Доступність посилання

ТОП новини

Чутки чи передчуття? На атомних електростанціях України все спокійно


Рівне – Жодних позаштатних ситуацій та радіоактивних викидів на українських атомних станціях не було – таке повідомлення поширила національна енергокомпанія «Енергоатом». Але чутки з самого початку тижня вперто ширилися країною від заходу до сходу. Хвилювання людей посилила і заява ЄС про аварію на АЕС у Словенії. То ж чого треба боятися і звідки беруться чутки?

Центральний пульт керування реакторами на Чорнобильської АЕС
Оперативно зреагували на збентеження громадськості на Хмельницькій АЕС. Директор станції Микола Панащенко запевнив громадськість: і в Нетішині, і на інших станціях не сталося події, яка могла б загрожувати життю та здоров’ю громадян.

«На жодній із АЕС України, у тому числі на Чорнобильській, ніяких інцидентів, які б призвели до перевищення радіоактивних викидів в атмосферу, землю чи воду, не сталося», – заявив він.

На Рівненській АЕС позаштатна подія сталася 29 травня – через підвищений показник протікання парогенератора був зупинений другий енергоблок. Сьогодні дефект усунутий, подія за рівнем небезпеки оцінюється за нульовою шкалою. Про це оперативно розповіли місцеві радіо та газети.

Аналогічні події нульового рівня минулого місяця сталися і на Хмельницькій та Південноукраїнській АЕС, однак вони не мали ніяких радіаційних наслідків.

Начальник Нетішинського загону державної пожежної охорони Іван Козійчук також стверджує, що чутки не мають під собою жодного підґрунтя.

«Минулого року в червні-липні поширювалась така ж інформація – нібито вибухали блоки, починаючи із Запорізької і закінчуючи Чорнобильською. Хто їх поширює, не зрозуміло, просто бентежать населення, люди були в постійному напруженні… Ми колись їх доведемо до того, що якщо, не дай Боже, щось станеться – не повірять», – непокоїться він.

«Звісно, навколо АЕС іде цілодобовий контроль за станом радіаційної безпеки і радіаційним фоном. Він і в Нетішині, і в Кузнецовську звичайний – 9 чи 14 мікрорентгенів», – додає головний нетішинський пожежник.

Чутки від браку інформації

Однак у містах поряд із атомними станціями, у тому числі містах атомників, практично відсутні табло, які б показували рівень радіації. Актуальним лишається й питання про поновлення незалежної громадської системи радіаційного моніторингу, яка існувала навколо Рівненської АЕС.

Нині система «Гама-1», на яку були витрачені солідні кошти Європейського банку, не діє і швидко може зіпсуватися через брак обслуговування. Відділ радіаційного моніторингу в Рівненському управлінні охорони навколишнього природного середовища розформований. Тим часом на поновлення роботи «Гама-1» необхідно закласти всього близько тридцяти тисяч гривень на рік, запевняють екологи.

Схоже, проблема в активності самих громадян, які проживають у зоні спостереження поблизу АЕС – цілорічно вони особливо не переймаються роботою станцій. І тільки влітку, коли когось вхопить сонячний удар, розпочинають розмови про викиди.

Разом із тим на зустрічі з журналістами атомники пояснили, що вважають: не кожна людина може зорієнтуватися в показниках табло, а це тільки створює проблеми.

Екологічна інформація повинна бути найдоступнішою – такими є норми української Конституції та міжнародних правових документів. Як показав учорашній інцидент на атомній станції у Словенії, саме її затримання досить часто породжує в населення страхи. Чи варто звинувачувати у цьому людей, які пережили Чорнобиль?
  • Зображення 16x9

    Валентина Одарченко

    Співпрацює  з  Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Журналіст  Рівненської філії НТКУ. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG