Доступність посилання

ТОП новини

Дмитро Андрієвський: «Я не хочу сказати, що міська влада краде гроші, але використовує їх украй неефективно»


Депутат Київської міської ради від Блоку Віталія Кличка, голова Української селянської демократичної партії Дмитро Андрієвський

– Як Вас представити: депутат Київської міської ради від Блоку Віталія Кличка, мільйонер чи голова Української селянської демократичної партії?

– Я є депутатом від Блоку Віталія Кличка, головою УСДП, можна представляти і так, і так. Але я впевнений, чи сподіваюся, що я сьогодні є дійовою особою.

– Мільйонер десь загубили. Ви хіба не мільйонер?

– Офіційно, так. Сплачую податки.

– Ви не так давно стали головою партії. Але про це окрема розмова. Я б хотів поговорити про Блок Віталія Кличка, який зазнав не те, щоб поразки, але посів третє місце на виборах до Київської міськради. Я не знаю, чи буде це цікаво всій Україні, але, мені здається, вся Україна стежила за перебігом подій, маю на увазі вибори до Київської міськради і вибори Київського міського голови, оскільки це було певним прецедентом.

– Прецедент, це вперше за історію України такі перевибори в столиці відбулися.

– Так, перевибори відбулися, але переобрали знову того самого мера, який очолював Київраду до того. І всі ваші амбіції, маю на увазі політичної сили, лишилися амбіціями і не більше?

– Впевнений, що ні. По-перше, Віталій Кличко привів до Київради більш потужну і серйозну команду, власну свою команду. На сьогодні нема у фракції якихось впливів, центрів впливу. Віталій Володимирович Кличко повністю контролює роботу партії, і на сьогоднішній день це монолітна, серйозна, впливова фракція.

– Я розумію, Вам звітувати за Віталія Кличка важко, але чому після цих виборів Віталій в одному з публічних інтерв’ю визнав, що в спорті йому легше, і дійсно боксером бути легше ніж політиком?

– Романе, це вирвана з контексту фраза.

– Я більше Вам скажу, це навіть заголовок.

– Це все ж таки вирвана з контексту фраза. Хоча мені дійсно досить важко коментувати такі речі, напевне краще запитати у власне Володимира.... Віталія Кличка. Тим більше така можливість, я впевнений, ще буде. Щодо політики, Віталій – молодий перспективний політик, в нього серйозне і велике майбутнє.

– От Ви самі обмовилися, Віталій і Володимир. Володимир і далі займається спортом професійно, а Віталій, здається, також матиме бій незабаром?

– По цього питанню у нас неодноразово були про це розмови. Я до кінця не розумію позицію Віталія щодо цього бою, але це були зобов’язання, які були взяті ще два роки тому, тому, фактично, він відмовитися від таких зобов’язань не міг. Це умови контракту, і там досить серйозні були проблеми в нього як в людини.

– Давайте про роботу Блоку Віталія Кличка. Щось вас на обрії, відверто кажучи, не видно. Не знаю, з чим це пов’язано. Може з тим, що вас вдало нейтралізувала діюча влада, маю на увазі Черновецького, його команду?

– Не видно де?

– Не видно діяльності блоку.

– Давайте будемо казати, що було тільки дві сесії, які були установчими. Але за цей час депутати Блоку Віталія Кличка підготували десятки проектів рішень (хочу на цьому зауважити) і десятки запитів щодо дуже важливих питань життєдіяльності міста. Я думаю, жодна фракція на сьогоднішній день не може сказати, що от такою її діяльність була за ці літні місяці. А вже наступної сесії, 28 числа, ми побачимо більш активну і серйозну позицію.

До речі, депутати фракції чітко заявляли свою позицію проти подорожчання хліба. Думаю, ми не дамо Черновецькому підняти ціни на транспорт, як він на це сподівається, і на житлово-комунальні тарифи. Позиція фракції чітка, визначена. Те, що на сьогоднішній день не висвітлюється вона в ЗМІ, в першу чергу в комунальних, це насправді так є. Я хочу повідомити, що десятки проектів рішень підготовлені і перебувають на опрацюванні.

– Я зараз говорю про зовнішні бік медалі, так би мовити. Тому що були вибори, були заявлені великі амбіції, всі очікували, що дійсно Кличко стане можливо мером, може обійме другу позицію. Він обійняв аж третю позицію, як і ваша політична сила. Ви поступилися БЮТ.

Тим не менше, ні БЮТ, ні вас не видно в активній діяльності. Ми бачимо гучні заяви Київської міської влади, яка рапортує, що ось це і це ми зробили, досягли певних речей. І це зовні насправді видно, тому що вулиці впорядковуються, асфальт з’являється, нормальне покриття, впроваджуються нові технології. А ви постійно проти чогось, постійно виступаєте з якимись програмними заявами. Розумієте?


