нормування в Україні взагалі відсутнє на дрібнодисперсний пил. Ми орієнтуємося на нормативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. І ось за ними для пилу РМ2.5 норма середньодобова 25 мкг на куб.м, і перевищення цього показника є нормальним, якщо воно не перевищує цей показник більш, ніж 3 дні на рік, – ділиться експерт. – У нас на сьогоднішній день за 9 місяців цей показник дорівнює 30 днів, тобто ми в 10 разів перевищили. Теж саме і по пилу РМ10, якого норматив 50 мкг. У нас перевищує нормативний показник уподовж 23 днів. Це дуже багато, і це в цілому, характеризує ситуацію з атмосферним повітрям в місті Запоріжжя як неблагополучну, і таку, що вимагає, я цитую європейську директиву по атмосферному повітрю, «негайних заходів».
А ось у Запорізькій міськраді відзначають певні позитивні тенденції щодо ситуації із забрудненням повітря міста. Такі дані отримали, відслідковуючи виконання меморандуму між міською владою та підприємствами міста.
«Ми підписали 4 роки тому документ, де підприємства взяли на себе дійсно серйозні зобов’язання. Узаконили у вигляді меморандуму. Підписали його 23 підприємства нашого міста. І за цей час дії меморандуму понад тих нормативних показників, які взяли на себе підприємства як зобов’язання перед державою, наші підприємства скоротили викиди на 1600 тонн на рік. Це практично такий завод як «Дніпроспецталь» у нас припинив працювати, умовно кажучи. Також ми підрахували, підприємствами нашого міста витрачено на покращення технологій, аби скоротити ці викидів, 1,2 мільярда гривень власних коштів», – ділиться радник Запорізького міського голови Валерій Еделев.
Меморандум між міською владою і заводами підписали 23 підприємства нашого містаВалерій Еделев
При цьому в міськраді визнають, що не знають, з чим пов’язано зафіксоване ними скорочення викидів підприємство – чи-то з посиленням природоохоронних заходів, чи з банальним скороченням виробництва місцевими заводами в останні роки.
«У даному випадку дуже складно зробити такий аналіз. Потрібно робити фінансово-економічний аналіз ситуації кожного підприємства. Ми не переслідувати мету проаналізувати, чому відбуваються викиди. У нас є реальні показники. Ось дивиться: ось дані індекс забруднення атмосферного повітря по місту Запоріжжю по рокам. Це дані центральної геофізичної обсерваторії. Це всеукраїнська установа. І дивиться як змінювався індекс. Ось у 2014 році ми прийняли всі програми, що на сьогоднішній день працюють по екології. Займали 16 місце по Україні, а минулого року були 9-ми, тобто всі наші програми, що були відпрацьовані за ці 4 роки дали реальний результат. Чому це відбулося, я не стану заглиблюватися, можливо, частково і в якійсь мірі за рахунок зменшення виробництва», – каже Валерій Еделев.
Що ж робить місцева влада?
У Запорізькій міськраді скаржаться на брак правових інструментів у роботі з великими промисловими підприємствами міста. В органі місцевого самоврядування заявляють, що неодноразово зверталися до центральних органів влади та народних депутатів з проханням розширити повноваження міської влади у питаннях охорони атмосферного повітря.
«Мабуть упродовж останніх 5-6 років ми системно просимо нашу державу прийняти рішення, які б дозволили нам більш тісно і більш ефективно працювати з промисловими підприємствами нашого міста. На сьогоднішній день таких повноважень нема. Взагалі ніяких. Ми сьогодні не контролюємо роботу підприємств. На себе всю цю функцію бере держава…», – каже радник Запорізького міського голови Валерій Еделев.
