Суть системи полягає у тому, що школярі, які хочуть вступати до університетів, залишаються у школі на додаткові два роки, на відміну від тих учнів, що хочуть відразу десь працевлаштуватися, і глибоко студіюють 3-4 предмети, оцінки з яких будуть їм потрібні для вступу до університету. Перед закінченням школи вони мають співбесіди на обраних ними факультетах, де часто одержують інформацію, які оцінки на випускних іспитах будуть прийнятними для вступу.
Найчастіше на найпрестижніших факультетах найпрестижніших університетів потрібні три найвищі оцінки плюс дуже добре враження під час співбесіди. У британській системі нема вступних іспитів до університетів. Шкільні ж випускні іспити є письмовими й оцінюються централізовано, тобто твоя школа не має до оцінювання ніякого стосунку.
Що ж продемонстрували результати іспитів цього року, чого навчилися учні в різних кінцях країни у той самий день?
Речник опозиційної Консервативної партії з проблем шкільництва Майкла Ґоува зазначає: «Один із найважливіших моментів, на який слід звернути увагу за результатами, — це як виглядають справи у плані соціального розподілу в Британії.Щоб забезпечити становище, за якого молодь із будь-яких прошарків населення мала б шанс скласти іспити високого рівня «А» і потрапити до університету. Мене непокоїть серед іншого те, що, хоча ми й задоволені, що рік у рік в країні стає більше успішних учнів, водночас росте й розрив між тими, що вчаться у сильних школах у привілейованих районах країни, і тими, що вчаться у слабших школах, що розташовані в менш привілейованих місцях».
На півдні більшість населення становлять багатії та середній клас
Фахівці відзначають, що цього року діти на півдні Англії, що є регіоном, де переважна більшість населення становлять багатії та середній клас, одержали пересічно вищі оцінки, ніж діти з робітничих міст півночі. А всередині регіонів приватні школи показали кращі результати, ніж державні. Поділ у результатах між багатими й бідними частинами Англії відбувся незалежно від того, чи платили батьки за навчання дітей.
Лише близько 20 відсотків випускників на північному сході одержали найвищу оцінку «А» за іспит, тоді як на південному сході таких було майже 30 відсотків. Хоча в обох цих регіонах успішність зросла за останні 6 років, на півдні вона зростала швидшими темпами.
Директор однієї з платних шкіл на півночі Томас Пакер визнав, що його школа не може бути такою ж перебірливою при наборі учнів, як школи півдня, бо там просто живе значно більше батьків, котрі здатні платити. Він сказав, що у зв’язку з цим єдиний критерій відбору, який його школа застосовує, є добрий характер учня. У той-таки час приватні школи півдня мають значно ширші критерії відбору.
Інша причина розриву між приватними школами, де учні вчаться від 16 до 18-річного віку, може бути у рівні попередньої підготовки у державній школі. Якість державних шкіл на півдні загалом теж є вищою.
Але добрі новини у тому, що загалом у Британії результат успішного складання іспитів вищого рівня невпинно зростає вже упродовж більше ніж 10 років
(Лондон – Прага – Київ)