– Давайте почнемо з першої частини щодо третього місця. На сьогодні команда Кличка тільки сформована, політична сила дуже молода. Кому ми програли? Ми програли блоку, який має на 100 відсотків на своєму боці адміністративний ресурс, маю на увазі Блок Черновецького. І більше набрав БЮТ, але БЮТ представляла, фактично, один з лідерів країни Юлія Тимошенко. Її рейтинг – це її рейтинг, а не рейтинг, при всій повазі, Олександра Турчинова.

– Юлія Тимошенко побила Віталія Кличка, виходить так.

– Я б не сказав, що вона його побила. Але звичайно, досвіду політичної роботи у неї трохи більше, м’яко кажучи. Тому, я думаю, ми побачили справжні рейтинги Віталія Володимировича Кличка і Юлії Тимошенко. Якщо ми кажемо, що там різниця була приблизно піввідсотка, на мій погляд, це непогано.

Щодо діяльності міської влади, діяльності блоку. Ми подали низку проектів рішень, які стосуються охоронних зон, заборони будівництва в центральній частині міста. Те, що сьогодні освоюються певні кошти, на мій погляд, дійсно може свідчити про певні зусилля Київської влади. Але давайте подивимося на звіти, які надає головне фінансове управління.

Наприклад, по доходах, по прибутках у міських бюджет, тут невиконання на мільярд гривень. І по видатках виконання бюджету 35% навіть. Тому я б не казав, що така потужна і професійна команда знову повернулась до міста.

– Я не називав їх потужною та професійною командою.

– Думаю, вже в вересні ми побачимо наслідки цієї роботи, зокрема по виконанню бюджету. А коли недовиконання по видатках, ми розуміємо, що це видатки і на капітальне будівництво, і на фінансування соціальних програм, тому, на жаль, місто чекає ще достатньо серйозні розчарування з приводу роботи міської влади,

– Якщо ви говорите, що бюджет недовиконаний по видатках, це значить, що витрачається неповна сума, яка передбачена бюджетом. Правильно?

– Хотів би зазначити, що бюджет невиконаний по надходженнях, а ще більше по видатках. Тут я бачу найбільшу загрозу. Тому що видатки – це фінансування соціальної сфери, це капітальне будівництво, тобто це інвестиції в місто.

– Я власне про це і говорю. Не хочу говорити про прибуткову частину. Я не спеціаліст, як стягувати гроші до міського бюджету, але якщо Ви говорите, що по видатках він не виконується, це значить, що грошей могло б витрачатися на усі проекти.

– Що навіть ті кошти, які надходять, вони не використовуються.

– Тоді виникає резонне питання. Скільки ж витрачала попередня влада, маю на увазі до Черновецького, той самий Омельченко. Чому цієї діяльності не було, щоб так аж видно. І відповідно, куди всі гроші скеровуються? По кишенях осідають? Їх вкрали?

– Романе, важко сьогодні коментувати діяльність Олександра Олександровича Омельченка, там були і хороші, і погані сторінки. Але сьогодні я не хочу сказати, що міська влада краде гроші, але використовує їх вкрай неефективно.

Щодо прибутків. Прогнози при формування бюджету, якими користувалися Головне управління і Київський міський голова, коли бюджет формувався 25-мільярдний, як вони кажуть, прибутки надто оптимістичні, таких доходів не буде. І ми сьогодні бачимо недовиконання.

По видатках, це професійність роботи влади. Місто фінансується за рахунок надходжень до бюджету, є спеціальні програми, які мають фінансуватися, має бути відпрацьована відповідна документація, яка дає дозвіл, фактично, є умовою фінансування. Така документація неопрацьована, тому фінансування не відбувається. Для киянина це не побудована школа, не побудований дитячий садочок, не відремонтована вулиця і таке інше. Згортання, до речі, соціальних програм.

– Ви сказали про транспорт, ЖКГ і хліб, що не допустите зростання тарифів. Ціна на хліб піднялась, піднялась із зрозумілих обставин. Якби вона лишалась тією самою, то витрати мав би перекривати бюджет міський, або зупинилися б пекарні, умовно кажучи.

По транспорту Ви кажете, що не допустите зростання тарифів. Так я ж перепрошую, у нас тариф 50 копійок у міському транспорті. Це не те, що смішно, це дуже смішно. Легше скасувати плату за проїзд в такому випадку.

І по тарифах ЖКГ те ж саме. Розумієте, якщо люди не платитимуть повну вартість обслуговування будинків, прибудинкових територій і так далі, не буде за що це все утримувати в належному стані. Як ви збираєтесь побудувати в Києві виключно такий комунізм, заборонити збільшувати тарифи? Я цього не можу зрозуміти.


