Останнім часом відбулося декілька резонансних нападів на циганські табори та побиття ромів в Італії. Далі з’явилася пропозиція в уряді Італії запровадити обов’язкове зняття відбитків пальців кожного рома, що там мешкає. А декілька тижнів тому в передмісті Парижа стерли з лиця Землі найбільший у Франції табір, де мешкали понад 600 ромів. Третину з них примусили повернутися до Румунії.
«Покинуті діти Європи» – ролик під такою назвою, що ілюструє побут ромської спільноти декількох країн ЄС, уже декілька тижнів подорожує веб-сайтами європейських інституцій. Після останнього розширення Євросоюзу за рахунок країн Східної та Центральної Європи роми стали однією з найбільших нацменшин Євросоюзу. За підрахунками, їх чисельність сягає від 10 до 12 мільйонів осіб. Соціальна ізоляція, дискримінація, агресії, безробіття та кричуща бідність – ось основні складові реалії їхнього життя.
Євродепутат від Угорщини Лівія Жарока, яка теж має ромське походження, каже: «Згідно з дослідженнями, десь 70–80 відсотків середньостатистичних європейців налаштовані проти циганів. Існує величезна прірва між ромами та іншими народностями. Політики розмовляють, проте в дійсності Європа настільки не сприймає ромів, що ситуація справді безвихідна і в економічному сенсі, і в сенсі захисту прав людини». Європейський депутат переконана, що через це «в культурному плані Європа багато втрачає».
Роми живуть на 15 років менше, ніж інші європейці
Зменшити прірву, поліпшити побут та налагодити зв’язки з ромами був покликаний сьогоднішній саміт. Більш як 400 представників євроінституцій, урядів, парламентів країн ЄС та громадських організацій шукали відповіді на питання, як облаштувати європейських ромів.
Крістін Бутен, французький міністр із житлових питань, вважає: «Ми мусимо започаткувати добровільну політику, щоб це населення знайшло своє місце в нашому суспільстві. Звичайно, що кожна країна повинна опрацювати це питання на своєму рівні».
Міністр наголосила на невідкладності заходів уже з огляду на те, що середньостатистичний ром живе десь на 10–15 років менше, ніж середній представник європейських народів. Вона закликала припинити колективну дискримінацію ромів на всіх рівнях і зазначила, що їхнє нормальне життя можливе тільки за умови впровадження рівності шансів.
Дати освіту та належні умови для життя
Присутні навіть порівнювати дискримінацію ромів із апартеїдом та пропонували запровадити санкції проти урядів тих країн, де їхні права зневажають.
Поміркованіші учасники пропонували практичні кроки назустріч ромам у формі мікрокредитів, фінансування навчальних та виховних закладів і сприяння працевлаштуванню.
Голова Інституту відкритого суспільства Джорж Сорос, що був одним із лідерів саміту, вважає: «Багато можна зробити, використовуючи суди та правозахисні органи, бо порушення прав (ромів) справді є. Але цього недостатньо. Ми повинні багато зробити для того, щоб роми мали можливість брати участь у звичайному житті як звичайні громадяни. Для цього треба дати їм добру освіту та належні умови для життя».
«Відбитки пальців – лише вершина айсберга»
Проте з тривогою на майбутнє ромської спільноти дивиться правозахисна організація «Міжнародна амністія». Вона назвала дискримінаційною пропозицію італійських лідерів знімати відбитки пальців у ромів.
Наталія Алонзо, заступник директора європейського відділу «Міжнародної амністії», наголошує: «Зняття відбитків – це тільки вершина айсберга. Важливо бачити, що ескалація насилля, нападів на табори та побиття людей не мають жодного виправдання».
За її словами, зняття відбитків – це «лише невелика частина того, що відбувається в Італії»: там «ромів сприймають як злочинців», каже вона й додає: «І саме це ми хочемо змінити, і саме це нас тривожить».
(Брюссель – Прага – Київ)
«Покинуті діти Європи» – ролик під такою назвою, що ілюструє побут ромської спільноти декількох країн ЄС, уже декілька тижнів подорожує веб-сайтами європейських інституцій. Після останнього розширення Євросоюзу за рахунок країн Східної та Центральної Європи роми стали однією з найбільших нацменшин Євросоюзу. За підрахунками, їх чисельність сягає від 10 до 12 мільйонів осіб. Соціальна ізоляція, дискримінація, агресії, безробіття та кричуща бідність – ось основні складові реалії їхнього життя.
Євродепутат від Угорщини Лівія Жарока, яка теж має ромське походження, каже: «Згідно з дослідженнями, десь 70–80 відсотків середньостатистичних європейців налаштовані проти циганів. Існує величезна прірва між ромами та іншими народностями. Політики розмовляють, проте в дійсності Європа настільки не сприймає ромів, що ситуація справді безвихідна і в економічному сенсі, і в сенсі захисту прав людини». Європейський депутат переконана, що через це «в культурному плані Європа багато втрачає».
Роми живуть на 15 років менше, ніж інші європейці
Зменшити прірву, поліпшити побут та налагодити зв’язки з ромами був покликаний сьогоднішній саміт. Більш як 400 представників євроінституцій, урядів, парламентів країн ЄС та громадських організацій шукали відповіді на питання, як облаштувати європейських ромів.
Крістін Бутен, французький міністр із житлових питань, вважає: «Ми мусимо започаткувати добровільну політику, щоб це населення знайшло своє місце в нашому суспільстві. Звичайно, що кожна країна повинна опрацювати це питання на своєму рівні».
Міністр наголосила на невідкладності заходів уже з огляду на те, що середньостатистичний ром живе десь на 10–15 років менше, ніж середній представник європейських народів. Вона закликала припинити колективну дискримінацію ромів на всіх рівнях і зазначила, що їхнє нормальне життя можливе тільки за умови впровадження рівності шансів.
Дати освіту та належні умови для життя
Присутні навіть порівнювати дискримінацію ромів із апартеїдом та пропонували запровадити санкції проти урядів тих країн, де їхні права зневажають.
Поміркованіші учасники пропонували практичні кроки назустріч ромам у формі мікрокредитів, фінансування навчальних та виховних закладів і сприяння працевлаштуванню.
Голова Інституту відкритого суспільства Джорж Сорос, що був одним із лідерів саміту, вважає: «Багато можна зробити, використовуючи суди та правозахисні органи, бо порушення прав (ромів) справді є. Але цього недостатньо. Ми повинні багато зробити для того, щоб роми мали можливість брати участь у звичайному житті як звичайні громадяни. Для цього треба дати їм добру освіту та належні умови для життя».
«Відбитки пальців – лише вершина айсберга»
Проте з тривогою на майбутнє ромської спільноти дивиться правозахисна організація «Міжнародна амністія». Вона назвала дискримінаційною пропозицію італійських лідерів знімати відбитки пальців у ромів.
Наталія Алонзо, заступник директора європейського відділу «Міжнародної амністії», наголошує: «Зняття відбитків – це тільки вершина айсберга. Важливо бачити, що ескалація насилля, нападів на табори та побиття людей не мають жодного виправдання».
За її словами, зняття відбитків – це «лише невелика частина того, що відбувається в Італії»: там «ромів сприймають як злочинців», каже вона й додає: «І саме це ми хочемо змінити, і саме це нас тривожить».
(Брюссель – Прага – Київ)
