Доступність посилання

ТОП новини
20 Жовтень 2018, Київ 21:11

Грузія – жертва ігор великих держав? (до зустрічі НАТО – Грузія в Тбілісі)


Президент Грузії Міхеїл Саакашвілі та Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер під час початку роботи роботі Комісії НАТО – Грузія, Тбілісі, 15 вересня 2008 р.

Прага – Сьогодні президент Грузії Міхеїл Саакашвілі зустрів 26 послів НАТО – членів Північноатлантичної ради, що прибули до Грузії для участі в роботі Комісії НАТО – Грузія. На тлі попередніх подій це виглядає явною підтримкою Грузії з боку Заходу. Але спостерігачі схильні вважати, що сьогоднішні заклики президента Грузії на початку засідання Комісії про надання його країні Плану дій для вступу до НАТО навряд чи будуть реалізовані Брюсселем у найближчій перспективі. Це ж стосується, очевидно, й України. Оглядачі вважають, що обережна політика НАТО щодо зближення з Грузією і Україною викликана небажанням таких країн, як Франція та Німеччина, загострювати стосунки з Москвою.

Спостерігачі вказують на обережний тон офіційних представників НАТО в Тбілісі. І це пояснюється відсутністю єдності щодо позиції Північноатлантичного союзу стосовно надання Плану дій для членства таким країнам, як Грузія і Україна.

Уже з кінця минулого тижня неофіційно курсує інформація, що ситуація щодо ПДЧ для України і Грузії сьогодні навіть гірша, аніж у квітні в Бухаресті. Хоча сам факт проведення засідання Комісії Грузія – НАТО в Тбілісі, як і половинчасте рішення міністрів закордонних справ країн ЄС у Брюсселі щодо європейської місії спостерігачів у Грузії, розцінюється вже як відкрита підтримка Грузії.

Це, звичайно, викликає невдоволення в Москві. Це висловив посол Росії в НАТО Дмитро Рогозін, який вимагав від Брюсселя відкликати засідання Комісії Грузія – НАТО в грузинській столиці. «Ми просимо, щоб НАТО утрималося від відвідин Грузії на високому рівні, тому що це інтерпретується керівництвом у Тбілісі як повна політична і моральна підтримка Саакашвілі особисто», – заявив він днями.

Засідання Північноатлантичної ради в Тбілісі запланували задовго до російсько-грузинської війни. До того ж у п’ятницю російській президент Дмитро Медведєв заявив, що «жодної секунди не сумнівався б» віддати наказ завдати удару по Грузії, якби вона навіть у серпні вже мала План дій для членства в НАТО.

Тому сьогодні в НАТО роздумують над 10-ю статтею Договору про створення цієї організації, де йдеться про запрошення до альянсу насамперед тих європейських держав, які мають «можливість розвивати принципи Договору і внести свій вклад у безпеку Північноатлантичного регіону».

НАТО остерігається, але критикує

Тому, мабуть, заява Генерального секретаря НАТО Яапа де Гоопа Схеффера в Тбілісі була обережною: «Незважаючи на складну ситуацію, ми очікуємо від Грузії твердої прихильності курсу на демократію і реформи. Відданість цим фундаментальним цінностям є суттєвою для Грузії на її шляху до євроатлантичної інтеграції».

Водночас Схеффер у Тбілісі ще раз засудив дії Росії в Грузії як непропорційні і закликав Москву виконати всі шість пунктів плану щодо врегулювання в регіоні.

Відомо, що Росія мала б упродовж 10 днів вивести свої війська з так званих буферних зон в Грузії після прибуття сюди 200 європейських спостерігачів, яке сьогодні схвалили на саміті ЄС у Брюсселі. ЄС також ухвалив надати Грузії фінансову допомогу у розмірі 500 мільйонів євро.

Але Росія категорично відмовляється виводити понад сім тисяч своїх військ із Південної Осетії і Абхазії, що вже розкритикував напередодні керівник НАТО, назвавши це «важким для сприйняття» на Заході.

Грузія не хоче втрачати сподівань

Водночас президент Грузії Міхеїл Саакашвілі вкладав сьогодні у свої слова про прискорення курсу до НАТО більший зміст, аніж благі наміри деяких членів альянсу. «Я сподіваюсь, що у наступні два дні ми будемо наполегливо працювати і разом демонструватимемо, що Грузія, моя держава, твердо стоїть на шляху прискореної інтеграції в євроатлантичну родину», – заявив він.

Грузинські політики намагаються переконати Захід, що будь-яке зволікання зі вступом Грузії до НАТО буде підштовхувати Росію до агресивних дій на пострадянських теренах для реалізації своїх неоімперських планів. Для багатьох грузинів цей візит керівництва НАТО до Тбілісі може стати «втратою очікувань».

Студентка з Тбілісі, 28-річна Софіко, сказала Радіо Свобода з цього приводу: «Ми стали жертвою. Це могло статися з будь-якою маленькою державою. Коли великі держави ділять владу, малі держави стають жертвами цього. Цього разу такою жертвою стала Грузія».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.
XS
SM
MD
LG