– Якщо ми кажемо про економічну площину питання, то ви на 100% праві. Але ми ж зараз розмовляємо як політики. Якщо місто Київ на сьогодні – найдорожче місто, найдорожча земля, найдорожча нерухомість тут, то є певні політичні зобов’язання, з якими політична сила йшли на вибори. І Київський міський голова особисто, я маю на увазі пана Черновецького, казав, що в місті Києві, найдорожчому місті в Україні, найдешевший хліб, найдешевший транспорт, найдешевші комунальні тарифи.

– Тобто ви його за язика вирішили піймати?

– Ми ж також про це казали. Тому ми кажемо, що шановні кияни, голосуйте за нашу політичну силу. За рахунок вдалого і професійного керування містом, вдалого господарювання ми забезпечимо ті, в крайньому випадку, три позиції: продукти харчування, транспорт і житлово-комунальні господарства на старому рівні, перерозподіляючи соціальний захист за рахунок бюджету.

– Ви смієтеся зараз? Це ви серйозно говорите про такі речі?

– Звичайною. Про це казав, до речі, пан Черновецький.

– Тобто ви, фактично, підтримуєте програму Блоку Черновецького? Тобто берете її до виконання?

– Я кажу про те, що політичні зобов’язання треба виконувати. Якщо ти пройшов на виборах, якщо твій блок, політична сила отримала найбільшу підтримку, будь-ласка, добре виконуй.

– Юлія Володимирівна обіцяла скасувати призов в армію і цього не зробила.

– Романе, ми ж не коментуємо дії Юлії Володимирівни.

– Добре, президент говорив, що бандити сидітимуть у тюрмах. Ми теж знаємо, де це політичне гасло. Тим більше, воно належало до такої політичної сили як «Наша Україна».

– Романе, ми ж кажемо не виключно про політичне. Тут мова йде про господарські питання.

– Добре, давайте поговоримо про транспорт. Ви кажете, що не дасте підвищити тарифи на транспорт. За які кошти має утримуватися міський комунальний транспорт, якщо проїзд – 50 копійок? Візьміть калькулятор в руки, можете скористатися калькулятором у мобільному телефоні, яким є прибуток при пасажиропотоці в Київському міському транспорті (візьмемо метрополітен)? Скільки там пасажиропотік за день?

– Романе, метрополітен перевозить мільйони людей в день. Ми зараз будемо втомлювати. Давайте ми поговоримо про інші питання. Можемо втомити людей цифрами, давайте подивимось на питання в іншій площині. В жодній країні світу метрополітен не є прибутковим. Це перше.

Друге, коли була обіцянка втримати такий транспорт, його розвивати за рахунок, в тому числі, бюджету. Ми з вами, як і я, не сплачуємо бюджет. Ми з вами через делегування повноважень депутатам призначаємо напрямки використання цього бюджету.

Ми кажемо, будь ласка, я сьогодні сплатив податок, я хочу, щоб в мене була відповідна якість і ціна комунальної послуги. Я хочу мати якісний і відповідної ціни транспорт, хліб і таке інше. Ми даємо таке доручення на виборах нашому муніципалітету, нашому представницькому органу в Київраді. Київрада каже, що не можуть цього втримати, що треба підвищувати. Чому про це не йде мова під час виборів? Чому про ці проблеми ми згадуємо тоді, коли починаємо працювати?

– Ми ж реалісти з Вами, правда?

– Сьогодні треба боротися з такою звичкою як пошук вирішення всіх проблем в кишенях киян. Киянин сплатив податок, тобто те, що нам намалювало Головне фінансове управління, це 25 мільярдів. Це кошти киян.

Кожна копійка – це не зароблені Черновецьким кошти, це кошти киян. І депутати Київради мають визначити напрямки фінансування, соціальний захист. Так давайте ми зараз і пенсії будемо зменшувати, дотації зменшувати і направляти це на розвиток міста. Це ж також неправильно.

Тому мають бути соціальний захист, в першу чергу, і це за законодавством. На органи місцевого самоврядування покладено розвиток місцевої території, інженерної мережі, транспорт.

- Ви зараз повертаєте розмову в таке русло, в яке Вам зручно. Я запропонував просту схему, порахувати, скільки приносить прибутку київський метрополітен в день, якщо Вам відомий пасажиропотік. Як депутату Київської міської ради він має бути відомий.

– Романе, там є багато показників. І напевне це нормально, якщо я розмову веду так.

Я ж Вам ставлю питання, що робити з транспортом, а Ви говорите, ми не дамо підвищити плату за проїзд.

– Ну я ж відповідаю!

– Так скасуйте її. Що значить 50 копійок? Що значить з бюджету? Чому ви з бюджету не можете профінансувати те, що на сьогодні є?

