– Чи вдасться Франції переконати російське керівництво поставити свій підпис під цим документом? Про це РС говорило з українською журналісткою в Парижі Аллою Лазарєвою.
– Франція, безумовно, намагатиметься домогтися від Росії, щоб план максимально відповідав попередньому проекту, але мало шансів, що Росія підпише його саме в тому варіанті, в якому пропонуватиме Європейський Союз і Франція, що головує у ЄС, оскільки як Франція, так і ЄС не мають багато можливостей для маневру в переговорах з Росією. Адже питання енергетичної залежності у французькому випадку на 30%, у Євросоюзі сукупно на 25 % дуже добре усвідомлюють європейські і зокрема французькі політики. Це, звичайно, впливає на тон і стиль переговорів і на російську позицію.
– Чи має Європа важелі впливу на Росію?
– Менше, ніж Сполучені Штати, оскільки Європа зараз намагається здобути прихильність Москви у дуже складних переговорах з Іраном щодо ядерного нерозповсюдження. Є також питання противаги інтересам Китаю, де Європа намагається знову ж таки знайти спільні енергетичні інтереси з Росією. Є, власне, сама нова Угода Європейського союзу з Росією, довкола якої зараз ідуть досить складні переговори і все це, звичайно, ускладнює загальний політичний контекст і через це, напевне, на Грузію якось тиснутимуть і від Грузії вимагатимуть більше поступок, ніж від Москви, – принаймні про це говорять багато тутешніх західних і зокрема французьких аналітиків.
– Деякі країни Європейського Союзу, такі як Польща, Литва, Латвія, Естонія, – ті, що краще за інших знають Росію, вимагають від Брюсселя більш жорсткої позиції щодо цього конфлікту. Що заважає Брюсселю виявити таку позицію?
– Перше – це відсутність спільної зовнішньої політики Європейського Союзу, оскільки різні європейські країни по-різному її усвідомлюють; далі – внутрішня криза Євросоюзу: ми бачили, як не пройшла чергова Ліссабонська Угода. По-третє, різні інтереси різних європейських країн і намагання кожної окремо домовитися з Росією. Нема усвідомлення того, що з Росією варто спілкуватися колективно і таке спілкування вигідніше Європейському Союзу.
– Як на цей конфлікт реагує Франція, її громадяни, як його висвітлюють у французьких засобах масової інформації?
– Досить активно. Практично всі газети, навіть місцеві, сільські, регіональні свої перші шпальти присвячують цій проблемі, телебачення постійно висвітлює конфлікт, наскільки можливості дозволяють це, бо, як я знаю, є проблема з акредитацією журналістів, щоб їхати в Грузію, зокрема до Цхінвалі. Але, якщо говорити про загальні настрої, про громадську думку, про усвідомлення певної небезпеки російської політичної експансії, російського економічного тиску на країни Європейського Союзу, я б сказала, що громадська і медійна думка краще усвідомлює цю небезпеку, ніж політичний клас. Політичний клас все-таки поводиться дуже обережно і, за оцінкою преси, набагато обережніше, ніж того очікує громадська думка.
