Дар‘я Марченко
Євросоюз висловив стурбованість невідповідністю українського закону про митні тарифи вимогам Світової організації торгівлі. Попри те, що нові мита вже діють (щодо цього існує лист Прем’єр-міністра Тимошенко), відповідні зміни до законодавства ще не внесли.
Верховна Рада привела переважну більшість змін до закону про митний тариф у відповідність до вимог СОТ, проте за низкою позицій зробила винятки – це стало причиною ветування документа Президентом.
Світову організацію торгівлі не могла не здивувати така позиція України, вважає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. З одного боку, парламент майже одностайно проголосував за приєднання країни до СОТ, але через деякий час почав своїми законами переглядати зобов’язання, узгоджені на двосторонній основі:
«Цей закон, в принципі, є порушенням міжнародних зобов’язань України. За українським законодавством, Конституцією і законом про міжнародні договори України, міжнародні зобов’язання мають вищу юридичну силу порівняно з національними законами. Крім того, є ще і такий аргумент, що у статті 17 закону про міжнародні договори чітко сказано, що якщо міжнародними зобов’язаннями України передбачено особливий порядок їх реалізації, тобто з моменту вступу країни, то має діяти безпосередньо та норма, яка передбачена міжнародними зобов’язаннями України», – зазначає Ігор Бураковський.
Окрім митних тарифів, існують інші проблеми
Народний депутат від фракції НУНС Ксенія Ляпіна заявила, що Євросоюз не має турбуватись через відсутність змін до українського законодавства, оскільки на території країни вже діють митні тарифи, передбачені двосторонніми угодами. Проте вона звернула увагу на інші причини для хвилювань.
«У нас залишились борги, які стосуються приведення у відповідність [до норм СОТ] системи технічного регулювання, контролю за якістю та безпекою продукції, зокрема харчової. Оце залишились наші борги, і отут нас є за що критикувати», – зауважила Ксенія Ляпіна.
Членству України у СОТ ніщо не загрожує
Та хоч би які кінцеві терміни запровадження законів у рамках СОТ не пропустила Україна, її членству в організації нічого не загрожує, переконаний народний депутат України від Партії регіонів, доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков.
«Немає зараз вимог, які б поставили під сумнів повноцінність членства України у СОТ. Дійсно, існують перехідні періоди по певним тарифам, галузям, передбачається, що протягом цього періоду будуть внесені певні зміни, що Україна приведе через рік, три, п’ять років свої законодавчі норми у відповідність до вимог СОТ, але навіть якщо цього не трапиться, це не буде підставою для позбавлення України членства у СОТ», – каже він.
На початку лютого Президент України та генеральний директор Світової організації торгівлі підписали Протокол про вступ України до СОТ. Верховна Рада ратифікувала його 10 квітня, а 16 травня Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі.
(Київ – Прага)
Євросоюз висловив стурбованість невідповідністю українського закону про митні тарифи вимогам Світової організації торгівлі. Попри те, що нові мита вже діють (щодо цього існує лист Прем’єр-міністра Тимошенко), відповідні зміни до законодавства ще не внесли.
Верховна Рада привела переважну більшість змін до закону про митний тариф у відповідність до вимог СОТ, проте за низкою позицій зробила винятки – це стало причиною ветування документа Президентом.
Світову організацію торгівлі не могла не здивувати така позиція України, вважає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. З одного боку, парламент майже одностайно проголосував за приєднання країни до СОТ, але через деякий час почав своїми законами переглядати зобов’язання, узгоджені на двосторонній основі:
«Цей закон, в принципі, є порушенням міжнародних зобов’язань України. За українським законодавством, Конституцією і законом про міжнародні договори України, міжнародні зобов’язання мають вищу юридичну силу порівняно з національними законами. Крім того, є ще і такий аргумент, що у статті 17 закону про міжнародні договори чітко сказано, що якщо міжнародними зобов’язаннями України передбачено особливий порядок їх реалізації, тобто з моменту вступу країни, то має діяти безпосередньо та норма, яка передбачена міжнародними зобов’язаннями України», – зазначає Ігор Бураковський.
Окрім митних тарифів, існують інші проблеми
Народний депутат від фракції НУНС Ксенія Ляпіна заявила, що Євросоюз не має турбуватись через відсутність змін до українського законодавства, оскільки на території країни вже діють митні тарифи, передбачені двосторонніми угодами. Проте вона звернула увагу на інші причини для хвилювань.
«У нас залишились борги, які стосуються приведення у відповідність [до норм СОТ] системи технічного регулювання, контролю за якістю та безпекою продукції, зокрема харчової. Оце залишились наші борги, і отут нас є за що критикувати», – зауважила Ксенія Ляпіна.
Членству України у СОТ ніщо не загрожує
Та хоч би які кінцеві терміни запровадження законів у рамках СОТ не пропустила Україна, її членству в організації нічого не загрожує, переконаний народний депутат України від Партії регіонів, доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков.
«Немає зараз вимог, які б поставили під сумнів повноцінність членства України у СОТ. Дійсно, існують перехідні періоди по певним тарифам, галузям, передбачається, що протягом цього періоду будуть внесені певні зміни, що Україна приведе через рік, три, п’ять років свої законодавчі норми у відповідність до вимог СОТ, але навіть якщо цього не трапиться, це не буде підставою для позбавлення України членства у СОТ», – каже він.
На початку лютого Президент України та генеральний директор Світової організації торгівлі підписали Протокол про вступ України до СОТ. Верховна Рада ратифікувала його 10 квітня, а 16 травня Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі.
(Київ – Прага)