– На сьогодні витрати по метрополітену приблизно на половину покриваються від тих доходів, які сьогодні має метрополітен. Ви ж кажете про одну складову. Ви кажете, що 50 копійок і мільйон людей. А Ви забуваєте, наприклад, про зовнішню рекламу, яка приносить сьогодні шалені кошти. Куди вони йдуть? Ми даємо запити, а нам не відповідають.

Інші напрямки господарської діяльності. Ми ж бачимо, що там і торгівля відбувається, і реклама, і інші питання. Тому треба, в першу чергу, відпрацювати нормальну систему фінансування метрополітену. До речі, охорона метрополітену, яка також має додатково фінансуватися за рахунок міського бюджету, фактично, не фінансується, ми бачимо багато проблем в метрополітені. Сьогодні міліція, фактично, не в змозі виконати ті зобов’язання, які перед нею постають.

Тому ми пропонуємо забезпечити нормальне фінансування і розвиток метрополітену? В тому числі, за рахунок залучення додаткових коштів з обов’язковим покриттям відсотків за рахунок бюджету. Це нормальна європейська практика.

- А плату за проїзд лишити на старому рівні, так?

– На сьогоднішній день залишити плату на старому рівні.

Далі. Відпрацювати всі питання, що пов’язані з господарською діяльністю метрополітену. Подивитися, скільки метрополітен насправді в змозі заробляти, скільки він заробляє сьогодні, яким чином і куди спрямовуються ці кошти.

Третє питання, це відпрацювати програму реформування. Чітко визначити і сказати киянам, що було 50 копійок, а буде 2 гривні. Але за ти отримуєш один, два, три, чотири, п’ять. Цього ж ніхто не робить.

- Є рація, не можу не визнати. Але ж Ви говорите як чергове популістське гасло, що ми не підвищимо плату за транспорт.

– Мають бути певні засади, певна основа для цієї роботи. Тому ми кажемо, що все на сьогодні: хліб, комунальні господарства, транспорт по ціні завищуються в тих межах, в яких воно було до виборів. Це були політичні зобов’язання, в першу чергу, Блоку Черновецького.

Київська влада бере на себе зобов’язання впродовж трьох місяців. Що заважало Черновецькому до сьогодні розпочати цю роботу? На вересень місяць можна було вийти з аналізом роботи, з аналізом прибутків, з аналізом напрямків використання коштів і з пропозицією до киян: шановні, ми підвищуємо в 3 рази тарифи на житло комунальне господарство, але ви за це отримуєте один, два, три, чотири, п’ять.

Коли людина буде розуміти, що вона отримує за ці кошти, яка якість буде послуги, що відбувається, коли якість не відповідає тому, що заявлено, що відбувається, коли та чи інша послуга не надається, тому що сьогодні люди сплачують, фактично, за повітря.

- Тут така виходить ситуація, що Ви не виступаєте за збереження і замороження ціни на проїзд, інші послуги, Ви говорите про раціональний розрахунок, який був би зрозумілий пересіченому киянину, який сплачує гроші в бюджет, і який би розумів, куди підуть ці гроші.

– Романе, не зовсім так. Це ж ваша інтерпретація, не зовсім так.

– А як? Ви ж тільки що про це говорили.

– Я кажу про те, що на сьогодні плата має лишатися такою, якою вона є. Якщо не буде змін, бюджет має фінансувати всі додаткові видатки, які виникають. Якщо відбувається чітка, прозора і зрозуміла для людей програма реформування, і люди чітко розуміють, що вона отримує, тоді можна буде розпочати розмову про підвищення, з чіткою аргументацією, про що йдеться.

До речі, обов’язково треба відпрацювати питання соціального захисту. Люди, які при будь-яких умовах не в змозі сплачувати ту ціну, яка буде запропонована за більш якісну послугу, вони мають отримувати додаткові дотації від міського бюджету.

Повертаємось до хліба. Дали 15 гривень, ну що це таке? На мій погляд, це сумний жарт з боку міської влади.

– Пане Андрію, про хліб окремо. Ви думаєте, виборець Вас чує в цих раціональних розрахунках, які Ви пропонуєте? Щоб зупинитися, порахувати, а далі пропонувати програму дій. Вас виборець у цьому чує?

– Шановний пане Романе, шановні виборці, кожна політична сила йшла на вибори з чіткою програмою. Наприклад, сьогодні до влади в місті прийшов Блок Черновецького, вони казали, що у них є програма по транспорту, по інших питаннях. Будь ласка, знайдіть цю програму, яку ви десь заховали.

– У вас опозиційна риторика.

– Тоді будь ласка запропонуйте депутатам блоку Віталія Кличка очолити відповідні комісії, наприклад, бюджетну чи транспортну, і ми знайдемо кошти.

– Ви хотіли, щоб Кличко став секретарем Київської міської Ради, він ним не став.