Ті штрафи, що накладає на порушників держава, копійкові, смішніВалерій Еделев
Він додає: «На сьогодні нормативи визначає перш за все держава. При цьому у органів місцевого самоврядування не питають, чи це мало, чи забагато. По-друге, ті штрафи, що накладає на порушників держава, копійкові, смішні. Сьогодні підприємствам зручніше платити ці копійкові штрафи, а ніж вкладати сотні тисяч доларів у покращення технологічних процесів, які б покращили нашу екологію. Третє, на сьогодні у нас нема важелів впливу у плані перевірки. Перш ніж здійснити перевірку того чи іншого підприємства на предмет порушення екологічних норм, ми маємо дати заявку до еко інспекції. Вона підпорядкована Києву. Екоінспекція теж визначається, перш ніж зробити позапланову перевірку ми маємо запитати у Києва. Пішла заявка до Києва. Через 2-3 тижні, якщо прийде позитивна відповідь, що можна перевірити дане підприємство, порушення, що було, викид газу, давно вже пройшло. Там вже і порушників не знайдеш».
В Запорізькому обласному лабораторному центрі зазначають, що постійно передають до всіх відповідних органів влади результати свого моніторингу повітря в місті. Є такі і в загальному доступі на сайті установи та міської ради.
«Ми щоденно публікуємо всі наші дані на нашому сайті і на сайті міськвиконкому, за домовленістю передаємо їм всі дані. Окрім того, я раз на тиждень готую об’ємну інформацію по абсолютно всім перевищенням максимально дозволених концентрацій шкідливих речовин, які надсилаю і на міського голову, і на обласний департамент екології, і на екоінспекцію, держспоживслужбу, тобто на ті органи, які мають можливість і право застосовувати заходи з покращення чи виправлення ситуацію. Це я роблю щотижня. У мене цих листів накопились досить великі папки», – ділиться Євген Тулушев.
Брак управлінської волі місцевої влади – це один з факторів, з яким екоактивістам Запоріжжя доводиться зіткатися у боротьбі за право дихати чистим повітрям, каже Олеся Крамаренко.
«Всі прекрасно розуміють проблематику, всі прекрасно розуміють законодавство. Так, воно не досконале. Всі розуміють специфіку роботи підприємств, але ми не бачимо великого бажання у влади вирішувати це питання, залучати експертів, залучати юристів, окрім того, що раз на рік відбувається екофорум, і ситуативно під час виборів ця ситуація посилюється», – каже активістка.
За цих умов запорізькі активісти вирішили переглянути тактику боротьби за чисте повітря у місті – будуть відстоювати його у судах. Про своє рішення активісти оголосили у соцмережах: шукають адвокатів, готових вести їхні справи у судах, а також планують запустити краудфандингову кампанію зі збору коштів на судові витрати.
Чи змінять судові позови ситуацію у Запоріжжі?
Випадків подібних судових процесів в Україні наразі лише кілька. Олеся Крамаренко ділиться аналітикою, яку зробили її колеги по екоруху, учасники коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг», представники громадської організації «Право Є!» за підтримки чеської громадської організації «Арніка». Криворізькі активісти на основі Єдиного державного реєстру судових рішень України проаналізували рішення з 2006 по квітень 2020 роки в суперечках, що стосувались порушень законодавства, пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря у Кривому Розі, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі і Маріуполі. За названий час у судах перебувало лише 88 справ, що стосувалися так чи інакше проблеми забруднення повітря, і лише 7 з позвів були подані фізичними особами. Втім, виграти суди, в тому числі апеляційні, позивачі змогли лише в двох випадках, коли позивачі вимагали від «Придніпровська ТЕС АТ «Дніпроенерго» і ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надати інформацію щодо їхнього впливу на природне середовище.
Запорізькі активісти ж вважають, що судові позови спонукатимуть промислові підприємства-забруднювачі йти на поступки і більш активно впроваджувати у себе природоохоронні заходи. При цьому варіантів позовів може бути кілька. Які з них можуть бути найбільш перспективними в плані задоволення їхніх вимог судами, екоактивісти визначатимуть разом з юристами, що вестимуть справи.
