Німці вже звикли до того, що раптом дзвонить домашній телефон, і на іншому кінці дроту якийсь незнайомий голос намагається вам продати, скажімо, каструлі або запрошує взяти участь у розіграші лотереї. Як правило, в такому випадку йдеться про те, що одна з фірм, якій людина з тієї чи іншої причини колись довірила особисті дані, продала їх далі – іншій компанії, яка шукає доступу до споживачів. Дратує те, що засекречений номер телефону все ж таки потрапив до рук невідомих.
Лише верхівка айсбергу?
Тепер все, однак, набагато серйозніше. Як стало відомо, в руках третіх осіб опинився компакт-диск не тільки з прізвищами, телефонними номерами, днями народження та адресами, але також із номерами банківських рахунків 17 тисяч осіб. Експерти стверджують, що це лише верхівка айсбергу. Джерелом витоку приватних даних стала компанія «Південнонімецька лотерея».
За словами уповноваженого з питань захисту приватних даних федеральної землі Шлезвіґ-Готльштейн Тіло Вайхельта, «керівництво компанії стверджує, що таке стало можливе, очевидно, завдяки зловживанню з боку окремих працівників». Ці дані, розповів він, були продані фірмі у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія, яка, в свою чергу, продала їх далі одному з колл-центрів у Любеку. «Той згодом використав їх для телефонної рекламної кампанії», – сказав Вайхельт. Експерти заявляють, що цього разу шахраї пішли ще далі і почали знімати гроші з приватних рахунків, хоча клієнти, з якими велося спілкування, однозначно відмовилися від будь-яких послуг і контрактів.
Справою зацікавилися правоохоронці, а політики вимагають запровадити суворіші заходи покарання для тих компаній, які торгуватимуть даними своїх клієнтів. Те, що в Німеччині торгують приватними даними, відомо вже давно. «Але вражає те, що торгують не тільки телефонними номерами, але й номерами банківських рахунків. Ми знаємо, як у таких випадках підприємствам легко знімати гроші», – обурюється голова федеральної спілки Центрів споживачів Герд Біллен.
Банкам дісталося за легковажність
Внаслідок скандалу, що розгорівся, дісталося й банкам. Їх критикують за те, що вони легковажно поводяться з дозволами клієнтів на грошові перекази. Коли фірми пред’являють такі дозволи, то фінансові інститути часто навіть не перевіряють тотожності підпису.
Захисники інтересів споживачів закликали громадян Німеччини добряче думати перш ніж давати комусь свої приватні дані, щоб потім не було прикрих несподіванок — наприклад, що невідомі зняли всі гроші з рахунку.
(Берлін – Прага – Київ)
Лише верхівка айсбергу?
Тепер все, однак, набагато серйозніше. Як стало відомо, в руках третіх осіб опинився компакт-диск не тільки з прізвищами, телефонними номерами, днями народження та адресами, але також із номерами банківських рахунків 17 тисяч осіб. Експерти стверджують, що це лише верхівка айсбергу. Джерелом витоку приватних даних стала компанія «Південнонімецька лотерея».
За словами уповноваженого з питань захисту приватних даних федеральної землі Шлезвіґ-Готльштейн Тіло Вайхельта, «керівництво компанії стверджує, що таке стало можливе, очевидно, завдяки зловживанню з боку окремих працівників». Ці дані, розповів він, були продані фірмі у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія, яка, в свою чергу, продала їх далі одному з колл-центрів у Любеку. «Той згодом використав їх для телефонної рекламної кампанії», – сказав Вайхельт. Експерти заявляють, що цього разу шахраї пішли ще далі і почали знімати гроші з приватних рахунків, хоча клієнти, з якими велося спілкування, однозначно відмовилися від будь-яких послуг і контрактів.
Справою зацікавилися правоохоронці, а політики вимагають запровадити суворіші заходи покарання для тих компаній, які торгуватимуть даними своїх клієнтів. Те, що в Німеччині торгують приватними даними, відомо вже давно. «Але вражає те, що торгують не тільки телефонними номерами, але й номерами банківських рахунків. Ми знаємо, як у таких випадках підприємствам легко знімати гроші», – обурюється голова федеральної спілки Центрів споживачів Герд Біллен.
Банкам дісталося за легковажність
Внаслідок скандалу, що розгорівся, дісталося й банкам. Їх критикують за те, що вони легковажно поводяться з дозволами клієнтів на грошові перекази. Коли фірми пред’являють такі дозволи, то фінансові інститути часто навіть не перевіряють тотожності підпису.
Захисники інтересів споживачів закликали громадян Німеччини добряче думати перш ніж давати комусь свої приватні дані, щоб потім не було прикрих несподіванок — наприклад, що невідомі зняли всі гроші з рахунку.
(Берлін – Прага – Київ)