– Ми запропонуємо нашим колегам по БЮТ відповідну програму, у нас вона є, у нас є чітке бачення, як це треба зробити, і на це не треба витрачати час. Такі програми були готові, я в крайньому випадку так уявляю собі, що кожна політична сила готова була працювати з першого дня приходу до влади. Я на сьогодні не бачу такого руху з боку Черновецького. Це не опозиційна, це раціональна позиція.

– Раціональна, але очевидно виборець Вас не почув. Віддали вам рівно стільки голосів, скільки могли віддати на той момент. Очевидно, ви так погано достукалися до сердець виборців. Або погано їм пояснили, чого ви хочете.

– Тому ми, пане Романе, ходимо на Радіо Свобода і пояснюємо свою позицію.

– Добре, що хоч сюди Ви ходите. Комунальні ЗМІ вас не кличуть, як я розумію.

– На жаль, ні. Хоча, до речі, фінансуються ЗМІ з бюджету. Понад 40 мільйонів гривень виділяється для того, щоб фінансувати ці газети і це телебачення.

– 40 мільйонів гривень ми платимо для того, щоб слухати, який добрий мер.

– Ми з вами платимо. І не тільки слухати, а ще й бачити.

– Відверто кажучи, я не є аудиторією Київських комунальних ЗМІ, я не дивлюся ні телеканал «Київ», ні читаю газету «Вечірній Київ», ані решту видань, не слухаю радіо «Київ». От така антиреклама, якщо хочете. Але дійсно я не є аудиторією. Кожен робить свій вибір, що йому слухати, що читати, я нікого ні до чого не закликаю.

Ви говорите про хліб, що 15 гривень – це мало. Ви пропонуєте скільки? 50? 100? 150? 200?

– Розрахунки. Я підготував проект рішення, він зараз зареєстрований, де я пропоную втричі збільшити такі видатки, до 50 гривень. З чого я виходжу? По-перше, розрахунки по 15 гривень були проведені по так званому середньому кошику. Але що це за кошик і хто з нього харчується, це ще велике питання.

– Пане Андрієвський, скільки треба людям доплачувати за хліб?

– 50 гривень. Чому? Розрахунки показують, і це офіційні дані, що споживання хліба і виробів з хліба в родинах з невеличким прибутком в 2,5-3 рази більша, ніж у так званих середніх родинах, з якими зроблені прорахунки на 15 гривень. Тому дуже просто, родина з малим рівнем доходів споживає, фактично, в 3 рази більше хліба.

Тому ми пропонуємо, по-перше, збільшити в три рази таку дотацію, але подивитися ще й на кількість людей, яким буде надаватися така допомога. За рішенням Київради, це приблизно 400 тисяч людей.

– Ого!

– Так, це достатньо серйозно. Але студенти? Нема студентів. Інвалід, який отримує 200 гривень допомоги, він отримає таку дотацію, а якщо 205 гривень – вже не отримає. Це питання? Питання! Також їх треба передивитися.

Зовсім поза межами дотацій лишаються заклади харчування. Що таке заклади харчування? Це ресторан. Там не треба нічого. Але шкільна столова треба, дитячий садок, лікарня, там же сьогодні, фактично, годують... що, півпорції давати людям? Тому ці питання, на мій погляд, треба серйозно доопрацювати.

– Так Ви порахували, скільки треба додавати?

– Відповідний проект рішення я подав. 50 гривень – це з розрахунку на 400 тисяч людей, а далі подивитися по так званому контингенту. Треба подивитися по студентах, по категоріях соціального захисту, по закладах харчування.

– Які ви соціально скеровані. Я прямо не вірю своїм вухам і очам. Ви – конкуренти БЮТ.

– Закон про місцеве самоврядування покладає на органи місцевого самоврядування питання соціального захисту. Я ж кажу, будь ласка, давайте ми очолимо бюджетну комісію, ми знайдемо кошти на це.

– Кошти, очевидно, є в бюджеті. Київський бюджет – найбільший в Україні. Навіть серед європейських міст це не маленький бюджет.

– Для європейських міст – це нічого.

– Міський бюджет?

– Звичайно. Ну що це? Менше 5-ти мільярдів гривень. Це бюджет може якогось району Праги чи Варшави.

– А скільки складає бюджет інших міст? Скажімо, Парижу?

– У Москві це питання десятків мільярдів доларів.

– І тому Москва купить у нас «Київміськбуд»?

– Я не знаю, що будуть робити по «Київміськбуду». На сьогодні я також підготував рішення.

– Ви лише готуєте рішення, які не голосуються. Розумієте?

– А це питання вже до влади. Я підготував проект рішення, де я виклав ризики, які можуть виникнути у киян, у київської громади, якщо вона втратить таке підприємство як «Київміськбуд». Дав відповідне роз’яснення і обґрунтував це рішення. А далі рада його ухвалює чи ні.

