Леся Бакалець
Київ – Від сьогодні подавати документи у вищі навчальні заклади вже не можна. Абітурієнти чекають результатів та готуються стати студентами, а Міністерство освіти і науки констатує: нововведення із зовнішнім незалежним оцінюванням себе виправдало. Урядовці переконують, що цього року першокурсниками стануть за знаннями, без хабарів та протекції. Які особливості вступної кампанії-2008? Про це Радіо Свобода говорило із заступником міністра освіти і науки, директором департаменту вищої освіти Ярославом Болюбашем.
— Якою була цьогорічна вступна кампанія?
— Я б назвав цю вступну кампанію дуже цікавою, різнобарвною. Це було своєрідне випробування для вищих навчальних закладів і, зокрема, їхніх керівників. Випробування на рівень того, що вступ – це справа самого абітурієнта, а не ректора, як, можливо, ми десь звикли.
— Тобто можна сказати, що введення обов’язкового незалежного зовнішнього тестування дало позитивні результати?
— Я хотів би навести один дуже переконливий приклад. Перебуваючи в Одесі на тестуванні з української мови, я побачив таку картину, коли дітей привозили на чистих автобусах, в супроводі ДАІ, тобто з гарантованою безпекою пересування: приїхав автобус у село, всі організовано в нього сіли, на дорогу отримали сухі пайки. Привезли дітей у місто, в супроводі провели в аудиторії, розповіли, як виконувати завдання, а після завершення тестування їх знову привезли додому. А тепер собі уявіть інший випадок, коли розпочинається вступна кампанія, батьки приїжджають у місто, в гуртожитках місць на поселення немає, готелі дорогі. І тому ми на сьогоднішній день маємо десятки листів подяки.
— А щодо хабарництва? Багато було звернень на антикорупційну «гарячу лінію» міністерства?
— Може, до десяти звернень було. На жаль, вони анонімні, але одразу ж була реакція на вищі навчальні заклади.
— Якщо звернень було так мало, можна зробити висновок, що хабарництву у вишах покладено край?
— Яка природа цього хабарництва? Хтось повинен обіцяти, що когось влаштує. Як можна влаштувати, коли проводиться рейтинг кількості балів? Коли немає вступного випробування, а подаються сертифікати, отримані за результатами незалежного тестування? Людина повинна в собі шукати природу – нікому не давай, ніхто й не буде брати.
— Чи виникали ситуації, коли більшість державних місць цього року займали пільговики, і дітям, які набрали високі бали, не залишилось місця на безкоштовне навчання?
— Пільговиків небагато, багато пільгових категорій. Інша справа – це позаконкурсники, це діти-сироти, інваліди, яким достатньо було мати 124 бали, мінімальну оцінку, і вони тоді, написавши заяву, ставали студентами. Було кілька таких ситуацій, коли місць на держзамовлення було мало, а позаконкурсників подавало більше. Тоді ми оперативно реагували, надаючи додаткові місця, і мали можливість також вступати і діти, які мали високі бали.
— Скажіть, будь ласка, які правила прийому до вишів будуть наступного року? Є які зміни?
— Буде регламентовано кількість предметів: на молодшого спеціаліста – два, для бакалавра – не менше від двох поки що визначено, може, буде і три обов’язкові предмети. Ми обов’язково збережемо пільги для переможців четвертого етапу олімпіад, бо це є талановита молодь. Далі визначено в проекті, що з української мови на бакалавра та молодшого спеціаліста потрібно набрати мінімум 124 бали, а на профільні предмети – 150 балів мінімум. У проекті умов прийому не передбачено обмеження кількості напрямів, на які абітурієнти можуть подавати документи, хоча в інших країна це є – не більше від трьох навчальних закладів і не більше від трьох спеціальностей.
(Київ – Прага)
Київ – Від сьогодні подавати документи у вищі навчальні заклади вже не можна. Абітурієнти чекають результатів та готуються стати студентами, а Міністерство освіти і науки констатує: нововведення із зовнішнім незалежним оцінюванням себе виправдало. Урядовці переконують, що цього року першокурсниками стануть за знаннями, без хабарів та протекції. Які особливості вступної кампанії-2008? Про це Радіо Свобода говорило із заступником міністра освіти і науки, директором департаменту вищої освіти Ярославом Болюбашем.
— Якою була цьогорічна вступна кампанія?
— Я б назвав цю вступну кампанію дуже цікавою, різнобарвною. Це було своєрідне випробування для вищих навчальних закладів і, зокрема, їхніх керівників. Випробування на рівень того, що вступ – це справа самого абітурієнта, а не ректора, як, можливо, ми десь звикли.
— Тобто можна сказати, що введення обов’язкового незалежного зовнішнього тестування дало позитивні результати?
— Я хотів би навести один дуже переконливий приклад. Перебуваючи в Одесі на тестуванні з української мови, я побачив таку картину, коли дітей привозили на чистих автобусах, в супроводі ДАІ, тобто з гарантованою безпекою пересування: приїхав автобус у село, всі організовано в нього сіли, на дорогу отримали сухі пайки. Привезли дітей у місто, в супроводі провели в аудиторії, розповіли, як виконувати завдання, а після завершення тестування їх знову привезли додому. А тепер собі уявіть інший випадок, коли розпочинається вступна кампанія, батьки приїжджають у місто, в гуртожитках місць на поселення немає, готелі дорогі. І тому ми на сьогоднішній день маємо десятки листів подяки.
— А щодо хабарництва? Багато було звернень на антикорупційну «гарячу лінію» міністерства?
— Може, до десяти звернень було. На жаль, вони анонімні, але одразу ж була реакція на вищі навчальні заклади.
— Якщо звернень було так мало, можна зробити висновок, що хабарництву у вишах покладено край?
— Яка природа цього хабарництва? Хтось повинен обіцяти, що когось влаштує. Як можна влаштувати, коли проводиться рейтинг кількості балів? Коли немає вступного випробування, а подаються сертифікати, отримані за результатами незалежного тестування? Людина повинна в собі шукати природу – нікому не давай, ніхто й не буде брати.
— Чи виникали ситуації, коли більшість державних місць цього року займали пільговики, і дітям, які набрали високі бали, не залишилось місця на безкоштовне навчання?
— Пільговиків небагато, багато пільгових категорій. Інша справа – це позаконкурсники, це діти-сироти, інваліди, яким достатньо було мати 124 бали, мінімальну оцінку, і вони тоді, написавши заяву, ставали студентами. Було кілька таких ситуацій, коли місць на держзамовлення було мало, а позаконкурсників подавало більше. Тоді ми оперативно реагували, надаючи додаткові місця, і мали можливість також вступати і діти, які мали високі бали.
— Скажіть, будь ласка, які правила прийому до вишів будуть наступного року? Є які зміни?
— Буде регламентовано кількість предметів: на молодшого спеціаліста – два, для бакалавра – не менше від двох поки що визначено, може, буде і три обов’язкові предмети. Ми обов’язково збережемо пільги для переможців четвертого етапу олімпіад, бо це є талановита молодь. Далі визначено в проекті, що з української мови на бакалавра та молодшого спеціаліста потрібно набрати мінімум 124 бали, а на профільні предмети – 150 балів мінімум. У проекті умов прийому не передбачено обмеження кількості напрямів, на які абітурієнти можуть подавати документи, хоча в інших країна це є – не більше від трьох навчальних закладів і не більше від трьох спеціальностей.
(Київ – Прага)
