Було таке Радіо Вільна Європа, каже у прощальній програмі диктор румунської редакції. З одного боку, сумно, особливо працівникам редакції, бо завершився фактично один із головних періодів їхнього життя, але з іншого – варто визнати, що ця служба Радіо Вільна Європа з честю виконала свої завдання: допомогла румунам не лише розпрощатися зі страшною спадщиною комуністичних часів, але й стати реальною частиною європейської демократичної родини.
Один із директорів цієї редакції Нестор Ратеш згадує, як він слухав, ще в комуністичні Румунії, програми Радіо Вільна Європа румунською в 60-ті роки: «Це була журналістика, яка приваблювала мене свободою висловлювань, якою журналісти редакції насолоджувалися і цим збуджували не лише розум, але й душі румунських слухачів. Це викликало у мне, так би мовити, професійний потяг і заздрість. Я лише мріяв стати одним із них. Я ще з середини 60-х почав думати, як врятуватися втечею з Румунії на Захід. Як єврей, я міг емігрувати в Ізраїль, що й здійснив. Після напружених очікувань я нарешті емігрував і у 1973 році опинився у Вашингтоні».
Нестор Ратеш віддав редакції майже 30 років свого життя, він добрим словом згадує свого першого директора редакції Ноеля Бернарда, який багато зробив для вдосконалення програм.
Пан Ратеш не приховує своїх емоцій: «Із великим сумом сприймаю кінець радіопередач Вільної Європи румунською. Я був частиною редакції понад 30 років. Якщо наша праця мала завершитися саме тепер, то, може, й нічого сумувати з цього приводу, бо й це також є у чомусь закономірним...».
«Радіо Вільна Європа відкрила нам очі»
А Володимир Тісманіану, нині професор університету в США, співпрацював з румунською службою Радіо Вільна Європа з 1983 року. Він розповів, що його раніше приваблювало у мовленні редакції на Румунію: «Ці передачі розкривали суть тоталітарної системи і вели мову про способи боротьби з цим страшним монстром. З програм Радіо Вільна Європа румунською я довідався про Ханне Арендт, Джорджа Орвелла, Олександра Солженіцина, Чеслава Мілоша, Артура Кестлера... Румунська редакція Радіо Вільна Європа відкрила нам очі».
Життя триває, і його круті перипетії, мабуть, ще не раз нагадають румунам в їхній чудовій нині країні про те, що було колись і що була така редакція Радіо Вільна Європа, яка відкривала їм очі на дійсність, будила розум і душу.
(Прага – Київ)
Один із директорів цієї редакції Нестор Ратеш згадує, як він слухав, ще в комуністичні Румунії, програми Радіо Вільна Європа румунською в 60-ті роки: «Це була журналістика, яка приваблювала мене свободою висловлювань, якою журналісти редакції насолоджувалися і цим збуджували не лише розум, але й душі румунських слухачів. Це викликало у мне, так би мовити, професійний потяг і заздрість. Я лише мріяв стати одним із них. Я ще з середини 60-х почав думати, як врятуватися втечею з Румунії на Захід. Як єврей, я міг емігрувати в Ізраїль, що й здійснив. Після напружених очікувань я нарешті емігрував і у 1973 році опинився у Вашингтоні».
Нестор Ратеш віддав редакції майже 30 років свого життя, він добрим словом згадує свого першого директора редакції Ноеля Бернарда, який багато зробив для вдосконалення програм.
Пан Ратеш не приховує своїх емоцій: «Із великим сумом сприймаю кінець радіопередач Вільної Європи румунською. Я був частиною редакції понад 30 років. Якщо наша праця мала завершитися саме тепер, то, може, й нічого сумувати з цього приводу, бо й це також є у чомусь закономірним...».
«Радіо Вільна Європа відкрила нам очі»
А Володимир Тісманіану, нині професор університету в США, співпрацював з румунською службою Радіо Вільна Європа з 1983 року. Він розповів, що його раніше приваблювало у мовленні редакції на Румунію: «Ці передачі розкривали суть тоталітарної системи і вели мову про способи боротьби з цим страшним монстром. З програм Радіо Вільна Європа румунською я довідався про Ханне Арендт, Джорджа Орвелла, Олександра Солженіцина, Чеслава Мілоша, Артура Кестлера... Румунська редакція Радіо Вільна Європа відкрила нам очі».
Життя триває, і його круті перипетії, мабуть, ще не раз нагадають румунам в їхній чудовій нині країні про те, що було колись і що була така редакція Радіо Вільна Європа, яка відкривала їм очі на дійсність, будила розум і душу.
(Прага – Київ)