А мені залишається йти на радіо, телебачення і казати, що я (чи депутати від Блоку Віталія Кличка) на виконання своїх зобов’язань підготували відповідний проект рішення, але він не проголосований. Тому ризики виникають такі й такі.

Це нормальна діяльність опозиції. Ми контролюємо, готуємо відповідні рішення, роз’яснюємо ці рішення, захищаємо їх в залі Київради, і далі пропонуємо киянам вже дивитися, хто виконує свої зобов’язання, а хто ні.

– Пройтися по водичці і лапок не замочити. Ви пропонуєте рішення і тихенько кажете, ну тепер голосують-не голосують. Ніхто в житті не буде голосувати за ваші рішення. Ви це маєте зрозуміти, у вас немає більшості в Київській міській раді. За ваші рішення, які б вони супер-геніальні не були, ви можете подати їх на Нобелівську премію, але за них не проголосують. І Ви будете говорити, що винен Черновецький?

Ні, ви будете винні, знаєте. Тому що ви не звертаєте увагу всіма досяжними методами. Це значить, що вам треба очевидно виходити і на вулицю, говорити про це. А не користуватися муніципальними ЗМІ.


– Я не знаю, звідки у вас такий досвід роботи депутата. Але за мою ще першу каденцію були ухвалені запропоновані мною проекти рішень, і за них голосувати і 75, і 90 депутатів. Це нормально.

– Це було. А зараз?

– Було і буде. Наприклад, як ми працюємо. Ми підготували відповідний документ, йдемо до комісій (до бюджетної, з питань власності) і переконуємо там колег. Давайте будемо казати відверто, що такого відкритого протистояння між депутатами, наприклад, Блоку Віталія Кличка і Блоку Леоніда Черновецького в комісіях не виникає. Рішення готуються, проходять комісії, готуються до сесії Київради, а далі вже, звичайно, певні проблеми виникають.

– Добре, назвіть хоча б одне розроблене вами рішення, яке було проголосоване і набрало більшість голосів.

– На сьогодні таких рішень немає, тому що було лише два засідання. В попередньому скликанні таких рішень було багато.

– В попередньому скликанні. Ми говоримо про це скликання.

– В попередньому скликанні Блок Віталія Кличка нараховував взагалі 7 депутатів, і були проголосовані проекти рішення щодо муніципальних надбавок лікарям і вчителям. Це 2 проекти рішень, які підготовлені двома опозиційними фракціями, тоді були «Наша Україна», Блок Віталія Кличка і БЮТ. Це було проголосоване. Багато було проголосованих рішень, де скасовується незаконне будівництво. І їх готують як депутаті опозиції, так і депутати від більшості.

Давайте все ж таки не будемо казати, що там йде війна. Рішення ґрунтовні, які мають відповідну логіку, вписуються в порядок денний сесії, вони голосуються.

– Але у вас зараз немає прецеденту голосування по розробленому вами рішенню.

– Романе, давайте може я поясню. Було три засідання Київради, два з яких були установчими. На сьогодні в постійних комісіях знаходиться низка проектів рішень, які підготували депутати від Блоку Віталія Кличка. Ще жодне рішення не виносилося на порядок денний, ми не можемо сказати, чи буде воно підтримане, чи ні.

– Нас слухають не блондинки, пане Андрієвський. Це Ви пояснили зрозуміло. От буде прецедент позитивного рішення.

– Давайте я зроблю прогноз. Я впевнений, що на найближчому засіданні Київради буде проголосований підготовлений мною проект рішення щодо створення контрольної комісії з питань приватизації. Його підтримала комісія. Я впевнений, його підтримають і депутати. От Вам приклад.

– Добре. На цьому зупинимося. А тепер що Ви знаєте по «Київміськбуду», що нібито дружина Лужкова його хоче купити. Тобто повна приватизація величезного холдингу «Київміськбуд». Це комунальне підприємство, яке забезпечує життєдіяльність Києва, не лише будує будинки.

– Я впевнений, що це дуже важливе для Києва підприємство. Я впевнений, що територіальна громада має зберегти контроль за цим підприємством, щоб не потрапляти в залежність від олігархів-забудовників.

– Йдеться про продаж більше, ніж контрольного пакету.

– Там 80% може продано, які належать територіальній громаді. Але що на сьогоднішній день існує? Була заборона Київради, був Указ Президента, який забороняв приватизацію. На сьогодні рішення Київради не діє. Я підготував новий проект рішення, який був розглянутий постійною комісією з питань власності. Сподіваюся, що депутатам достатньо буде здорового глузду, щоб знову проголосувати мораторій на приватизацію «Київміськбуду».

– А що буде, якщо «Київміськбуд» продадуть?

– Я думаю, ми можемо втратити і так невеличкі обсяги соціального будівництва. На сьогоднішній день жоден із забудовників незацікавлений в тому, щоб будувати школи, дитячі садки, спортивні комплекси, доступне житло.

