Стандартизація, сертифікація та контроль за якістю продукції. Адаптація українського законодавства щодо вимог Світової організації торгівлі у цій сфері фактично зірвана. Саме це, за словами колишнього міністра економіки, регіонала Анатолія Кінаха, може спричинити величезні проблеми, які стосуються як можливого ввезення в Україну генетично модифікованої продукції, так і перешкод, що виникатимуть в українських експортерів: «Практично зірвана державна програма у питаннях стандартизації та сертифікації. Не розроблені і не затверджені сотні стандартів, які повинні враховувати вимоги СОТ. І це, безумовно, та проблема, яка створюватиме бар’єри по доступу української продукції на ринки як ЄС, так і держав-членів СОТ. Це, в першу чергу стосується продукції тваринництва, м’ясомолочної продукції».
Україна має ще три роки?
Однак, для переходу на міжнародні стандарти Україна має три роки, каже інший екс-міністр економіки, БЮТівець Сергій Терьохін, проте цей процес варто пришвидшити: «В наших інтересах це зробити швидше. Тому що не збігаються наші зобов’язання з відкриття ринків для деякої сільгосппродукції, зокрема і генетично модифікованої, і зміні управління якістю, готової продукції всередині України. Грубо кажучи, якщо не буде ухвалене рішення про відстрочення імпортних мит на різні кістки, каркаси, фарші, жир, тоді у нашій українській традиційні ковбасі м’яса не залишиться».
Членству України в СОТ нічого не загрожує
Проте, які б кінцеві терміни запровадження СОТівських законів не пропустила Україна, її членству в організації нічого не загрожує, переконаний доктор економічних наук, регіонал Олесій Плотніков: «Немає зараз вимог, які б поставили під сумнів повноцінність членства України в СОТ. Дійсно, існують перехідні періоди з певних тарифів, галузей. Передбачається, що протягом цього періоду будуть внесені певні зміни, що Україна приведе через рік, три, п’ять років свої законодавчі норми у відповідність до вимог СОТ, але навіть якщо цього не трапиться, це не буде підставою для позбавлення України членства у СОТ», – каже він.
Переговори про вступ у Світову організацію торгівлі Україна вела понад 10 років. На початку лютого Президент Ющенко та генеральний директор Світової організації торгівлі підписали Протокол про вступ України до СОТ. Верховна Рада ратифікувала його 10 квітня, а 16 травня Україна стала 152-им членом цієї організації.
(Київ – Прага)
Україна має ще три роки?
Однак, для переходу на міжнародні стандарти Україна має три роки, каже інший екс-міністр економіки, БЮТівець Сергій Терьохін, проте цей процес варто пришвидшити: «В наших інтересах це зробити швидше. Тому що не збігаються наші зобов’язання з відкриття ринків для деякої сільгосппродукції, зокрема і генетично модифікованої, і зміні управління якістю, готової продукції всередині України. Грубо кажучи, якщо не буде ухвалене рішення про відстрочення імпортних мит на різні кістки, каркаси, фарші, жир, тоді у нашій українській традиційні ковбасі м’яса не залишиться».
Членству України в СОТ нічого не загрожує
Проте, які б кінцеві терміни запровадження СОТівських законів не пропустила Україна, її членству в організації нічого не загрожує, переконаний доктор економічних наук, регіонал Олесій Плотніков: «Немає зараз вимог, які б поставили під сумнів повноцінність членства України в СОТ. Дійсно, існують перехідні періоди з певних тарифів, галузей. Передбачається, що протягом цього періоду будуть внесені певні зміни, що Україна приведе через рік, три, п’ять років свої законодавчі норми у відповідність до вимог СОТ, але навіть якщо цього не трапиться, це не буде підставою для позбавлення України членства у СОТ», – каже він.
Переговори про вступ у Світову організацію торгівлі Україна вела понад 10 років. На початку лютого Президент Ющенко та генеральний директор Світової організації торгівлі підписали Протокол про вступ України до СОТ. Верховна Рада ратифікувала його 10 квітня, а 16 травня Україна стала 152-им членом цієї організації.
(Київ – Прага)
