Однак реалії значно сумніші: між Україною та Польщею існує кордон, який роз’єднує. У цьому переконані організатори днів добросусідства – громадські активісти, духовенство – по обидва боки колючого дроту.
«Як зробити кордон ЄС відкритим та привітним?» – головна тема дебатів у ці дні між польськими та українськими політиками.
«Перспективи України в євроінтеграції не дуже великі…»
Як тільки Україна та Польща здобули право на проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, одразу ж у Львові та Любліні виникла ідея спільного концерту українських і польських виконавців на кордоні у селах Угринів-Долгобичів, де до 2012 року мають збудувати спільний пункт контролю.
Сцену встановлюють на самісінькій лінії кордону. Своїм мистецтвом українські та польські музиканти закликатимуть до поєднання, зміцнення українсько-польської співпраці та євроінтеграції.

«Перспективи України в євроінтеграції, – каже Сашко, – не дуже великі на даний момент, такої України, якою вона зараз є в таку Європу, яка вона є. Треба, щоб Європа змінилась на краще, або ж щоб Україна змінилась настільки, щоб її запрошували в ЄС, а вона ще подумала, йти чи ні».
Ой, уже ті візи...
Останнім часом Сашко мало подорожує за кордон. Нині отримати шенгенську візу, каже, значно складніше, а це є наслідком голослівних заяв щодо євроінтеграції України. «Коли постає питання візи, то у мене відразу виникає небажання цим займатись. Якщо нас хочуть запросити за кордон з концертом, я погоджуюсь лише тоді, коли організатор візові питання бере повністю на себе», – каже Положинський.
До слова, у прес-конференції з нагоди європейських днів добросусідства візьмуть участь лише ті українські журналісти, які мають візу. А щоб її отримати у польському консульстві у Львові, потрібно вистояти у черзі не один день. А тому тільки українські риби (і не тільки з перформенсу!) мають нині таку щасливу нагоду – відкритий світ.