– В тому числі і «21 століття»?

– Я впевнений, якщо Київрада не зупинить приватизацію, якщо кияни, київська громада втратить 80% акцій цього підприємства, місто може опинитися без соціальної інфраструктури.

– Ви кажете, що забудовники незацікавлені. В тому числі, Ваш соратник Лев Парцхаладзе, що належить до вашої політичної сили, Блоку Кличка, незацікавлений в будівлі житла?

– Я не знайомий з виробничими планами «21 століття». Думаю, ця компанія як будь-яка інша зацікавлення в будівництві житла, але все-таки мабуть житло несоціальне.

- Тобто вони не зацікавлені його будувати. Допомогти ж так легко. От нехай буде ініціативою Парцхаладзе збудувати соціальне житло.

– Я не знаю їхніх планів, це ж компанія. Думаю, це питання, яке може розглядатися. Давайте кілька слів про це скажемо.

– Пане Андрієвський, Ви - голова Української селянської демократичної партії. Можливо, це комусь видається дивним, але пан Андрієвський очолив цю політичну силу не так давно, його обрав з’їзд.

– Так, трохи більше тижня минуло з моменту, коли я став головою партії. Сьогодні працюємо над розбудовою цієї політичної сили.

– Ви стали головою УСДП з метою розбудовувати українське село, правильно я зрозумів?

– Не зовсім так.

– Це називається купівля партії чи приватизація партії? Чи приватизація політичної сили? Як правило, олігархи різного рівня купують партію, приватизовують політичну силу, ребрендують і далі рухаються в цьому напрямку. Про це свідчить преса, яка пише, що УСДП (вона поки що не на слуху, може по іншому буде називатися) існує, як Ви сказали, з 91 року. Вона входила в «Команду озимого покоління», в Європейський вибір України, в Селянський Блок «Аграрна Україна». Як бачимо, проекти не дуже вдалі. А тепер Ви очолили партію. Вона буде успішною?

– Романе, Ви запропонували мені на вибір кілька відповідей, але жодна з них мені не подобається. Дійсно, партія в 90 році провела установчий з’їзд, в 1991 році вона була зареєстрована. Партія має серйозні традиції. Мені дуже сподобалися люди, які сьогодні її очолюють.

– Не повторюючись, пане Андрієвський.

– Нічого, ми ж не можемо запам’ятати назву партії.

– Українська селянська демократична партія у що буде ребрендована?

– На сьогодні в партії є 600 організації, 38 тисяч членів. На мій погляд, це достатньо серйозна потужна сила. Те, що сьогодні вона працює, в першу чергу, на селі, я б не сказав, що це мене повністю влаштовує. Це створює навколо партії певний вакуум. Я думаю, треба звертатися до всього нашого населення, до всієї України, кожен українець має побачити в програмі партії відповіді на питання, які сьогодні людей хвилюють.

А сьогодні дуже складна ситуація в країні, Романе. Сьогодні практично постає питання, чи бути Україні незалежною в економічному плані, чи ні. Тому я впевнений, треба, щоб в Україні з’являлись нові політичні сили, нові політичні обличчя.

– Мені подобається, що Ви повторюєтесь і вважаєте це правилом доброї поведінки. Насправді, це моветон – повторюватись. Ми ж Вас прочули, пане Андрієвський, про нові обличчя, про 600 осередків.

– Романе, Ви кажете, що мене не чують виборці, а потім кажете, що чують.

– Це не через те, що Вам десь звук вимикають, може Ви незрозумілою для виборця мовою спілкуєтесь з ним. Розумієте, в чому річ? От Ви взяли партію, а я Вас запитав – це приватизація партії, Ви купили партію, чи Вас туди запросили, чи була церемонія. Чому саме Вас туди запросили? Чому Вас раптом обирають головою на якомусь етапі з’їзду. З якої радості?

– Я вже казав, вибачте, що повторююсь. Багато політичних сил звертались до мене з пропозицією розбудовувати політичну структуру. Я прийняв пропозицію УСДП по цьому питанню. Сподобалися люди, це був з’їзд.

– УСДП до Вас звернулося?

– Так, вони звернулись до мене.

– Вони до Вас звернулися як до менеджера?

– До менеджера, вони стежили за моїми діями як депутата Київради, за моєю позицією, я почув багато цікавого під час роботи з’їзду, це були не одні переговори тільки зі мною. Але люди під час з’їзду обрали мене головою, зробивши відповідний висновок.

– Це за статутом мало б так бути. І в принципі, Україна має шикарний досвід, коли раптом головою партії стають певні персоналії. Давайте згадаємо Тигіпка, як він там став, також з’їзд обирає. Це політичне рішення партії, на кого вона поставить.

