Доступність посилання

ТОП новини
21 листопада 2019, Київ 16:31

350 років від придушення гетьманом Іваном Виговським промосковського заколоту Пушкаря-Барабаша


Гетьман Іван Виговський (? - 1664)
Віталій Пономарьов

Київ – Однією з давніх традицій української політики є протистояння керівника дер­жави, зорієнтованого на Європу, та опозиції зі Сходу та Півдня України, підтримуваної Москвою. 350 років тому таке протистояння навіть вилилося у зброй­ний конфлікт між гетьманом Іваном Виговським та полтавським пол­ков­ни­ком Мартином Пушкарем, від царського імені обдарованим соболями.

Після смерті Богдана Хмельницького старшинська рада обрала гетьманом Івана Вигов­ського, і невдовзі він уклав угоди з Польщею, Туреччиною, Молдовою, Воло­щиною, Семиграддям, Кримом та Швецією. Полтавський пол­ковник Мартин Пушкар, що теж претендував на бу­ла­ву, відправив до Москви донос, звинувачуючи гетьмана в намаганні «продати Україну Польщі». Та­кий самий донос написав і кошовий Запорозької Січі Яків Барабаш.

На­прикінці 1657 ро­ку проти гетьмана повстали козаки Полтавського і Мир­го­род­сь­кого полків, запорожці та селяни Полтавщини, прозвані «дей­не­ками» (ту­рецькою мовою – «дрючок»). Козацький літописець описав дей­не­ків так: «Цей полк мав у собі мало товариства з добрим християнським сумлінням та й зброї не мав пригожої до війни, а лише рогатини, коси та киї, зате мав готові до вбивства і грабунків людських маєтків серця».

Переговори та війна

До Пуш­каря у Лубни прибув окольничий Богдан Хитрово і від імені царя обдарував полковника соболями, одночасно на кор­доні зосередилася велика москов­сь­ка армія. На початку трав­ня 1658 року 20-­тисяч­не ко­зацьке військо на чолі з Виговським ра­зом з ногайською кіннотою Ка­рач-бея перепра­вило­ся на Лі­вобережжя. Після безуспішних спроб гетьмана домовити­ся з опо­зи­цією про примирення союзники зав­дали пораз­ки 40-тисячному вій­сь­ку Пуш­ка­ря та Барабаша біля Красного Лугу та Пуст­озера і змусили його відступити до Пол­тави.

11 червня козакам з ногайцями вдалося виманити заколот­ників з міста до урочища Жуків Байрак і там розгромити їх. Пушкар хоробро бився і загинув у бою, а Бара­баш втікав під захист московської армії, однак був схоплений козаками і пові­шений.
Ді­знав­шись про розгром повстання, московська армія відступила з прикордоння.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG