Доступність посилання

ТОП новини

Саміт ЄС: тверда позиція щодо Росії, але без жодних санкцій


Грузинські демонстранти перед штаб-квартирою ЄС
Грузинські демонстранти перед штаб-квартирою ЄС

Брюссель – Вторгнення Росії на територію Грузії та визнання нею сепаратистських республік глибоко похитнули довіру Євросоюзу до офіційної Москви як політичного та економічного партнера. Скликаний 1 вересня у Брюсселі позачерговий саміт Євросоюзу, хоча й не обіцяв особливих санкцій проти Кремля, проте довів необхідність ґрунтовної переоцінки відносин між ЄС та Росією.

Позачерговий саміт, присвячений грузинсько-російському конфлікту та визнанню Москвою незалежності Південної Осетії та Абхазії, перший безпрецедентний захід такого типу від часів війни в Іраку 2003 року.

Напередодні, у неділю, французький президент Саркозі звернувся до польського прем’єра Дональда Туска, який відомий своєю категоричною позицією щодо Росії, із закликом до гнучкішої політики.

Відносно офіційного Кремля Євросоюз мусить показати свою одностайність, зазначив президент Франції. Проте неварто зачиняти двері переговорів із Росією.

Сьогодні ж представник з питань спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС Хав’єр Солана уточнив, що всі розмови точитимуться навколо Грузії і жодних санкцій стосовно Росії в плані саміту не передбачено.

«Фундаментальні речі, пов’язані з Грузією, є темою сьогоднішніх дискусій. Зокрема, як повестися в цій ситуації стосовно Росії. Щодо Грузії, то на мій погляд, важливими є три речі: політична та економічна підтримка, а також присутність (європейських спостерігачів) на території конфлікту. Санкцій проти Росії в сьогоднішньому плані немає. Ми можемо хіба провести переоцінку наших відносин із Росією», – зазначив Хав’єр Солана.

Він додав, що дебати щодо майбутнього відносин ЄС та Росії будуть продовжені на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Євросоюзу в Авіньйоні 5-6 вересня. Вироблення спільної позиції ЄС у відносинах з Кремлем має бути завершене до 14 листопада, коли має відбутися саміт Росія-ЄС.

Позиція ЄЄ залежить від російської газової труби?

На думку багатьох впливових політиків об’єднаної Європи, з огляду на енергетичну залежність ЄС від Росії, ні про які суворі заходи не може йти мови. Характерно, що доволі категоричну позицію щодо російської політики на Кавказі зайняла Британія.

Напередодні в інтерв’ю одному з британських часописів, прем’єр-міністр Великої Британії Ґордон Браун заявив, що «жодна нація не вповноважена енергетично душити Європу» і закликав докорінно переглянути відносини ЄС із Москвою.

Сьогоднішні настрої лідерів Євросоюзу були вже дещо м’якшими, і майже всі твердили про необхідність продовження діалогу з Москвою.

Говорили про необхідність надання Україні «європейських перспектив»

Із огляду на те, що Україну й Азербайджан часто називають можливими наступними у списку «російського впливу», багато керівників ЄС заявляли про необхідність поглиблення відносин із цими країнами. Польський прем’єр Дональд Туск наголосив у розмові із політичними лідерами Франції на тому, що на саміті треба обговорити поглиблення відносин із сусідніми країнами європейської спільноти, зокрема з Україною.

Про необхідність надання Україні європейських перспектив заявили також керівники Швеції та Німеччини. Натомість комісар Єврокомісії з питань зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер, на запитання про майбутнє відносин України з ЄС відповіла: «Ми вже маємо вироблену дуже добру формулу відносин із Україною і мусимо її дотримуватися». Очевидно, єврокомісар мала на увазі європейську політику сусідства, яка в період грузинсько-російської кризи показала себе немічною та абсолютно недієвою.

Про необхідність поглиблення економічних та політичних відносин із Україною та країнами Чорноморського басейну заявив також голова Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ.

(Брюссель – Прага – Київ)

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG