Львів польський, єврейський, український… Натиснувши копку на одному з 12 кубів у виставкому залі, що в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, на екрані можна побачити довоєнний Львів. А ще почути музику того часу і навіть польське радіо «Lwow». Це погляд європейських митців і науковців на минуле міста.
Численні фотографії, графіку, аудіоматеріали протягом року берлінські та львівські художники, письменники, історики збирали по помешканнях львів’ян та архівах. Виставку, але під назвою «Де є Львів?» створив Берлінський центр юдаїки, а експонували її в історичних приміщеннях колишньої синагоги в Берліні. Вона складається із 12-ти сюжетів: про вокзал, кнайпи і кав’ярні, конфесії, синагоги, медицину, львівський університет, театри, книжковий базар, групу «Артес» (створену у 1929 році молодими митцями у Львові), друкарні, польське радіо (вперше вийшло в ефір у 1930 році, кабаре «Весела львівська хвиля» було популярне в усій Польщі), каплиця Боїмів (збудована в 17 столітті).
Усі ці 12 сюжетів складають історію етнічних спільнот, які мешкали у Львові, місті, яке було зруйноване Другою світовою війною. Однак долі людей, культура тісно переплелись.
Директор Центру міської історії Центрально-Східної Європи Гаральд Біндер зазначає: «Ця виставка — це крок щодо популяризації Львова, міста, яке цікавить нині німецьких, польських, австрійських науковців. Вона творилася важкою працею великої групи людей, за допомогою найсучасніших технологій і є дороговартісною. Нам важлива думка львів’ян про цю виставку. Це перша виставка про Львів, яку робили за межами Львова».
До 1939 року про Львів добре знали в Європі
Довоєнного Львова уже немає, але залишилася його історія. Наукові та літературні праці нагадують про ті імпульси, які Львів надсилав усій Європі і до них дослухалися.
На жаль, нині, як зауважили німецькі автори виставки, чимало європейців навіть не знають, де є Львів. Тому таку назву виставка й отримала в Німеччині, щоб привернути увагу людей до міста. Але в Україні виставку назвали «Львів виходить у світ», бо цього нині найбільше й прагнуть не лише львів’яни, але й ті, хто закоханий у це місто.
(Львів – Київ – Прага)
Численні фотографії, графіку, аудіоматеріали протягом року берлінські та львівські художники, письменники, історики збирали по помешканнях львів’ян та архівах. Виставку, але під назвою «Де є Львів?» створив Берлінський центр юдаїки, а експонували її в історичних приміщеннях колишньої синагоги в Берліні. Вона складається із 12-ти сюжетів: про вокзал, кнайпи і кав’ярні, конфесії, синагоги, медицину, львівський університет, театри, книжковий базар, групу «Артес» (створену у 1929 році молодими митцями у Львові), друкарні, польське радіо (вперше вийшло в ефір у 1930 році, кабаре «Весела львівська хвиля» було популярне в усій Польщі), каплиця Боїмів (збудована в 17 столітті).
Усі ці 12 сюжетів складають історію етнічних спільнот, які мешкали у Львові, місті, яке було зруйноване Другою світовою війною. Однак долі людей, культура тісно переплелись.
Директор Центру міської історії Центрально-Східної Європи Гаральд Біндер зазначає: «Ця виставка — це крок щодо популяризації Львова, міста, яке цікавить нині німецьких, польських, австрійських науковців. Вона творилася важкою працею великої групи людей, за допомогою найсучасніших технологій і є дороговартісною. Нам важлива думка львів’ян про цю виставку. Це перша виставка про Львів, яку робили за межами Львова».
До 1939 року про Львів добре знали в Європі
Довоєнного Львова уже немає, але залишилася його історія. Наукові та літературні праці нагадують про ті імпульси, які Львів надсилав усій Європі і до них дослухалися.
На жаль, нині, як зауважили німецькі автори виставки, чимало європейців навіть не знають, де є Львів. Тому таку назву виставка й отримала в Німеччині, щоб привернути увагу людей до міста. Але в Україні виставку назвали «Львів виходить у світ», бо цього нині найбільше й прагнуть не лише львів’яни, але й ті, хто закоханий у це місто.
(Львів – Київ – Прага)