Всі розуміють специфіку роботи підприємств, але ми не бачимо великого бажання у влади вирішувати це питанняОлеся Крамаренко
«Просто так не напишеш, що ми бачимо щось в повітрі, що ми живемо в зоні забруднення. Ми розуміємо, що мають бути якісно підготовлені скарги. Будемо вирішувати і, можливо, будемо на двох суб’єктів – і на забруднювачів, і на владу за бездіяльність. І, до речі, я хочу відзначити такий момент: як тільки дописи з’явилися в соціальній мережі, не знаю чи то є поштовхом до цього, активісти отримали на пошту від департаменту листи з пропозицією увійти до робочої групи, яка створена на виконання постанови про моніторинг. Вона була ще в 2018 році. Це №827, яка зобов’язує місцеву владу створювати органи управління атмосферним повітрям. І вони мають низку повноважень, і в них можуть входити громадські активісти», – ділиться Олеся Крамаренко.
А ось представники міської влади Запоріжжя наразі не бачать для себе в якості рішення можливість у судах відстоювати право городян на чисте повітря. Дієвим механізмом називають укладання угод та меморандумів з заводами, коли ті беруть на себе зобов’язання. Зокрема, така була укладена 15 жовтня цього року.
Хочемо поставити датчики на джерела забруднення, на труби заводівВалерій Еделев
«Якщо у нас на промзоні є 10 підприємств і ми реєструємо, що максимально допустимі норми з пилу перевищують норму, то у нас немає розуміння, хто з підприємств це порушив. Я теоретично знаю, який це механізм, що це ось той завод – «Запоріжсталь» чи «Дніпроспецталь» приблизно розумію. Але в суді довести це не зможемо. Тобто, прийшовши до суду, скажемо, що ось норми були порушені, а там запитають, як визначили. Для цих завдань ми і хочемо поставити датчики на джерела забруднення, на труби заводів. Ось коли вони будуть поставлені, то тоді жоден завод не зможе відхреститися і сказати, що це не моє. Ми перевищуємо свої повноваження. Ми укладаємо меморандум, ми не можемо укласти угоду і зобов’язати завод це зробити. У нас немає таких повноважень, але шляхом перемовин ми уклали меморандум, де заводи сказали, що спробують до 2027 року зробити це», – каже Валерій Еделев.
Схожим шляхом укладання меморандумів з заводами йде і обласна влада. Так, 21 жовтня Запорізька ОДА та комбінат «Запоріжсталь» уклали меморандум щодо спільних зобов’язань у сфері охорони довкілля. Підприємство-підписант, за даними Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України, на кінець 2019 року входило в топ-100 найбільших підприємств-забруднювачів України, обіймаючи 12 позицію в рейтингу по кількості викидів у повітря.
Втім, укладені місцевою владою меморандуми і угоди з підприємствами не передбачають жодних санкцій для забруднювачів в разі невиконання ними взятих на себе зобов’язань, відзначають запорізькі активісти. Це Радіо Свобода також підтвердили і в запорізькій мерії.
Хотіли б отримати реальний покроковий план по зменшенню викидів з цифрами, таблицями, щоб це був не просто на папері меморандум намірів зниження викидівОлеся Крамаренко
Запорізькі екоактивісти переконують, що ситуацію в місті можливо змінити на ліпше лише в разі наявності чітких заходів з покращення якості повітря та модернізації місцевих виробництв. Саме цього і домагатимуться в суді:
«В результаті хотіли б отримати те, до чого в принципі закликаємо, реальний покроковий план по зменшенню викидів з цифрами, таблицями, щоб це був не просто на папері меморандум намірів зниження викидів. Нам потрібні конкретні цифри по конкретним речовинам. Нам потрібне відновлення планів по модернізації, де будуть записані конкретні заходи по кожному заводу, і коли буде що зроблено. Потрібні конкретні дати, коли планують закрити шкідливе виробництво і покращити процес виробництва, де не будемо спостерігати таке перевищення по небезпечними речовинами повітрі. Тобто потрібно, щоб було з конкретними датами, заходами, відповідальними особами і проміжними звітами перед громадськістю», – каже Олеся Крамаренко.