Ви ж не були членом партії впродовж 10 років, впродовж навіть року. Але Вас з’їзд обирає головою партії. Ви набираєте в партії членства, і Вас з’їзд обирає головою. Тобто Ви на щось розраховуєте, чи з’їзд розраховує на Вас?

– Я думаю, тут розрахунок і партійців на мене, і я розраховую також на їхню позицію, на їхню підтримку.

– Назва буде залишатися старою? Українська селянська демократична партія? Чи буде ребрендиг, про що знову ж таки пише преса. Ви вже вибачте, що я спираюсь на публікації.

– Це приємно, що преса пише про нашу партію. Я впевнений, що ми маємо зробити ребрендинг. Нам треба добре попрацювати над статусом і програмою партії. Я впевнений, що в листопаді ми проведемо з’їзд, де повідомимо про зміну назви, про ребрендинг партії, про нову редакцію програми і статуту партії.

– І що це буде? Яка буде ідеологія?

– Я думаю, ми закладемо, в першу чергу, ідеологію ліберального прагматизму. Це те, про що ми казали на початку нашої розмови. На сьогодні головна проблема українця в тому, що він не бачить майбутнього особисто для себе. Сьогодні в дуже серйозних умовах люди живуть. На з’їзді мені дуже цікаво було почути виступи делегатів, я планую найближчим часом відвідати всі регіони, побачити, яким чином там відбувається партійне будівництво, життя людей. Тому що важко сьогодні казати про якусь національну ідею, коли в нас люди на багатьох місцях просто голодні.

– Ви на чому будете мандрувати Україною? На власному авті?

– Подивимось, де потяг, де авто.

– Власним автом чи потягом, тому що велика різниця є.

– Будемо вирішувати питання, як швидше потрапити в той чи інший регіон.

– Пане Андрієвський, мені подобається, як Ви уникаєте відповіді на прості питання. Автом чи потягом? Ви давно потягом їздили?

– Достатньо давно.

– Якщо Ви вже голова Української селянської демократичної партії, Вам слід наближатися до народу. Під час веб-конференції в РБК Україна Ви відверто відповіли, що давно не користувались громадським транспортом. З тих пір щось помінялось? Як ви збираєтесь бути ближче до народу?

– Змінилось дуже багато. Я три тижні тому став головою партії. Звичайно, я буду працювати. Звичайно, буду працювати таким чином, щоб бути ближче до людей, щоб мені, якщо ми кажемо про конкретні речі, дістатися до того чи іншого міста.

– Як Ви вважаєте, Ви знаєте всі аспекти реального життя пересічного українця? Як він живе, яким транспортом він користується, які магазини від відвідує, що його цікавить?

– На сьогоднішній день, на жаль, я можу сказати, що напевне не до кінця я все це знаю. Найближчим часом, до листопада, я обов’язково познайомлюся з кожним регіоном, з кожною партійною організацією, подивлюся, чим і як живе.

– Я би першим кроком впровадив таку уніформу, в якій Ви прийшли. Бо у Вас дійсно добрий і якісний одяг. Я не думаю, що всі 38 тисяч членів партії можуть собі дозволити купити таку ручку, яку Ви тримаєте в руках. Хіба що колишній голова партії може.

– А я думаю, якщо ми запропонуємо чітке бачення, яким чином люди могли б отримувати гідні умови існування свого життя, тоді відповідь буде.

– Які обличчя з’являться у вашій партії? Може Віталій Кличко?

– (сміється)

– Чому? Щоб далеко не ходити.

– Ключова фраза “щоб далеко не ходити”. Я знаю, що в моїх колег по партії є бачення того, що така людина, як Ви, може бути і має бути членом нашої партії. Це ще ближче.

– Ви мене ще не переконали стати членом Вашої партії.

– У мене ще є час.

– Але Команда озимого покоління, скажімо, формувало якісь конкурси. І ця партія була в озимому поколінні, але не сталося, нові обличчя не з’явились. Ви вважаєте себе новим обличчям?

– Я вважаю себе, вважаю себе новим обличчям. А коментувати проходження виборів озимим поколінням – це не моє завдання.

– Тобто Ваша партія зорієнтована на наступні парламентські вибори. Правильно я розумію?

– 100%. Ми зорієнтовані на наступні парламентські вибори. Ми впевнені, що у нас буде і фракція, і впливова політична сила, яка буде впливати на політичні рішення, які будуть ухвалюватися Верховною Радою.

– Все ж таки, я не почув, хто буде новими обличчями партії, крім Дмитра Андрієвського, який її очолив не так давно. Його обрали головою. Подивимось, як буде розвиватися цей політичний проект, буде цікаво спостерігати.

Я Вам можу сказати, що Ви – непроста дійова особа, а складна. Оскільки з Вами говорити складнувато. Ви не говорите яскравими образами. Може Вам як політику треба це надолужити.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG