Великий прибічник «директиви висилання», віце-президент Єврокомісії Жак Барро попри все вважає її кроком до єдиної організованої політики іміграції.
«Я не можу залишитися байдужим до політичних висміювань, мовляв,
Європа перетворює свої кордони на барикади. Ні, це Європа, яка дуже піклується міграційними проблемами, намагаючись їх уладнати. Це відкрита Європа, котра, проте, не згодна залишати все це у стані безладу», – зазначає заступник президента Єврокомісії.
«Директива ганебності»
Але частина депутатів, що голосували «проти», вбачає у цьому документі прояви несправедливих утисків людей, котрі з тих чи інших причин незаконно опинилися на території ЄС. «Це директива ганебності!» – вигукували вони в сесійній залі. У першу чергу, через питання максимального терміну утримування мігрантів у закритих центрах. Адже за основу взяли німецьку модель – 18-місячний період очікування депортації. У 16 країнах Євросоюзу період утримування коротший. Скажімо, у Нідерландах нелегальний іммігрант, затриманий та поміщений до депортаційного табору, в середньому чекає на примусову відправку до своєї країни тільки упродовж 22 днів. У Франції – 32 дні. Тому французький міністр іміграції Бріс Ортефу одразу заявив, що не має наміру нічого змінювати. Проте є сім країн-членів, де період затримки нелегалів взагалі не має обмежень.
Новий міграційний закон – грубе порушення прав людини. Так вважає організація «Міжнародна амністія», що одразу ж поширила ноту протесту. «Щоб потрапити до в’язниці на рік з половиною тут, у Європі, треба вчинити досить серйозний кримінальний злочин. А директива передбачає тривале утримування під вартою абсолютно невинних людей», – зауважив директор офісу «Міжнародної амністії» при Євросоюзі Ніколас Беґер.
«Ми вважаємо перебільшенням затримку на півтора року осіб, що не скоїли ніяких злочинів. А ще нас турбує 5-річна заборона повернення на територію ЄС для цих людей. Адже ситуації із дотриманням прав людини в їхніх країнах змінюються. У будь-який час ці люди можуть потребувати притулку, а доступ до Євросоюзу їм буде закритий. Це ж стосується випадків із возз’єднанням членів родин, що також стане неможливим. Зрозуміло, що це неприйнятне», – наголосив Радіо Свобода чільний представник «Міжнародної амністії».
Він також зазначив, що у тексті «директиви висилання» бракує гарантій безпеки неповнолітнім, це теж суперечить базовим принципам поваги до прав людини.
Резюмуючи своє розчарування ухваленим документом, Ніколас Беґер зазначив, що коли Європейський Союз знівелює загальні стандарти у поводженні із нелегальними мігрантами, це стане поганим прикладом для інших країн, де ці стандарти й без того на дуже низькому рівні.
