28 обласних козацьких організацій і понад 30 міських та районних. На Дніпропетровщині наразі справжній «козацький бум». Кожне з новостворених об’єднань проголошує себе продовжувачем традицій українського козацтва і відрядником духовності.
Старший співробітник Дніпропетровського історичного музею Юлія Осадча займається вивченням історії Запорозької доби і сучасного козацтва. Він каже, що нинішні козацькі організації таки справді провадять активну громадську роботу:
«Організації займаються передусім тим, що відроджують традиції давні, поширюють їх серед молоді, навчають молодь знати свою історію. Відкривають спортивні школи та секції. І деякі з них навіть відкривають недільні православні школи», – зазначив науковець.
А втім, понад півтори сотні козацьких формувань на область – це надто багато, вважає начальник управління внутрішньої політики облдержадміністрації Гліб Пригунов. Управління було одним із ініціаторів розроблення регіональної програми розвитку Українського козацтва на Придніпров’ї. Серед заходів програми – збереження і пропаганда історичної й культурної спадщини, відродження народних звичаїв, збереження, догляд та реконструкція пам’яток історії, науково-пошукова робота з виявлення нових пам’яток, видавництво книг, брошур, альманаху. Передбачається, що все це козаки з різних організацій мають робити спільно, не сперечаючись за пальму першості в тій чи іншій справі. За тим, впевнений Гліб Пригунов, об’єднавчий процес у середовищі козацьких організацій не забариться.
«Сьогодні, на мій погляд, дуже велика кількість козацьких організацій, які в принципі ідеологічно не мають між собою розбіжностей, але амбіції не дають їм об’єднатись ні на загальноукраїнському, ні на регіональному рівні. Тому ми плануємо, що завдяки цій роботі вдасться посунути цей процес у позитивному напрямку», – пояснює представник влади.
Перешкоджають ідеологічні суперечності
Не так оптимістично налаштовані самі козаки. Ідеологічні відмінності між організаціями таки є, каже заступник отамана «Тернівського козацтва», що діє в Кривому Розі, Геннадій Дощенко. Різні козацькі об’єднання є прихильниками різних релігійних конфесій та політичних сил, говорять різними мовами, та й місію сучасного козацтва в Україні бачать по-різному: хтось більше переймається пам’ятками, хтось – видавництвом книг, хтось вишколом підростаючого покоління.
«Є деякі розбіжності і непорозуміння щодо того, якою має бути Україна і козацтво. Зараз козацтво, яким воно запропоноване українському народу, має такий вигляд – ми такі класні, ми такі чудові, і ось ми є. Більше, крім цього, нема нічого. Далі йде економічне підґрунтя цього всього», – констатує лідер козацької організацій.
Не так багато ентузіазму викликає програма розвитку козацьких романізацій й в інших об’єднаннях. Кошовий отаман організації «Нова Січ» Сергій Зінуков каже: альманахами на козацьку тематику та просвітницькими заходами усіх козаків не згуртуєш, адже такі формування – це специфічні громадські організації, їхні статути передбачають носіння козацької зброї, вишколи, власну форму та ієрархію військових звань, і це треба враховувати.
«Все таки козацтво зараз стало на ноги, але єдиної концепції розвитку його немає. Я думаю, правильно було б вислухати думку кожної організації», – пропонує кошовий отаман.
Наразі в державі офіційно зареєстровано майже півтисячі осередків організацій козацького спрямування. Найбільше їх – у Донецькій, Запорізькій та Дніпропетровській областях. 520-річчя козацтва в Україні відзначатимуть наступного року.
Старший співробітник Дніпропетровського історичного музею Юлія Осадча займається вивченням історії Запорозької доби і сучасного козацтва. Він каже, що нинішні козацькі організації таки справді провадять активну громадську роботу:
«Організації займаються передусім тим, що відроджують традиції давні, поширюють їх серед молоді, навчають молодь знати свою історію. Відкривають спортивні школи та секції. І деякі з них навіть відкривають недільні православні школи», – зазначив науковець.
А втім, понад півтори сотні козацьких формувань на область – це надто багато, вважає начальник управління внутрішньої політики облдержадміністрації Гліб Пригунов. Управління було одним із ініціаторів розроблення регіональної програми розвитку Українського козацтва на Придніпров’ї. Серед заходів програми – збереження і пропаганда історичної й культурної спадщини, відродження народних звичаїв, збереження, догляд та реконструкція пам’яток історії, науково-пошукова робота з виявлення нових пам’яток, видавництво книг, брошур, альманаху. Передбачається, що все це козаки з різних організацій мають робити спільно, не сперечаючись за пальму першості в тій чи іншій справі. За тим, впевнений Гліб Пригунов, об’єднавчий процес у середовищі козацьких організацій не забариться.
«Сьогодні, на мій погляд, дуже велика кількість козацьких організацій, які в принципі ідеологічно не мають між собою розбіжностей, але амбіції не дають їм об’єднатись ні на загальноукраїнському, ні на регіональному рівні. Тому ми плануємо, що завдяки цій роботі вдасться посунути цей процес у позитивному напрямку», – пояснює представник влади.
Перешкоджають ідеологічні суперечності
Не так оптимістично налаштовані самі козаки. Ідеологічні відмінності між організаціями таки є, каже заступник отамана «Тернівського козацтва», що діє в Кривому Розі, Геннадій Дощенко. Різні козацькі об’єднання є прихильниками різних релігійних конфесій та політичних сил, говорять різними мовами, та й місію сучасного козацтва в Україні бачать по-різному: хтось більше переймається пам’ятками, хтось – видавництвом книг, хтось вишколом підростаючого покоління.
«Є деякі розбіжності і непорозуміння щодо того, якою має бути Україна і козацтво. Зараз козацтво, яким воно запропоноване українському народу, має такий вигляд – ми такі класні, ми такі чудові, і ось ми є. Більше, крім цього, нема нічого. Далі йде економічне підґрунтя цього всього», – констатує лідер козацької організацій.
Не так багато ентузіазму викликає програма розвитку козацьких романізацій й в інших об’єднаннях. Кошовий отаман організації «Нова Січ» Сергій Зінуков каже: альманахами на козацьку тематику та просвітницькими заходами усіх козаків не згуртуєш, адже такі формування – це специфічні громадські організації, їхні статути передбачають носіння козацької зброї, вишколи, власну форму та ієрархію військових звань, і це треба враховувати.
«Все таки козацтво зараз стало на ноги, але єдиної концепції розвитку його немає. Я думаю, правильно було б вислухати думку кожної організації», – пропонує кошовий отаман.
Наразі в державі офіційно зареєстровано майже півтисячі осередків організацій козацького спрямування. Найбільше їх – у Донецькій, Запорізькій та Дніпропетровській областях. 520-річчя козацтва в Україні відзначатимуть наступного року.
